Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) присвятила своє сесійне засідання у середу, 1 жовтня, питанням притягнення до відповідальності Росії за злочини, скоєні під час повномасштабного вторгнення в Україну. Депутати ПАРЄ, зокрема, ухвалили правову оцінку щодо проєкту конвенції Ради Європи (РЄ) про створення міжнародної компенсаційної комісії для відшкодування збитків Україні, завданих широкомасштабним російським вторгненням. І закликали "якомога швидше" ухвалити конвенцію та відкрити її для підписання.

Росія має відшкодувати збитки, які спричинила

Після того, як ПАРЄ надала свою оцінку тексту майбутньої конвенції, він повинен бути формально схвалений Комітетом міністрів Ради Європи (КМРЄ). Як повідомили DW  у пресслужбі Ради Європи, це може відбутися вже в жовтні. Конвенція буде офіційно відкрита до підписання у рамках дипломатичної конференції високого рівня, яка відбудеться в Гаазі 16 грудня.

Компенсаційна комісія є важливим компонентом Міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування збитків Україні та її народу, завданих російською агресією. Його початковим етапом стало заснування у травні 2023 року під егідою РЄ Реєстру збитків для України, який приймає заяви від фізичних та юридичних осіб. Компенсаційна комісія має визначати суму відшкодувань у кожному конкретному випадку. А кошти на виплати повинні надходити з Компенсаційного фонду, який ще необхідно створити та наповнити. Наразі країни, які долучилися до створення Реєстру збитків для України, обговорюють можливість наповнювати Компенсаційний фонд за рахунок російський активів, заморожених на Заході. 

У резолюції ПАРЄ щодо конвенції про створення Компенсаційної комісії ще раз наголошується, що Росія "повинна нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних дій проти України" і "повністю відшкодувати всі збитки, спричинені цими порушеннями міжнародного права".

Щодо оцінки проєкту конвенції, то він, на думку депутатів ПАРЄ, базується "на підході, орієнтованому на жертву" і "загалом забезпечує необхідну незалежність та неупередженість" органів Компенсаційної комісії і прозорість процедурних стандартів. 

Фінансове наповнення компенсацій у конвенції прописане нечітко

Водночас асамблея "шкодує, що проєкт конвенції не передбачає чіткішого регулювання щодо фінансування компенсацій, а також їх виконання та виплат". А про заснування Компенсаційного фонду, звідки мають надходити виплати потерпілим у тексті конвенції згадується "лише як про можливість".  У резолюції також наголошується, що "без участі РФ в Комісії, а участь Росії – сценарій, який видається доволі нереалістичним у поточному контексті, ефективність Компенсаційного механізму може бути поставлена під сумнів".

Окрім цього, асамблея "також висловлює жаль", що часові рамки, які охоплює Конвенція,  обмежені лише збитками, заподіяними від 24 лютого 2022 року, тоді коли асамблея у кількох своїх резолюціях визнавала, що Росія почала агресивну війну проти України 20 лютого 2014 року.

На переконання депутатів ПАРЄ, до підписання Конвенції Ради Європи про створення Компенсаційної комісії має бути залучено якомога більше держав, що не входять до складу РЄ, "що зміцнить міжнародну легітимність та представництво Комісії".

"Конвенція дає надію жертвам України на справедливість"

"У нас є багато підстав для песимізму щодо майбутнього міжнародного права та порядку, але створення Міжнародної компенсаційної комісії для України дає нам підстави для надії", - сказав під час дебатів британський депутат-соціаліст Тоні Воган. За його словами, проєкт Конвенції - це більше, ніж правовий механізм, бо "він втілює нашу колективну позицію не дати залишитися безкарною російській агресії". Політик також зауважив, що джерелом для виплат компенсацій українським жертвам війни, розв'язаної Росією, має бути "значна сума заморожених російських активів, що зберігаються в банках держав-членів".

Робота Компенсаційної комісії доповнить роботу міжнародних органів, у яких розглядаються справи про злочини, скоєні РФ, таких як Європейський суд з прав людини та майбутній Спецтрибунал щодо злочину агресії проти України, зауважив нідерландський депутат від групи лібералів Райян Вогельс. Він закликав колег-депутатів "заохочувати свої уряди підписати Конвенцію 16 грудня в Гаазі". І наголосив, що не менш важливо, щоб вона пройшла процедуру ратифікацію у національних парламентах. "Нам потрібно 25 країн для того, щоб ця Комісія почала працювати та дала жертвам війну надію на встановлення справедливості", - сказав Вогельс.

Започатковуючи Конвенцію про компенсаційну комісію, ПАРЄ робить "незворотний крок до відновлення міжнародного права в Європі", вважає болгарська депутатка від Європейської народної партії Деніца Сачева. "На мою думку, це одна з найвагоміших спроб повернути практичну вагу цій асамблеї у світовій політиці, не лише на рівні теоретичних дебатів, а й з дуже практичного та матеріального боку", - заявила політикиня.

Росіяни, причетні до катувань журналістів, мають бути покарані

Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні в середу, 1 жовтня, також закликала Російську Федерацію негайно припинити порушення міжнародного права щодо працівників ЗМІ та звільнити всіх незаконно затриманих українських журналістів. Про це йдеться в ухваленій цього ж дня резолюції, присвяченій представникам українських медіа, яких утримує в полоні російська влада. 

За даними, наведеними у резолюції ПАРЄ, від початку широкомасштабного вторгнення РФ здійснила понад 800 злочинів проти працівників ЗМІ, 108 журналістів було вбито: 12 загинуло, виконуючи свій професійний обов'язок, 96 загинули на фронті або "були вбиті внаслідок російських обстрілів чи тортур". Росія також завдала ударів по медіаоб'єктах, уразивши телевежі щонайменше у дев'яти областях України,

Росія "не хоче, щоб світ знав про жорсткі злочини, скоєні нею", тому кидає журналістів з окупованих українських територій за грати. "Наразі щонайменше 26 працівників ЗМІ та журналістів незаконно позбавлені волі та утримуються як цивільні особи у РФ та на тимчасово окупованих територіях України за сфабрикованими кримінальними звинуваченнями, вони зазнають катувань, а деякі - смерті", - йдеться у резолюції.

ПАРЄ закликає держави-члени РЄ та Євросоюзу "запровадити індивідуальні санкції проти осіб, відповідальних за злочини проти журналістів та інфраструктур масмедіа". "З огляду на ігнорування міжнародного права чинним російським режимом, єдиним засобом наразі забезпечити звільнення та повернення до України незаконно затриманих журналістів є здійснення будь-якого можливого політичного, економічного та дипломатичного тиску на РФ", - наголошується в резолюції ПАРЄ.