Місто Ізюм Харківської області був в окупації майже півроку. Його звільнили 10 вересня і вже місяць місто оговтується від наслідків російської окупації. Про це DW поговорила з міським головою Ізюму Валерієм Марченком. 

DW: Пане Марченку, розкажіть будь ласка, яка ситуація в місті Ізюм наразі? Місто було деокуповане 10 вересня. Вже пройшов місяць з того часу. Чи повертається місто до життя?

Валерій Марченко: Зараз в Ізюмі ще йдуть роботи по фільтрації, виявленню російських окупантів, представників так званих "ЛНР/ДНР", колаборантів. Поступово стабілізується робота комунальних підприємств: водоканал, тепломережа, РЕС, але ще у нас немає світла, води, газу і дуже поганий мобільний зв’язок. Але ми над цим працюємо. Світло повинні дати, після цього буде і вода. Газ обіцяють до кінця місяця відновити. Взимку, дасть Бог, увійдемо з теплом. Але тепло буде не всюди, бо у нас дуже багато розбитих будівель, які непридатні  до опалення половина з 20 котелень розбита і за цей короткий проміжок часу, поки почнуться холоди ми не зможемо відремонтувати. У приватному секторі будуть всі з теплом, а от по багатоповерхівкам можливо тільки половина буде з теплом. Зараз ми в місті працюємо з ДСНС з прибирання завалів, аварійних ділянок.

Чи є ймовірність, що під завалами можуть бути тіла загиблих?

Ну, під зруйнованими багатоповерхівками вже ні, а по приватному сектору та старостинським округам, зокрема у селі Кам’янка, яке знищене повністю, там по сьогоднішній день ми дістаємо тіла людей, які ховалися в погребах і загинули. Зараз там ведуться роботи з пошуку цих тіл.  

Після деокупації в Ізюмі виявили великі масові поховання загиблих мешканців. Чи закінчилася вже ідентифікація загиблих? Про яку кількість загиблих?

Ні, ідентифікація тіл ще не закінчилася. Після ексгумації вони направлені в Харків, же проводяться дії з ідентифікації. У місцях масових поховань виявлено 460 осіб. Але за приблизними підрахунками в Ізюмі за час окупації загинуло близько тисячі осіб. Люди помирали від того, що їм не надавалася медична допомога, від хронічних хвороб, бо у людей не було ліків. Є загиблі, яких рідня ховала в могилах біля родичів. 

Читайте також: "Як в 30-ті роки": розповіді очевидців окупації Харківщини

Яка безпекова ситуація в Ізюмі? Чи є ще обстріли міста?

Зараз обстрілів немає, тому що Збройні сили України відкинули окупантів далеко від міста і зі звичайної артилерії вони до Ізюма не дістають. Зараз, як і по всій країні, у нас ракетна загроза.

Скажіть будь ласка, скільки людей проживало в Ізюмі та ізюмській громаді до окупації і скільки наразі залишилося після деокупації? І чи можна вже людям повертатися в місто?

До окупації в нашій громаді проживало майже 50 тисяч, а в самому місті 46 тисяч людей. На даний час у громаді залишилося десь 18,5 тисяч жителів:  у місті 17 тисяч людей і 1,5 тисяч у старостинських округах. Зараз у Ізюмі перебуває майже 800 дітей. У місто раджу повертатися через тиждень, коли дадуть світло. Але вже багато людей повертається і зараз.

Чи проводилася в місті експертиза з обстеження зруйнованих будинків? Наскільки руйнування критичні?

Комісія з обстеження ще працює, тому поки цифри приблизні. По приватному сектору, це майже 13 тисяч домоволодінь, зруйновано десь 10 відсотків будинків, це більше тисячі будинків зруйновані вщент.  Також 30 відсотків приватних будинків зруйновано частково: де покрівля, де стіна, вікна. Щодо багатоповерхівок ситуація гірша. З 200 багатоповерхівок з різним ступенем пошкодження, зокрема й таких, що не можна відновити, це десь 80 відсотків. Зараз  ми почали видавати людям будівельні матеріали, зараз будуть працювати ремонтні бригади та допомагати нам ремонтувати і приватний сектор, і об’єкти комунальної сфери, і багатоповерхівки. До зими навряд чи встигнемо закінчити, так що повне відновлення буде вже на весні.

Ці будівельні матеріали з запасів міста чи допомога держави?

З запасів міста немає нічого: ні техніки, ні коштів, ні матеріалів. Півроку в окупації - все побито, розкрадено. Зараз допомогу ми почали отримувати від міжнародних організацій і Харківської обладміністарції. Вони завозять, плівку, дошки, шифер, брезенти. Все це люди отримують безкоштовно, але спочатку потрібно подати заявку з кількістю матеріалів, які потрібно для ремонту, комісія перевіряє реальну потребу і видають. Ми отримали вже півтори тисячі заявок.

Читайте також: Зима близько: як на деокупованій Харківщині готуються до опалювального сезону?

Як із соціальною інфраструктурою? Чи працюють вже аптеки, лікарні? Чи є у людей найнеобхідніше: продукти, питна вода?

На даний час центральна міська лікарня працює. Там є дуже багато лікарських засобів, які привозять і волонтери, і область. Працює також амбулаторія, де ліки роздаються безкоштовно. Вже відкрилася приватна аптечна мережа. Надходить дуже багато гуманітарної допомоги. Ми роздаємо її жителям через квартальних, старших по будинку, де багатоповерхівки. З продуктами питань немає. В місті працюють вже два ринки і потроху почали відкриватися магазини. Щодо питної води - у приватному секторі з водою немає проблем - там колодязі, свердловини, колонки.  По багатоповерхівках розвозимо технічну воду та бутильовану воду.

Чи почали виплачувати пенсії, соціальну допомогу в Ізюмі?

Так, відкрилося три відділення Укрпошти, які почали виплати пенсій і допомоги по 1200 гривень від Червоного хреста для тих, хто був в окупації. Як тільки з’явиться світло, будуть відкриті банки й планується поновлення роботи банкоматів. Сподіваємося, що у нас усе налагодиться й повторення того, що було, більше не буде.

Пане Марченку, дякую за розмову.