Чергова демонстрація лівих сил у Берліні під гаслом "Ні - війні! Геть зброю" (Nie wieder Krieg - Die Waffen nieder), як і в попередні роки, була присвячена насамперед російському вторгненню в Україну і війні Ізраїлю в Секторі Гази проти палестинського радикального руху ХАМАС, визнаного в США, ЄС, ФРН та більшості країн Заходу терористичною організацією. Цього разу, однак, на акції, що відбулася в п'ятницю, 3 жовтня, у День німецької єдності, набагато більше уваги учасники приділяли внутрішньому німецькому порядку денному і політиці уряду канцлера Фрідріха Мерца (Friedrich Merz).

Як заявили організатори, демонстрації в Берліні та Штутгарті підтримали близько 500 мирних ініціатив, груп та організацій. Однак напередодні мітингу спостерігачі констатували, що "мирні ініціативи" залишаються роздробленими, виступають із різними порядками денними та без організації в єдиний рух.

Відчувалося це і перед початком акції в Берліні, що відбулася на знаменитій площі Бебельплац (Bebelplatz). У той час, як кілька сотень людей зібралися біля основної сцени, велика група пропалестинських демонстрантів на другому боці площі виступала з гаслами проти Ізраїлю, а з власних імпровізованих платформ інші об'єднання закликали хто до боротьби з капіталізмом, хто до відмови від призову в армію або від розміщення американських ракет у ФРН, а хтось - за "дружбу з Росією". За підрахунками поліції, в акції взяли участь близько 7500 осіб, організатори заявили про 20 тисяч учасників.

Про Україну - без підтримки України

До початку акції стало очевидно, що війні в Україні, як і торік, попри слова організаторів, у натовпі приділяють менше уваги, ніж ситуації на Близькому Сході та внутрішнім німецьким питанням.

Українських прапорів у натовпі не було зовсім - на відміну від російських триколорів, які зустрічалися як у колажах із німецьким прапором, так і окремо.

Звертав на себе увагу і той факт, що заклики ведучих мітингу до дипломатії знову були адресовані Києву, Вашингтону і Берліну, але не Москві. Ані зустріч президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, ані однозначні заяви української влади про готовність до переговорів не вплинули на повторювані з року в рік звинувачення зі сцени в нібито розпалюванні воєн Заходом.

За такий підхід німецьких пацифістів регулярно критикують. Напередодні акції, наприклад, лауреат Премії миру німецьких книготорговців 2025 року, історик Карл Шлеґель (Karl Schlögel) звинуватив німецький антивоєнний рух у втраті орієнтирів і відмові підтримати жертву агресії.

"За всієї доброї волі та благих намірів рух за мир, якщо він хоче бути гідним цього імені, має враховувати цю реальність. Можливо, за 70 або 80 років мирного життя ми просто втратили відчуття загрози і розуміння того, до чого потрібно бути готовими", - наголосив Шлеґель.

Оплески замість свисту

Водночас експерт Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) із зовнішньої політики, депутат Бундестагу Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) у розмові з DW перед своїм виступом на площі визнав, що за минулий рік спроби знайти дипломатичне розв'язання війни в Україні тривали активніше, і хоча "вони не привели до успіху, це не означає, що шлях невірний".

"Дипломатичні зусилля просуваються повільніше, ніж мені б хотілося. Але розумної альтернативи їм немає, тож їх потрібно підтримувати і сподіватися на те, що візьме гору здоровий глузд", - сказав Штеґнер. Торік натовп зустрів політика свистом після його слів про право України на самооборону і необхідність допомагати Києву. Цього разу Штеґнера прийняли тепліше, ймовірно, і тому, що він зі сцени не став робити акценти на відповідальності за війну однієї зі сторін, обмежившись загальнішими закликами надавати гуманітарну допомогу жителям Гази і вирішити питання мирним шляхом.

"Будь-який поганий мир кращий за війну", - резюмував він свою позицію, отримавши від присутніх порцію оплесків. Як і багато інших спікерів, він розкритикував плани уряду ФРН збільшити військові витрати, які, на його думку, ставлять під загрозу соціальний сектор.

З ефіру Соловйова - на площу в Берліні

Ще більший захват присутніх викликав виступ по відеозв'язку американського економіста Джеффрі Сакса, якого представили як колишнього спецрадника генсекретаря ООН Антоніу Гутерріша. У своїй промові він прямо заявив, що від переговорів відмовляється не Росія, а Німеччина, Європа і США. Так, за його словами, країни Заходу порушили нібито дану ними обіцянку не розширювати НАТО на схід, США і Європа нібито підтримали "путч в Україні 2014 року", а потім, продовжив Сакс, "підтримали маріонетковий режим у Києві".

Далі у своїй промові він поклав на Захід відповідальність і за зрив мінських угод, і за вторгнення РФ в Україну, і за провал мирних переговорів незабаром після початку війни, знову назвавши президента України Володимира Зеленського "маріонеткою США і Великобританії". Слова про повну відповідальність за війну західних урядів, а не Кремля, натовп зустрів оплесками. Усі ці тези Сакс регулярно повторює і в інтерв'ю російським держагентствам, в ефірах пропагандиста Володимира Соловйова і телеканалу RT, куди регулярно включається.

Проти призову в армію і захисту від російських дронів

Говорячи про внутрішній порядок денний, ведучі та гості мітингу найсильніше критикували плани уряду Мерца значно збільшити витрати на оборону і зміну системи призову до армії, зокрема запровадження опції обов'язкової військової служби, якщо ситуація з безпекою загостриться або добровольців виявиться замало.

Згадали ведучі мітингу і про плани ЄС розгорнути на східних кордонах так звану "стіну дронів" - для захисту від збільшення кількості випадків вторгнення російських БпЛА в повітряний простір європейських країн. Координаторка мітингу Ютта Кауш-Генкен (Jutta Kausch-Henken) вказала зі сцени, що для розгортання системи буцімто немає доказів, що дрони були саме російськими.

У розпал акції, яка загалом тривала чотири години, люди колонами пройшлися центром Берліна, після чого знову повернулися на площу Бебельплац. Найпопулярнішими гаслами ходи були "Свободу Палестині", "Ні призову" і "Ваші війни - не наші".

Мітинг завершився виступом відмовників з України та Росії

Останніми на мітинг запросили виступити в парі активіста Андрія Коновалова, якого представили "українським відмовником від військової служби за переконаннями", і російського юриста Артема Клигу - керівника юридичного відділу "Руху свідомих відмовників".

Про Коновалова відомо небагато, тож чому виступати від імені українців покликали саме його, незрозуміло. В інтернеті можна знайти згадки про нього під час мітингу в Берліні "проти диктатури Зеленського" і виступу на "форумі лівих емігрантів" у Кельні, на якому він закликав чинити на Київ тиск, припинивши постачати Україні зброю. У подібному ключі виступив він і цього разу, звинувативши владу України в порушенні прав людини і примусовій мобілізації.

Клига, який виступав слідом за ним, ледь не першим за весь мітинг зазначив, що виклики, з якими стикається Захід, - це наслідок "війни Путіна в Україні", після чого закликав Європу і Німеччину не зачиняти двері перед російськими дезертирами і громадянами, які виступають проти війни.