Україна на рівному місці втрачає кошти міжнародної допомоги через невиконання реформ, обіцяних Євросоюзу. Європейська комісія вже завила, що черговий транш фінансової допомоги у рамках механізму Ukraine Facility, буде наданий Україні у меншому обсязі, ніж планувалося, оскільки українська влада не виконала три з 16 реформ. "Комісія оцінила 13 реформ як виконані та пропонує Раді ЄС здійснити виплату Україні в розмірі 3,05 мільярда євро як четвертий транш у межах Ukraine Facility для України", - повідомив на брифінгу у п’ятницю, 25 липня, речник Європейської комісії Гійома Мерсьє.

Таким чином Україна може недоотримати від 1,2 до 1,5 мільярда євро, і це лише за реформи, які українська влада не виконала у першому кварталі цього року, пояснює провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. "І в другому кварталі буде десь така сама цифра недоотриманих коштів, це як мінімум. Оскільки у другому кварталі Україна не виконала ще більше індикаторів по реформам - половина з них лишається невиконаними", - зазначила Бетлій у розмові з DW.

Українська влада розслабилася щодо реформ?

Недоотримання коштів механізму Ukraine Facility обумовлене тим, що у першому кварталі Україна мала збільшити кадровий склад Вищого антикорупційного суду, зробити все, аби набрав чинності законом щодо реформування Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та законодавство щодо реформування територіальної організації виконавчої влади. Але цього не сталося.

"Українська влада розслабилася. Складається таке відчуття, що уряд має на цей рік достатньо фінансування і відповідно міркує, навіщо тоді напружуватися: Європа в будь-якому разі буде нас фінансувати, тому що ми захищаємо її від Росії. Тут є питання і до уряду, і до Верховної Ради, яка не голосує за важливе законодавство і до президента, який вчасно не підписує ухвалені закони", - прокоментував DW виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Після заяви Єврокомісії, що Україна отримає лише частину траншу за програмою Ukraine Facility, бо виконала не всі реформи президент України Володимир Зеленський терміново на вихідних підписав закон про реформу  АРМА і факторинг та поінформував президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн, що Україна продовжує реалізацію необхідних реформ для отримання фінансової допомоги в межах механізму Ukraine Facility. "Урсула (фон дер Ляєн - ред.) відзначила прогрес у виконанні відповідних індикаторів", - запевнив Зеленський у своєму дописі у Telegram.

Почали виправдовуватися і депутати. Народна депутатка з фракції "Слуга народу", голова комітету з організації державної влади Олена Шуляк зазначила, що Верховна Рада була готова ухвалити законопроєкт реформування територіальної організації виконавчої влади, втім до нього було подано більше трьох тисяч правок і депутати не змогли подолати "законодавчий спам".

"Така свідома чи несвідома гра з правками несе серйозну загрозу, бо може затягнути процес так, що наша країна банально не отримає кошти на відновлення в рамках Ukraine Facility. В такі надскладні часи політикам та представникам влади різного рівня варто бути на одному боці - боці народу України. І не створювати штучні перепони, результати яких будуть плачевними для всієї країни", - написала Шуляк у Facebook. 

Що таке Ukraine Facility і чому це важливо для України?

Ukraine Facility - це механізм підтримки України з боку ЄС, який був започаткований у лютому 2024 року. Він передбачає надання Україні фінансової допомоги обсягом 50 мільярдів євро на чотири роки та подібний до Механізму відновлення та стійкості (Recovery and Resilience Facility), який використовується для фінансової підтримки країн-членів Євросоюзу. Фінансова підтримка за такими програмами надається відповідно до схваленого плану дій, де прописаний конкретний перелік заходів та реформ, спрямованих на зміцнення економіки та макроекономічну стійкість.

Торік український уряд ухвалив "План України на 2024-2027" роки для виконання умов отримання допомоги Ukraine Facility. Там йдеться про європейські підходи до реформи державного управління, до боротьби з корупцією, до економічних і секторальних реформ у різних галузях: від енергетики до аграрної сфери тощо. Україна щокварталу має звітувати за виконання індикаторів по реформам, які країна зобов'язалася виконати перед ЄС. Після кожного звіту та перевірки виконаних індикаторів Євросоюз надає Україні фінансовий транш. 

Проблеми з фінансуванням в межах Ukraine Facility можуть зрости

"Торік цей механізм добре працював: щоквартально уряд дуже швидко подавав звіт в Єврокомісію, вона його розглядала і оперативно виділяла Україні кошти. Цього року за перший квартал Україна не виконали кілька індикаторів. І знову таки ми ризикуємо по другому кварталу отримати менше, це факт, бо там не виконано багато індикаторів"", - констатує Олександра Бетлій.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що його представляє Бетлій, разом з іншими провідними аналітичними центрами об'єдналися у консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine), аби моніторити виконання "Плану України" в межах Ukraine Facility. Їхній аналіз засвідчує, що з 11 індикаторів за другий квартал цього року п'ять індикаторів теж залишилися не виконаними. Переважно йдеться про гальмування в ухваленні антикорупційного законодавства та реформуванні судової системи.

Як констатують аналітики, так і не набрало чинності законодавство про перегляд декларацій доброчесності суддів та процедури їх перевірки та закон щодо цифровізацію виконавчого провадження, не ухвалено законодавство про професійну освіту, не оприлюднено пакет інвестиційних проєктів з видобутку критичної сировини, не запущені міжнародні конкурсів на укладення угод про розподіл продукції.

"Є індикатори для виконання яких потрібна політична воля, а є доволі технічні індикатори, які пов'язані з конкретною діяльністю тих чи інших урядових агентств, міністерств. Ми зараз можемо констатувати, що у нас є проблеми і з політичною волею, і з тим, щоб вирішити навіть суто технічні питання. Ми або не виконуємо, або виконуємо невчасно. Відповідно, це впливає на міжнародне фінансування", - каже економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.

Експерти попереджають, що за результатами роботи української влади за третій та четвертий квартал Україна може взагалі не отримати грошей від європейців. "Наприклад, по третьому кварталі в нас є індикатор зі скасування мораторію на дію закону по державній допомозі. Депутати вже говорять, що це нереалістично зробити. В четвертому кварталі там два складних індикатора, зокрема - це законопроєкт про реформу "Укрзалізниці" та скасування мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів", - зауважує Олександра Бетлій.

На думку оглядачів, урядовцям слід поліпшити координацію та комунікацію між всіма гілками влади, аби забезпечити виконання індикаторів для отримання фінансування в межах механізму Ukraine Facility або просити Єврокомісію відтермінувати виконання окремих реформ, втім навряд чи вона на це піде після останніх подій з блискавичного ухвалення закону, що обмежує незалежності НАБУ та САП.

"Сподіваємося, що реакція ЄС з обмеженням фінансування трішки протверезить українську владу, що грошей недостатньо і будуть затримки, бо по Ukraine Facility, який, з одного боку, хоч і дає можливість з затримкою виконати, з іншого боку - якщо сильно затягнеш, то гроші згорять", - попереджає Гліб Вишлінський. Експерт звертає увагу й на іміджеві втрати України. "Такий підхід до міжнародної допомоги формує сприйняття України як країни, яка свою домашню роботу не робить, але хоче щоб фінансова допомога надходила вчасно. А так не буває", - зазначає виконавчий директор Центру економічної стратегії.