У війні проти України Росія від самого початку поряд із фізичною силою активно застосовує психологічний вплив, зокрема, дезінформаційні кампанії. Згадати хоча б поширену на російському телебаченні історію про "распятого мальчика" - начебто страчену українськими військовими дитину на Донбасі 2014 року, - що зрештою виявилася вигаданою, або ж нічим не підкріплені вигадки про українських птахів та комарів, буцімто розведених штучно і призначених для "перенесення хвороб", які так само поширювали російські ЗМІ. Як за 10 років змінились методи поширення Росією дезінформації в Україні і як їй протидіють - в матеріалі DW.

Метаморфоза російської дезінформації

Росія ще на перших порах незалежності України поширювала наративи про єдиний народ росіян та українців і намагалися максимально розмити відмінності між двома країнами, зауважує заступниця керівника Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО Аліна Бондарчук. "Коли почалася війна (на Донбасі. - Ред.) у 2014 році, то це супроводжувалося більш агресивними наративами, зокрема про "майданутих", намагаючись дискредитувати Революцію Гідності", - каже вона у розмові з DW.

Під час повномасштабного вторгнення, зазначає Бондарчук, дезінформація набула "сюрреалістичного характеру". "Твердження, що знайдені на позиціях українських військових драже для свіжості ротової порожнини - це нібито наркотики. Також були бойові комарі, гуси та голуби, яких Україна нібито заражала і відправляла на Бєлгород", - зауважує вона. Такі твердження, зокрема, артикулював постійний представник РФ при Організації Об'єднаних Націй Василь Небензя, однак не надав жодних доказів.

Згодом РФ, за словами Бондарчук, почала "бити по чутливих темах", намагаючись підірвати єдність українців, - війна, мобілізація, поранені, загиблі. Зараз мета дезінформації РФ, як зазначає вона, - схилити Україну до переговорів на своїх умовах, а також посіяти паніку й недовіру до влади серед українського населення.

Шляхи поширення дезінформації РФ

Поширюється дезінформація РФ зараз переважно через інтернет і соцмережі - Telegram, Tiktok, YouTube, X, пояснює Аліна Бондарчук із ЦПД. "Перед початком повномасштабної війни було також "сарафанне радіо": велика кількість людей працювали в РФ або мали там родичів і розповідали своїм знайомим російські наративи", - каже вона.

Читайте також: Дезінформація через рекламу у Facebook: як Росія це робить

Ще одне джерело - російське телебачення, сигнал якого і досі доступний і в прикордонних селах, і поблизу окупованих територій, зауважує аналітикиня Інституту масової інформації (ІМІ) Олена Голуб. "На початку повномасштабного вторгнення ловили російські канали навіть у центральній Україні. І були люди, які це споживали", - каже вона у розмові з DW.

Як зауважив керівник ЦПД Андрій Коваленко, на прикордонні РФ використовує свої глушилки українського сигналу, натомість включає свої радіо- та телеканали. "Тому потрібно посилювати роботу з місцевим самоврядуванням, яке повинно мати в своєму штаті людей, відповідальних за протидію дезінформації", - наголосив він у розмові з DW.

А втім, нині вплив телебачення радикально зменшився порівняно з періодом до 2014 року, коли російські телевізійні канали були в топ-10 за кількістю переглядів в Україні, зауважує Руслан Дейниченко, співзасновник волонтерського інтернет-проєкту StopFake, який відстежує дезінформацію РФ з 2014 року. 

Блокування проросійських каналів у соцмережах

Боротьба з дезінформацією в Україні відбувається на державному рівні. Для цього з 2021 року працює Центр протидії дезінформації при РНБО, який розвінчує російські фейки та відслідковує їх у соцмережах. "Налагоджена робота з Google. Даємо експертні висновки про наративи, які розповсюджують на каналі. YouTube (підрозділ компанії Google. - Ред.) розглядає і ухвалює рішення про блокування. Вже заблоковано понад 200 каналів", - розповідає Бондарчук.

За словами Коваленка, схожим чином ЦПД співпрацює з meta - концерном, якому належать соцмережі Facebook та Instagram, а також соцмережею TikTok, з якою ЦПД нещодавно розпочав офіційну співпрацю. 

Дещо складнішою є ситуація з месенджером Telegram, яким в Україні активно користуються як ЗМІ, так і влада, або ж суспільні структури та суспільно активні особи. Бондарчук повідомила, що ЦПД не співпрацює з цим месенджером у питанні блокування дезінформації.

Читайте також: Що буде з месенджером Telegram в Україні?

Волонтерські ініціативи на боротьбу з фейками

Протидіють дезінформації в Україні також волонтерські ініціативи. Зокрема, проєкт StopFake з 2014 року перевіряє інформацію, яку розповсюджують російські ЗМІ. "Якщо можемо довести неправдивість її, то публікуємо статтю із спростовуванням. Нам вдалося підірвати репутацію російських ЗМІ як надійно джерела інформації", - впевнений Дейниченко.

За його словами, за час роботи StopFake викрила понад 100 тисяч російських фейків. "Крім того, маємо угоду з Facebook, який на основі наших спростувань вичищає дезінформацію в своїх мережах. Зокрема, маркує тих, хто розносить цю інформацію", - розповів волонтер.

Також існує волонтерський проєкт BRAMA, що його нині підтримує українська кіберполіція. По суті, BRAMA - це канал у Telegram, через який люди надсилають посилання на сторінки у соцмережах та месенджерах, які, на їхню думку, містять дезінформацію. Якщо волонтери BRAMA доходять висновку, що йдеться справді про фейк, то підписників закликають надсилати скарги на ці ресурси. "Чим більше буде скарг, тим вища ймовірність того, що джерело буде заблоковано, оскільки остаточне рішення про блокування або обмеження доступу до каналів та спільнот ухвалюється адміністрацією месенджера або соціальної мережі", - пояснили DW в кіберполіції. До BRAMA вже доєдналося понад 200 тисяч учасників, завдяки яким вже заблоковано понад 28 тисяч джерел, переконують правоохоронці.

Вберегти розум від дії пропаганди РФ

Потік дезінформації від РФ з 2022 року збільшився, зокрема, через використання українців за кордоном як ретрансляторів пропаганди, каже Коваленко з ЦПД. "Я маю на увазі так званих блогерів, які виїхали з України. Вони намагаються вибудувати "альтернативну" Україну, яка нібито протистоїть владі. Дуже важко людям зрозуміти, чи працюють вони на РФ. Це новий виклик для нас", - каже він.

Проте, як зауважують співрозмовники DW, українське суспільство стало більш загартованим від дезінформації. За словами Коваленка, останнім часом дезінформація, направлена на Україну, менше втягується в інфополе порівняно з 2021 роком. "Виросла медіаграмотність людей, які працюють у ЗМІ", - каже він.

Хоча серед споживачів інформації ще зберігається віра у фейки чи конспірологічні теорії, додає Коваленко. За словами керівника ЦПД, щоб це виправити, потрібно впроваджувати уроки медіаграмотності на рівні початкової школи. "Тоді ми отримаємо через 10 років дуже сильне суспільство з критичним мисленням. Найближчим часом ми не зможемо знизити поріг людей з низькою медіаграмотністю", - вважає Коваленко.

Щоб вберегти власний розум від дезінформації, Олена Голуб з ІМІ радить більше думати критично і контролювати емоції. "Тому що під дією емоцій ми стаємо більше вразливими до пропаганди та дезінформації", - наголошує вона.