З минулої п'ятниці і до понеділка, 27 лютого, у центрі Берліна, на бульварі Унтер-ден-Лінден, навпроти російського посольства в Німеччині, просто дулом у його фасад простояв підбитий у битві під Києвом 31 березня минулого року російський танк Т-72.

Автори незвичайної інсталяції - берлінський філантроп Енно Ленце (Enno Lenze) та історик Віланд Ґібель (Wieland Giebel). Підбитий російський танк, за їхніми словами, - символ поразки російської армії, наочне свідчення безглуздості та жорстокості розв'язаної агресивної Путіним війни проти України.

Але прихильники так званої "спеціальної військової операції" використали танк на свій лад. Вони організували минулої неділі акцію з покладання квітів та проросійської символіки на понівечену бронетехніку.

Читайте також: Металобрухт чи мистецьке полотно: що робити зі знищеною військовою технікою РФ

Пропаганда у ЗМІ та плакати на танку

Квіткову акцію не оминули використати з пропагандистською метою російські ЗМІ та соціальні мережі. Ось деякі заголовки: "Російський танк у квітах", "Німці всипали квітами встановлений у Берліні підбитий російський танк", "У Берліні продовжують нести квіти до російського танка", "Активісти вкрили квітами підбитий російський танк біля посольства РФ у Берліні", "Німці дали урок усім ворогам Росії. За допомогою танка і троянд", "Вандали розтоптали квіти поряд з посольством Росії в Берліні"…

У понеділок вдень у підбитого танка на Унтер-ден-Лінден було спокійно. Сам кістяк був обнесений пластмасовими турнікетами, де-не-де на броні та гусеницях лежали букети в кольорах українського прапора, висіли фотографії загиблих на війні українців та саморобні плакати німецькою, англійською, українською та російською мовами.

"Росія знищує наше майбутнє", - написано німецькою на одному з українським "сердечком". "Stop the war Putin", - каже інший. А ось російською: "Здрастуйте пан Путін, побачимося на Трибуналі з воєнних злочинів у Гаазі". А на башті танка поряд з українським прапором табличка у стилі назви вулиць: "Площа В. Зеленського, 1".

Читайте також:Тисячі людей зібрались на акції солідарності з Україною в Берліні 

Поліцейський протокол на журналіста

Очевидцем недільних подій на Унтер-ден-Лінден став незалежний берлінський журналіст і блогер Ігор Магрилов. На своїй сторінці у Facebook він виклав відеозапис деяких фрагментів акції: чути перепалки жінок на підвищених тонах, видно, як кремезний короткострижений чоловік у джинсах і синій куртці залазить на башту, щоб покласти букет, а потім лається на тих, хто нижче, чистою російською, матірною мовою.

Сварка, розповів Магрилов кореспондентові DW, продовжувалася і після того, як поліцейські зняли чоловіка з танка. Слово за слово, тут вже було не до зйомки. Зрештою поліція склала протокол і на того, хто покладав квіти, і на жінку, яка в нього начебто плюнула, і на самого журналіста, який не стримавшись спробував захистити її від плювка у відповідь.

Ігор звинувачує поліцію. Мовляв, пізно втрутилася, пустила справу на самоплив, треба було одразу припиняти провокації, а турнікетами обнести танк одночасно з його встановленням ще минулої п'ятниці. Журналіст обурений акцією "запутинців", вважає, що вони зуміли перекрутити сенс танкової інсталяції біля російського посольства.

Кульмінацією ж "квіткової" акції в неділю стала спроба ще одного чоловіка зірвати з башти танка український прапор і поставити замість нього російський.

Перемога довжиною 60 секунд

Зовсім по-іншому в інтерв'ю DW оцінив те, що відбувалося в неділю, сам ініціатор доставки підбитого російського танка до Берліну.

"Що до фотографій плакату, які розійшлися ЗМІ, з побажанням перемоги Росії, то це був листок паперу розміром А4, який уже за пару секунд зник, - розповів Енно Ленце. - А чоловік, який намагався поставити російський прапор на танк... Так і на ролику, що розійшовся соцмережами, видно, що я в нього за спиною, а за мною був поліцейський, який швидко припинив цю спробу. Чоловік навіть не встиг зав'язати вузол на держаку прапора. Для мене все це не було чимось ефектним".

Скинутий з танка український прапор підхопив один із помічників Ено Ленце, який швидко поставив його на місце. За ті чотири дні, які російський Т-72 простояв навпроти російського посольства, каже співрозмовник DW, він отримав лише позитивні відгуки.

"Якщо ж підсумувати весь час, протягом якого на танку були російські прапори та проросійські таблички, то вийде від сили секунд 60, - додає він. - Це такий принцип російської пропаганди: ок, ми змогли лише 60 секунд протримати нашу картонку, але ми все одно перемогли. Якщо це вважати перемогою, то я вітаю. Можна багато в чому намагатися себе переконати. Якщо це комусь допомагає, та заради Бога, але до реальності це не має жодного стосунку".

Черга за квітами

Покладання близько двох тисяч червоних троянд, припускає Енно Ленце, було ініційовано та організовано російськими дипломатами.

У той момент, коли посольство Росії закликало покладати квіти до підбитого танка, розповів він, тут з'явилася вантажівка з відрами троянд. І до нього відразу вишикувалася черга російськомовних чоловіків і жінок, яким з кузова стали передавати однакові букети, а люди вже в свою чергу понесли їх до танка. "Треба ж, який збіг", - пожартував Енно Ленце.

Сам він, до речі, був би не проти того, щоб залишити троянди на танку, але повісити на броню ще й таблички з таким текстом: "Якщо ви бажаєте перемоги Україні, то покладете на танк червону троянду". Але українські активісти, за словами Ленце, не захотіли й вирішили квіти прибрати.

Проте квіти на підбитий російський танк покладали й німці. "Мене доволі сильно зачепила ця акція з трояндами, - визнав в інтерв'ю DW Віланд Ґібель. - Українців подають фашистами, я знаю багатьох українців, вони не фашисти, я бував в Україні і не зустрічав там бандерівців. Вони - такі ж як ми, люди, які хочуть жити у мирі”.

Підтримку деякими берлінцями російської агресії він пояснює "неймовірно інтенсивною пропагандою", з одного боку, і дурістю людей, - з іншого, небажанням мати справу з іншими ЗМІ, крім тих, що транслюють російську пропаганду. "Це як промивання мізків, - каже Ґібель, - Але ж ці росіяни живуть тут в умовах свободи, користуються всіма перевагами демократії, насолоджуються рівнем життя в Німеччині, але ментально вони не тут".

Танк повезуть далі

З Берліна танк Енно Ленце вирушить далі до Нідерландів. Спочатку до Амстердаму, потім до Гааги, далі - до Музею свободи під Наймегеном. Там він простоїть кілька місяців, орієнтовно до липня. А що буде далі, ініціатор проєкту ще й сам не знає.

Інтерес до танка виявили у кількох європейських містах, а також у танковому музеї, що в німецькому Мюнстері, розповів він. Але поки що немає конкретного плану. Немає і терміну, після якого російський Т-72 треба буде повернути українському міноборони - і чи треба взагалі його повертати.

Дивіться також: