Немолодий, огрядний чоловік у чорному бігає навколо білого бусика і овочевих коробок. Відчайдушно намагаючись врятувати своє життя, він ховається від квадрокоптера із примотаною вибухівкою. Безпілотник, ніби бавлячись, ганяє свою жертву то в один, то в інший бік, та зрештою врізається в автівку і вибухає.

Херсонська маршрутка, що проїжджає повз цю моторошну сцену, відеозапис якої 4 серпня збурив усю країну, навіть не додає газу. Для обласного центру та десятків населених пунктів вздовж Дніпра такі напади FPV-дронів - жахлива буденність ось уже четвертий рік поспіль. За цей час на правобережній Херсонщині українські правоохоронці зафіксували понад 6200 ударів безпілотників малого радіуса дії по цивільних громадянах і об'єктах. Загалом по країні - більше 16 тисяч, розповіли на початку серпня в Офісі генерального прокурора.

Загальна ж кількість атак у рази вища. У 30-му корпусі морської піхоти ВМС України, який відповідає за оборону Придніпров'я на південь від Нікополя, нарахували 17 тисяч вильотів російських ударних дронів у травні, 19 тисяч - у червні і понад 22 тисячі - в липні.

Читайте також: Оптоволокно, кілзона та наземні роботи - як змінився фронт за чотири роки війни  

Пластмасовий геймченджер

FPV-дрони - одне із тих ноу-хау російсько-української війни, що назавжди змінило військову справу. Починаючи від 2023 року вони поступово витіснили з фронту тактичну артилерію: польові гранатомети, протитанкові комплекси та малокаліберні міномети. Квадрокоптери вартістю у кількасот доларів, що збираються із китайських мікросхем та дешевого пластику, забезпечували співмірну далекобійність у 8-15 км, небачену маневреність та влучність: вони або скидають бойовий заряд точно над ціллю або врізаються в неї, детонуючи вибухівку. Все це до останнього моменту пілот бачить в окулярах і контролює джойстиком.

За роки великої війни і Україна, і РФ налагодили масове виробництво FPV-дронів - за різними даними, кожна нині випускає понад 500 тисяч таких БПЛА на місяць. Найпопулярніші моделі вже здатні доставити кілограмовий заряд на відстані до 20 кілометрів, а використання оптоволокна для передачі сигналу робить їх невразливим для засобів радіоелектронної боротьби. Водночас супротивні сторони досягли своєрідного технологічного паритету - у 2025 році це перетворило доволі широку прифронтову смугу в Донецькій, Харківській, Сумській та Запорізькій областях на справжню кілзону, де кожен рух буде атакований з неба.

На Херсонщині, заході Запорізької та півдні Дніпропетровської областей - там, де дві армії розділяє природний бар'єр у вигляді Дніпра та його водосховищ, - кілзони у прибережних смугах почали виникати ще раніше. Українські та російські підрозділи намагались контролювати будь-який рух у цих районах аби запобігти висадці супротивника на протилежний берег.

Ще два роки тому DW розповідала про те, як подібна тактика російської армії призвела до полювання на цивільних у місті Берислав, що в 60 кілометрах вище по течії від Херсона. За лічені тижні атаки FPV-дронів поширились і на інші населенні пункти дніпровського правобережжя: від Запоріжжя до Кізомиса.

Рої над Дніпром

Втім, російські сили не припиняли спроби інфільтруватися на правий на правий берег через малі острови у дельті. Цю наступальну операцію українські сили зупинили лише в середині червня цього року завдяки тактиці мідл-страйків, розповідає DW речник 30-го корпусу морської піхоти Павло Довгаль. "У ворога зараз дуже погана ситуація з логістикою на тимчасово окупованій Херсонщині - ця логістика тотально винищується нашими підрозділами на оперативній глибині, і противник взагалі не отримує успіхів на лінії бойового зіткнення", - запевняє 40-річний капітан.

Саме з невдачами "земноводного" наступу він пов'язує почастішання російських повітряних атак: бомбардувань керованими авіабомбами, безпілотниками літакового типу, на кшталт "Молнії" чи мультироторними дронами, чия дистанція польоту нині сягає 25-30 кілометрів.

Останні - наймасовіші за кількістю ударів - найчастіше запускають по Правобережжю бійці 50-ї окремої бригади безпілотних систем армії РФ "Варяг", відзначає Довгаль. "Вони вихідці з "Рубікону" (Центр перспективних безпілотних технологій "Рубікон", один із перших безпілотних підрозділів російської армії, відомий своєю високою результативністю на різних ділянках фронту. - Ред.). Їх особовий склад - в основному молоді люди", - додає він. 

Окрім "Варягу" українським силам протистоять підрозділи десантно-штурмових військ та Головного розвідувального управління, що теж мають загони ударних БПЛа. При цьому, російські частини постійно ротуються на Лівобережжі, що ускладнює їх ідентифікацію, розповідає речник морської піхоти  

Характер їхніх атак принаймні частково подібний до атак українських: перерізання логістики на тактичній та оперативній глибині, знищення військових складів та запасів пального. Павло Довгаль, однак, запевняє: найчастіше російськими цілями стають саме цивільні об'єкти. "Вони б'ють без розбору по всьому: по критичній інфраструктурі, по об'єктах енергетики, по громадському транспорту, по житлових будинках, просто по цивільним людям. Ситуація напружена", - стверджує речник.

Читайте також:  "До лікаря - повз дрони": як у деокупованих громадах Херсонщини працює телемедицина

Місто під сітками

Про рівень напруги свідчать херсонські оповіщення, які з'являються у Telegram-каналах на кшталт "Херсон: Воздух" чи "Радар Херсон" кожні дві-три хвилини на день. "Зранку пріоритет для атак - автобуси, авто, хати. Ввечері і вночі б'ють по парковках. Два місяці як почали дронами влітати в квартири", - розповідає DW журналістка Дар'я Літовченко, що висвітлює ситуацію в місті для українського телеканалу Freedom.

Після двотижневої відсутності Літовченко повернулась до Херсона на початку серпня і була здивована, як драматично погіршилась безпекова ситуація - згорілі від ударів машини вже навіть не встигали прибирати з вулиць. Натомість комунальні служби поспіхом затягують захисними сітками мікрорайони, куди FPV ще донедавна не долітали - як-то Таврійський, де торгував Юрій, той самий немолодий чоловік у чорному, якого переслідував російський безпілотник.

Юрію пощастило - уламки від вибуху лише посікли все тіло, без серйозної загрози для життя та здоров'я. Білий "рено", на якому вони з дружиною возили на продаж овочі з Миколаївської області, потрапив під удар дрона вже вдруге. "У мене дві часничини в руках було я йому (оператору дрона. - Ред.) показував: дивись, овочі. Він же ж спускався і бачив, що в мене в машині", - обурюється Юрій на записі, поширеному Херсонською обласною військовою адміністрацією.

Херсонські комунальники нині працюють переважно під прикриттям мобільних вогневих груп поліції чи військових, які намагаються збивати дрони зі звичайних мисливських дробовиків - це виявилось чи не найкращою зброєю проти малих і рухливих цілей. За словами Павла Довгаля, ці мобільні групи - "частина комплексної ешелонованій оборони", що дозволяє нейтралізувати до 90 відсотків ударних безпілотників у регіоні. "Частину дронів подавляє система радіоелектронної боротьби, інші знищують мобільні вогневі групи або дрони-перехоплювачі. Та найкраща протидія - знищення пунктів запуску та ворожих операторів", - запевняє морський піхотинець.

Терор з Telegram-каналів

Одна з таких атак українських Сил оборони на початку червня уразила пункт управління безпілотного підрозділу "Эскадрон" 18-ї загальновійськової армії угрупування військ "Днепр", що відзначалась у систематичних ударах по правобережній Херсонщині. За повідомленнями російських "воєнкорів", під час цієї атаки отримав важкі поранення або, ймовірно, загинув колишній "заступник міністра внутрішніх справ" самопроголошеної "ДНР" Олександр Шептура. Підозрюваний українськими правоохоронцями у державній зраді та жорстокому поводженні із цивільним населенням, в останні пару років він був відомий як один з адміністраторів Telegram-каналу "От Мариуполя до Карпат", де щодня публікуються відео з атаками "Эскадрона" на українські об'єкти. 

Подібні відео з камер управління FPV-дронами вже давно стали чи не найпопулярнішим "контентом" на російсько-українській війні. Підрозділи обох армій публікують їх на власних медіаресурсах для підтвердження ефективної роботи та навіть використовують для збору донатів. Втім, телеграм-канали на кшталт "От Мариуполя до Карпат" рясніють записами атак саме на цивільні об'єкти та населення, антигуманними коментарями та відвертими погрозами мирним мешканцям.

"Будь-яке пересування автотранспорту вважатиметься законною ціллю. Усі об'єкти критичної інфраструктури є законною ціллю. Громадянам слід бути надзвичайно уважними та обережними. Обмежте свої пересування, за можливості покиньте цю зону", - зазначається під мапою Таврійського мікрорайона Херсона у дописі "От Мариуполя до Карпат" від 4 серпня.

"Ми попереджаємо спецслужби, які братимуть участь у ліквідації наслідків. Ви гарантовано станете пріоритетною ціллю. Гарантовано", - йдеться у свіжому дописі від 11 серпня.

Примітною є й реакція адміністраторів каналу на відео із "полюванням" на торговця овочами. Невдовзі після того, як воно з'явилося у мережі, вони запевняли: буцімто "рено" Юрія регулярно перевозило "вантажі подвійного призначення". Однак пізніше назвали запис постановкою українських спецслужб.

"От Мариуполя до Карпат" не єдиний Telegram-канал з подібним контентом з Херсонщини. Минулого літа OSINT-аналітики "Телебачення Торонто" ідентифікували адміністраторів ще трьох Telegram-каналів, пов'язаних з різними роcійськими загонами БПЛА, що на той момент базувалися на лівому березі Дніпра. Всі вони досі функціонують, переміщаючись вздовж фронту слідом за своїми підрозділами.

Публікації таких Telegram-каналів є чітким доказом терору російських сил проти мирного населення, вважає речник морської піхоти Павло Далюк. "Вони намагаються психологічно таким чином вплинути на настрої, розкидають листівки щоб дискредитувати військове керівництво держави, тощо - використовують усі доступні методи", - каже він у розмові з DW.

При цьому речник рішуче заперечує можливість навіть випадкових ударів по цивільних на лівому березі Дніпра з боку морських піхотинців його корпусу - мовляв, оператори безпілотників добре навчені і не допускають помилок. "Дуже часто трапляються провокації, і вони (російські військові - Ред.) просто самі б'ють по мешканцях лівого берега, щоб звинуватити в цьому українські сили", - говорить Далюк.

Повідомлення про подібні удари регулярно з'являються в офіційних каналах окупаційної адміністрації. Принаймні частину з них вдається дистанційно підтвердити співробітникам Моніторингової місії ООН з прав людини (ММПЛУ), які ведуть щомісячний підрахунок постраждалих від війни цивільних. У місії констатують - удари по мирних мешканцях на непідконтрольних територіях трапляються значно  рідше, але все одно мають місце.Водночас у ММПЛУ наголошують, що не можуть остаточно встановити відповідальність за окремі атаки.

Читайте також: "В Олешках голод": Україна просить допомогти з евакуацією