Рано вранці 24 липня 2025 року до квартири на півдні Санкт-Петербурга увірвалися силовики зі зброєю. Не давши її мешканцям оговтатися, близько десяти осіб у масках виламали двері і поклали обличчям у підлогу 62-річну пенсіонерку Валентину Афанасьєву та її доньку Анастасію Стрельнікову - журналістку видання Sotavision.

Силовики лише повідомили, що син Валентини проходить у кримінальній справі "через українське угруповання". Йдеться про журналіста Deutsche Welle Олексія Афанасьєва (пише під псевдонімом Олексій Стрельніков. - Ред.). Як з'ясувалося пізніше, кримінальну справу порушено за ч. 2 ст. 205.2 КК РФ про "пропаганду тероризму".

Сам Олексій з 2022 року живе в Ризі. Перед тим як силовики виламали двері, сестра встигла повідомити йому, що до них прийшли з обшуками, після чого кілька годин не виходила на зв'язок. У цей час у квартирі тривав допит із погрозами. Анастасії силовики пригрозили зламати пальці, якщо вона не розблокує телефон.

Слідчого цікавило, якими месенджерами користується Валентина, і чи перебуває вона в групі в Telegram "Россия будет свободной" або інших каналах, які "не підтримують проведення СВО" (війни РФ проти України. - Ред.). На всі ці запитання Валентина відповідала, що їй нічого невідомо про ці групи, а війну вона з сином не обговорює.

Особливо силовиків цікавила стара SIM-картка Олексія, встановлена в телефон. Мама його періодично вмикала, щоб номер залишався активним, оскільки до нього були прив'язані російські сервіси.

Обшук і допит тривали п'ять годин. Силовики, зрештою, вилучили всю техніку, документи і закордонний паспорт Валентини з чинною шенгенською візою. За словами Олексія, йдучи, слідчий дав зрозуміти, що на цьому їхнє спілкування не закінчилося. Сестра Олексія виїхала з Росії через кілька годин. Мама ще кілька днів залишалася в Петербурзі, але коли виявила за собою стеження, також залишила країну.

Що відомо про кримінальну справу

Справу, в рамках якої прийшли з обшуками у квартиру до родичів Олексія, було порушено восени 2024 року, але не щодо конкретних осіб, а загалом за фактом публікацій у Telegram-каналі "Россия будет свободной". Ці пости слідство вважає "виправданням тероризму", пояснили в правозахисному проєкті "Перший відділ". У матеріалах справи є довідка ФСБ, в якій стверджується, що Олексій, на думку спецслужби, може бути причетний до злочину, тому необхідно провести обшуки у нього вдома.

Обшуки в рамках цієї справи відбулися ще щонайменше у дев'яти осіб у Санкт-Петербурзі, про що відомо правозахисникам. За їхніми словами, така практика була особливо поширена в перший рік війни. "Порушується справа де-небудь в Амурській області - щоб було далеко і адвокати не змогли дістатися. І в межах цієї справи санкціонують обшуки по всій Росії. Складають довідку, що "за наявними у ФСБ даними, такий-то номер телефону може бути причетний до скоєння цього злочину", після чого приходять з обшуком винятково з політичних мотивів, а до самої справи це жодного стосунку не має", - описує поширений порядок дій юрист "Першого відділу".

За його словами, таку схему часто застосовують, коли людина цікавить силовиків, наприклад, через свою журналістську діяльність і її включають в іншу справу, щоб отримати доступ до квартири. "Їх насамперед цікавить техніка. Вони отримують телефон і разом із ним зліпок усього життя людини: куди вона їздить, з ким зустрічається, якими банками і додатками користується. Можуть усе це побачити і вже потім дивитися, як можна чинити тиск на людину. Вони отримали "каламутну воду" і можливість у ній половити якусь рибу", - міркує юрист.

Олексій стверджує, що ніколи не був учасником каналу, про який ідеться в матеріалах справи, і не залишав у ньому коментарів. Дізнавшись про порушення справи, він навіть вивантажив історію чату, переконавшись, що в ньому немає жодних повідомлень, залишених ним або з його телефону.

Як справа може бути пов'язана з журналістською роботою

Мама Олексія стверджує, що на допиті не згадувала, що її син є журналістом, однак цю інформацію все одно було додано слідчим до протоколу допиту - про те, що він "працює журналістом у Латвії". Саме його професійна діяльність і стала причиною порушення кримінальної справи, впевнений Олексій, називаючи її сфабрикованою.

Силовики могли простежити за його журналістською діяльністю ще з часів роботи в Санкт-Петербурзі: у "Фонтанці", "Діловому Петербурзі" і "Ведомостях", а після від'їзду - і в російській редакції Deutsche Welle. "ФСБ могла, наприклад, ідентифікувати мене за псевдонімом, а далі запеленгували мій російський номер. Побачили, що сімка працює в Петербурзі, і прийшли з обшуком", - міркує Олексій.

Через закритість справи він може лише висувати гіпотези. Інша версія, чому силовики зацікавилися ним - технічна, продовжує Олексій. Для роботи над текстом про вербування для диверсій у Росії підлітків він, зокрема, запитував коментар і вивчав Telegram-канали "Російського добровольчого корпусу" (РДК) - вихідців із РФ, які воюють на боці України. Крім того, під час написання статті він натрапив на листівку з QR-кодом, яку поширювали в російських школах. Посилання в ній веде на бот у Telegram, який використовується для вербування підлітків. Під час підготовки матеріалу Олексій переходив за цим посиланням. За його словами, він міг потрапити в цей бот зі свого акаунта, пов'язаного з російським номером.

Що про справу говорять правозахисники

Після від'їзду з Росії сім'я Олексія вирішила подати на політичний притулок у Європі. Правозахисники з "Меморіалу", які опікуються подібними кейсами, вивчивши матеріали справи, підтвердили, що Олексію, його мамі та сестрі в разі повернення в Росію може загрожувати висування політично мотивованих звинувачень. У "Меморіалі" підкреслили, що в Росії існує практика порушення політичних кримінальних справ проти родичів активістів, опозиціонерів і журналістів.

Юристи "Першого відділу" в листі підтвердили, що перебіг кримінальної справи вказує на її політичний характер, а в зоні ризику, крім самого Олексія, перебувають і його мама з сестрою. В організації "Репортери без кордонів" теж зазначили, що в Росії існує тренд політичного переслідування родичів антивоєнних активістів і журналістів. "Часто журналісти були прописані у квартирах батьків, і силовики приходять із рейдами в ці квартири. Ми подібне теж вважаємо переслідуванням журналіста - це транснаціональні репресії", - наголосили в  організації "Репортери без кордонів".

Правозахисний проєкт "ОВД-Инфо" у своєму огляді репресій у Росії за підсумками 2025 року зазначає, що в разі переслідувань за висловлювання в інтернеті, стаття про пропаганду тероризму (ст. 205.2 КК РФ), як і раніше, є найпоширенішою, а загальна кількість вироків за 2-ю частиною цієї статті за першу половину 2025-го серйозно зросла порівняно з аналогічним періодом 2024 року: 262 до 164.

Пильна увага силовиків до журналістів

За словами Олексія, після початку війни він приїжджав у Росію 2023 року для зустрічі з близькими і навіть обговорював наступну поїздку за тиждень до обшуків. Водночас він уже розумів, що перебуває в зоні ризику через свою роботу, особливо після того, як до п'яти з половиною років колонії загального режиму у справі про "участь" у Фонді боротьби з корупцією Олексія Навального (ФБК) засудили чотирьох журналістів: Антоніну Фаворську, Сергія Кареліна, Костянтина Габова та Артема Крігера.

"Коли посадили Фаворську і Крігера, а разом з ними і наших у минулому колег по DW Кареліна і Габова, стало зрозуміло, що зараз уже пильніше стежать за всіма журналістами", - згадує свої відчуття від вироку Олексій.

У 2025 році найчастіше фігурантами політичних кримінальних справ ставали саме незалежні журналісти, які висвітлювали війну, репресії та корупційні злочини, констатує "ОВД-Инфо". Обвинуваченими стали 46 працівників ЗМІ. Сама DW до початку війни була визнана в Росії "іноагентом", а наприкінці 2025 року влада РФ оголосила її "небажаною організацією".

"Нинішня, чергова спроба російського режиму змусити вільні ЗМІ замовкнути, показує, як мало він поважає свободу слова і наскільки він боїться незалежної інформації", - прокоментувала це рішення генеральна директорка DW Барбара Массінґ (Barbara Massing).

"Я впевнений, що моя журналістська діяльність стала причиною переслідування. Ми знаємо, що зараз репресії в Росії посилюються, і дедалі частіше силовики використовують як метод тиск на родичів, які залишаються в Росії. Так легше дотягнутися до тих, хто виїхав. Це не лише про мій кейс, а про ситуацію в Росії, про те, як ця історія може торкнутися багатьох із нас", - вважає Олексій.