У серці Брюсселя, де туристи зазвичай милуються ратушею, 24 серпня святкували українці. Люди, які втекли від війни, співали та молилися за перемогу над російськими загарбниками.
Реклама
На площі Гран-Плас у центрі Брюсселя з її розкішними бароковими фасадами українці, які втекли від війни, зібралися 24 серпня на святкування Дня незалежності. Прямо в центрі столиці Європи вони розгорнули 30-метровий синьо-жовтий прапор. "Ми святкуємо тут, бо вдома не посвяткуєш", - каже Ольга Скляр, яка у березні втекла з Харкова, який й тоді, й зараз був під інтенсивним вогнем російських окупантів.
Через загрозу ракетних ударів з боку російських військ в самій Україні будь-які урочисті заходи і масові зібрання були скасовані. Рівно пів року тому почалося російське вторгнення в Україну. Закономірно, що настрій на площі Гран-Плас у Брюсселі був затьмарений війною. "Немає великих святкувань, натомість ми згадуємо про багатьох загиблих, жертв та про сім'ї, які залишилися вдома", - розповідає Ольга Скляр.
Вона працювала в одному з університетів Харкова. Протягом чотирьох тижнів їхала через Україну, Польщу та Швейцарію, допоки нарешті у квітні не прибула до Брюсселя. Тут вона живе з донькою, яка покинула країну в 2014 році, коли Росія напала на Крим і східну Україну. Вона доглядає за онукою та підтримує зв'язок із сестрою, яка поки що залишилася в Харкові. Жінка прийшла на Гран-Плас з кількома друзями також для того, щоб висловити подяку: "Європа нам дуже допомогла. Ми вдячні, але нам потрібно більше". У Брюсселі офіційно зареєстровано близько 9 тисяч біженців, в ЄС їх близько 3,8 мільйона, і найбільше - у Польщі, країнах Балтії та Німеччині.
ЄС пообіцяв фінансову підтримку українському держбюджету, виділив кошти на закупівлю зброї та забезпечив опіку над біженцями в Україні та за її межами. Загалом цього року інституції ЄС у Брюсселі виділять на допомогу для України близько 20 мільярдів євро грантів і позик. "Ми завжди будемо на боці України, - пообіцяла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) у своєму відеозверненні. - І стільки, скільки буде потрібно".
Вбрана в одяг кольорів українського національного прапора - синій і жовтий - фон дер Ляєн взяла участь у святкуванні на Гран-Плас. Увечері адмінбудівлі ЄС підсвітили синьо-жовтими кольорами. Офіційно відзначення річниці незалежності України на рівні Європейського Союзу не було. З червня Україна є кандидатом на вступ, тобто у майбутньому вона має приєднатися до ЄС. Війна надзвичайно прискорила цей процес. Президентка Єврокомісії пообіцяла працювати над відновленням України, щойно російських окупантів буде вигнано з країни. "Ми відбудуємо, камінь за каменем", -запевнила фон дер Ляєн.
Ольга Скляр хотіла б допомогти у відбудові України та якнайшвидше повернутися на батьківщину. Але на даний час вона не береться прогнозувати, коли це відбудеться. Вочевидь, війна триватиме й далі. Наступного року, якщо буде можливість, вона хоче пройти вулицями Харкова на День незалежності, розмахуючи синьо-жовтим прапором. "Ми повинні вистояти", - каже жінка.
Як відсвяткували День Незалежності України в Берліні
02:35
Пів року війни Росії проти України у фотографіях
Упродовж шести місяців українці дають відсіч російській агресії. Пів року повномасштабної війни РФ проти України - у фотодобірці DW.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Бомбардування на світанку
24 лютого 2022 року. Вранці, ще до світанку, Росія почала повномасштабну війну проти України - у різних містах країни українці прокинулися від звуків потужних вибухів. На фото - Київ, ранок 24 лютого.
Фото: Mary Ostrovska/AP Photo/picture alliance
Київ під прицілом
Вогнеборці гасять пожежу в пошкодженому будинку в українській столиці після ракетного обстрілу 25 лютого, на другий день воєнного вторгнення Росії в Україну. Відтоді уже пів року російські ракети влучають у житлові будинки та об'єкти інфраструктури по всій Україні. За оцінками фахівців, мінімальні потреби у відновленні зруйнованої інфраструктури наближаються до 200 млрд доларів.
Фото: Ukrainian Ministry of Emergencies/REUTERS
Коктейлі Молотова
Одразу ж після початку повномасштабного вторгнення російських військ у великих містах і маленьких містечках та селах України люди почали збиратися і виготовляти коктейлі Молотова для зустрічі окупантів. На фото - Ужгород, 27 лютого
Президент України Володимир Зеленський, попри наступ військ РФ і пропозиції евакуації з Заходу, не залишив Київ, що неодноразово підтверджував у своїх відеозверненнях до народу. На задньому тлі ідеозаписів було видно Офіс президента або розташовані біля нього будівлі урядового кварталу. На фото - будинок з химерами у центрі Києва, споруджений архітектором Владиславом Городецьким.
Перший та єдиний летючий екземпляр найбільшого у світі вантажопідйомного літака Ан-225 "Мрія" було знищено наприкінці лютого 2022 року внаслідок боїв між російським десантом і українськими військами в аеропорту "Гостомель" під Києвом.
Фото: Celestino Arce/NurPhoto/picture alliance
Зруйнована Бородянка
1 та 2 березня авіація РФ завдала ударів по житлових кварталах у Бородянці, зафіксовано у доповіді Amnesty International. Як зазначається у документі, внаслідок цих "неспівмірних та невибіркових нальотів" загинули цивільні. Навесні, під час російської окупації частини Київської області, жителі зазнавали тортур, позасудових страт та інших видів жорстокого поводження, зафіксували правозахисники.
Фото: Kostiantyn Honcharov/DW
Кохання і війна
Війна - не завада укладанню шлюбу. Добровольці тероборони Леся та Валерій одружилися, не відходячи від блокпосту поблизу Києва 6-го березня - через два тижні після початку повномасштабного вторгнення в Україну російських військ.
Фото: Genya Savilov/AFP/Getty Images
Розбомблений пологовий у Маріуполі 9 березня
Фото зруйнованої лікарні у Маріуполі облетіли весь світ. "Ми були поряд, почули звук літака і одразу пролунав вибух... Ми побачили, як спускають вагітних жінок і переміщують їх на ношах. Там були дуже сильні кадри", - розповів DW автор цього фото Євген Малолєтка. Йому і його колезі Мстиславу Чернову вручено цьогорічну премію DW "За свободу слова" (Freedom of Speech Award) за висвітлення війни.
Фото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance
Розслідування воєнних злочинів
Слідчі Міжнародного кримінального суду та експерти збирають докази вчинених російськими військовими воєнних злочинів у Бучі та в інших звільнених на початку квітня українською армією населених пунктах Київщини. Головний прокурор МКС Карім Хан під час візиту в Бучу назвав всю Україну "місцем злочину".
Фото: Carol Guzy/Zumapress/picture alliance
Анналена Бербок у Бучі
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) під час візиту в Україну 10 травня відвідала Бучу. Міністерка запевнила українську сторону в повній підтримці Берліном розслідування воєнних злочинів. На фото - Анналена Бербок у церкві в Бучі запалює свічку у память про загиблих.
Фото: Andreas Stein/dpa/picture alliance
Нічним потягом до Києва їдуть високі гості
На відміну від попередніх візитів до Києва лідерів західного світу, про які з міркувань безпки не повідомляли заздалегідь, про плани 16 червня прибути до охопленої війною України канцлера ФРН Олафа Шольца, президента Франції Еммануеля Макрона і голови ради міністрів Італії Маріо Драгі написали європейські ЗМІ. Політики приїхали до Києва разом одним нічним потягом "Укрзалізниці".
Фото: Michael Fischer/dpa/picture alliance
Діти і війна
За даними Офісу генпрокурора України, станом на 24 серпня 2022 року внаслідок збройної агресії Росії в Україні загинули 374 дитини. Ще понад 723 отримали поранення різного ступеню тяжкості. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області - 388, Харківській - 202, Київській - 116, Чернігівській - 68, Миколаївській - 65, Луганській - 61, Херсонській - 55, Запорізькій - 41.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
Мільйони біженців
Через війну, розв'язану Росією, майже третина з близько 44-мільйонного населення України була змушена покинути свої домівки. "Це - найбільший рух біженців з часу закінчення Другої світової війни", - заявили в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців 22 серпня. На фото - українська дівчинка з польським прикордонником на вокзалі у Перемишлі у Польщі.
Фото: Kay Nietfeld/dpa/picture alliance
Акції за звільнення військовополонених
Після загибелі десятків українських військовополонених в Оленівці родичі уцілілих полонених захисників "Азовсталі" проводять акції за їхнє звільнення у різних містах України. На фото - акція у Києві 4 серпня, учасники якої засудили визнання російським судом полку Національної гвардії України "Азов" терористичною організацією та пообіцяли домагатися звільнення бійців.
Фото: Oleksandr Sawytsky/DW
Попри війну: участь і перемога в "Євробаченні"
Попри війну Україна вирішила взяти участь у "Євробаченні" і перемогла - перше місце у пісенному конкурсі здобув гурт Kalush Orchestra. Однак попри перемогу українського гурту, наступний конкурс відбудеться не в Україні, а у Великобританії, виконавець якої посів цьогоріч друге місце. Відповідне рішення з міркувань безпеки ухвалила Європейська мовна спілка.
Фото: MARCO BERTORELLO/AFP/Getty Images
Демонтаж монумента під аркою дружби народів
У квітні на тлі війни РФ проти України у Києві демонтували монумент під аркою дружби народів, що був встановлений 1982 року як символ "возз'єднання" України та Росії. Під час демонтажу, коли скульптуру підіймали з постаменту, голова фігури російського робітника відпала. З ініціативою демонтажу пам'ятника у час повномасштабної війни РФ проти України виступила влада Києва.
Фото: Gleb Garanich/REUTERS
"Русскій воєнний корабль, іді !"
Поштова марка "Русскій воєнний корабль, іді ... !", випущена "Укрпоштою" 12 квітня, стала колекційною. Особливий ажіотаж вона викликала після потоплення у Чорному морі флагмана Чорноморського флоту РФ ракетного крейсера "Москва" - саме того "російського воєнного корабля", до якого зверталися українські прикордонники з острова Зміїний з фразою, яка вже стала крилатою.