В головному соборі Києво-Печерської лаври перше за понад 300 років великодні богослужіння відбулися українською мовою. Православна церква України (ПЦУ) правила службу в Успенському соборі. Водночас в храмах Нижньої лаври службу правили священники Української православної церкви (Московського патріархату) (УПЦ (МП). Термін їхньої оренди будівель державного історико-культурного заповідника сплив ще 29 березня. Але ієрархи та ченці цієї церкви відмовляються виселятися.

Молитви за перемогу

В головному храмі Києво-Печерської лаври – в Успенському соборі - ранкове богослужіння очолив тимчасовий виконувач обов’язків намісника Лаври архімандрит Авраамій. Постійного намісника святині згодом має вибрати монастирська братія. Більшість вірян цієї церкви вчащала до Михайлівського собору, де всенічну службу правив глава ПЦУ Епіфаній. Але й до Лаври на ранкову службу й впродовж великодньої неділі сходилося чимало людей, щоб освятити традиційні кошики з пасками, крашанками, ковбасою та церковним вином.

Священник ПЦУ Михайло розповів в інтерв’ю DW, що кількість бажаючих освятити паски саме тут була очікуваною. "Люди відчувають нашу щиру українську молитву… Сьогодні ми не тільки славимо бога, а й просимо в нього допомоги, щоб він послав нам перемогу над агресором, зберіг наших воїнів. Ми впевнені, що всі, хто сюди приходить, молиться за всіх них", - сказав священник.

Як святили великодні дари

Розмови з людьми, які виходили з храму, довели, що насправді так і є. Всі молилися за перемогу України у війні, розв'язаній Росією, здоров'я українських воїнів і якнайскоріше настання миру. Але конфесійні симпатії в них були різними. Мешканка столичного Печерська Ольга сказала DW, що завжди ходила на це свято в Лавру "незалежно від того, хто тут якого патріархату". Натомість киянин Юрій, який прийшов зі своєю дружиною, заявив, що святить паску в Лаврі вперше. "Тут була не українська, а московська церква, і мені було неприємно ходити до окупантів", - сказав чоловік.

Подружжя Іван та Ірина зі своїм п'ятирічним сином також прийшли до Лаври зі святковим кошиком вперше і тільки тому, що тут вже немає УПЦ (МП). Вони розповіли, що до початку війни Росії проти України у 2014 році мешкали в Донецьку і взагалі не цікавилися конфесійною належністю храму, до якого вчащали. Але потім були змушені втікати з окупації до Маріуполя, а згодом осіли в Києві. "Ми молилися за перемогу і звільнення всієї України і Донбасу. Але коли я бачу, що сусіди там можуть нам щось погане зробити, то вже не хочу туди повертатись. Це для мене дуже болюча тема", - сказала Ірина.

Опір УПЦ

На відміну від Верхньої лаври, на території Нижньої лаври, яку займає УПЦ (МП), вдень людей було вкрай небагато. А ті, що були, були так само вбрані в святковий одяг і приносили святити такі самі великодні кошики, як і віряни ПЦУ. Проте настрій в більшості з них був геть не святковий. Жоден зі священників чи прочан тут не погодився на інтерв'ю, аргументуючи це тим, що "сьогодні велике свято". В приватній розмові один зі священників, який кропив святою водою кошики поодиноких парафіян, сказав що нічна служба тут зібрала "дуже багато людей" і правилася одразу в чотирьох храмах, а в одному з них літургію очолив глава УПЦ (МП) митрополит Онуфрій.

Напередодні Великодня цей ієрарх опинився в центрі скандалу, коли в нього виявили російське громадянство. Подвійне громадянство заборонене українським законами, й Онуфрій заявив, що вже давно позбувся російського паспорта. Але російське видання "Агентство" стверджує, що в базі анульованих паспортів МВС Росії паспорт митрополита Онуфрія (в миру Ореста Березовського) не значиться.

Читайте також: Суперечка навколо УПЦ (МП): чи можливий "церковний компроміс" у Лаврі?

Порушення умов оренди та статутні вади УПЦ

Українські прикордонники в п'ятницю перед Великоднем затримали на в'їзді до Києва священника УПЦ (МП), в телефоні якого виявили "компрометуючі матеріали російського скерування" й російську трудову книжку. Ієрархи УПЦ (МП) заперечують належність своєї релігійної організації до Російської православної церкви (РПЦ) і наполягають, що їхня церква самостійна. Водночас на початку весни українська державна релігієзнавча експертиза статуту УПЦ (МП) виявила в ньому ознаки канонічного верховенства РПЦ. Згідно з рішенням Конституційного суду України, цей факт мав бути відображений в назві цієї релігійної організації.

По двох тижнях спротиву УПЦ (МП) підкоритися вимогам закону й звільнити всю Києво-Печерську лавру, перша ж державна інспекція лише деяких приміщень, де перебували ченці цієї церкви, виявила кричущі порушення користування святинею. За фактом "незаконного руйнування об’єкту на території Києво-Печерської лаври" слідчі Національної поліції України почали кримінальне провадження. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври 1990 року був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це означає на заборону бідь-яких будівельних чи інших робіт.

Читайте також: Митрополит УПЦ МП Павло оскаржує домашній арешт