Працівники заводу будівельних матеріалів у Фастові на Київщині знову можуть працювати на денних змінах, каже Міхаель Крауз (Michael Kraus). Менеджер німецької компанії Fitix через російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру минулої осені був змушений на певний час перевести виробництво цементних розчинів та ізоляційних матеріалів на нічні зміни. "Електроенергії було дуже мало, тому ми домовилися з енергопостачальником та міською адміністрацією про те, аби не використовувати електрику вдень та припинити виробництво в цей час", - розповідає підприємець.

Читайте також: МВФ: Через війну в Україні зростання світового ВВП буде менше трьох відсотків

60 працівниць і працівників заводу працювали з 22 години вечора до 6 години ранку. Після зими "енергозабезпечення стабілізувалося настільки, що з початком будівельного сезону ми знову можемо працювати у дві зміни. Ми сподіваємося, що за потреби ми можемо розширитися і до 24-годинного робочого дня, тобто до трьох змін", - каже Крауз у розмові з DW.

Німецька платформа для відбудови України

Будівельні матеріали, як ті, що виробляє завод Крауза, потрібні, зокрема, для відновлення української економіки, що суттєво постраждала внаслідок бойових дій. Це усвідомлюють і в німецькому уряді. В понеділок, 3 квітня, до Києва вперше з початку війни прибув віцеканцлер Німеччини, міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck). Прибувши до української столиці, свій візит він назвав сигналом віри в те, що Україна переможе, що її буде відбудовано. Він також зазначив, що "Європа зацікавлена в тому, аби підтримувати не лише у скруті, i що Україна в майбутньому буде економічно сильним партнером".

Про відбудову України тижнем раніше говорила і німецька міністерка розвитку Свенья Шульце (Svenja Schulze). Разом із українським послом у Німеччині Олексієм Макеєвим вона презентувала онлайн-платформу "Відбудова України".

На інтернет-сторінці www.ukraine-wiederaufbauen.de, за задумом, мають встановлювати контакт благочинні організації, підприємства та громади в Німеччині, які хочуть допомогти у відбудові України. Адже поки Росія надалі завдає атак по українських об'єктах ракетами та дронами, на Донбасі тривають запеклі бої, а на Заході чекають на український контрнаступ, подалі від фронту вже відбудовують зруйноване у війні.

Читайте також: Михайло Федоров: Українські проєкти стануть на озброєння інших країн в найближчі 20-30 років

"Для мене це доказ здатності ринкової економіки підлаштовуватися під зміну умов. Полиці супермаркетів (в Україні. - Ред.) повні. В умовах цієї надзвичайної ситуації війни, яка, безумовно, в різній мірі впливає на життя, існує стільки нормальності", - каже Райнер Перау (Reiner Perau) з Німецько-української торговельної палати. "Якщо говорити про регіони, які мало зачепила війна, ефект (на повсякдення життя. - Ред.) нульовий. Товари нормально дістаються супермаркетів. Персонал на місці, підприємства працюють попри те, що багато людей поїхало", - пояснює він.

Коли внаслідок російських ракетних атак на енергетичну інфраструктуру спершу зникла електрика, ціни на електрогенератори підстрибнули в рази - у маленьких містах ще більше, ніж у великих. Але одразу після цього зросли поставки з Польщі. "У січні ми вже помітили, що генераторів стає все більше й ціни падають", - наводить Перау приклад того, як ринкові механізми працюють в охопленій війною Україні.

Бум ІТ-сектора попри війну

При цьому загалом українська економіка впала більш ніж на третину - передусім постраждало сільське господарство, адже багато земель розташовані на півдні, де Росія окупувала значну частину території. Водночас ІТ-сектор виявився єдиним, що під час війни не просто не впав, але й зріс.

"25 кілометрів від лінії фронту, а далі business as usual", - описує ситуацію в ІТ виконавчий директор IT Ukraine Association Костянтин Васюк у розмові з DW. Українські ІТ-компанії експортували в 2022 році на 5,8 відсотка більше послуг за кордон, ніж у попередньому році, передусім до ЄС. Загалом обсяг експорту становив 7,3 мільярда євро. "Ми маємо інтернет-доступ, маємо офіси в безпечних містах на території України, де можна працювати, та робимо послуги", - каже Васюк.

Кошти з ЄС стабілізують українську фінансову систему

Очевидно, план підтримки України міжнародними партнерами спрацював. Економічний експерт Ілля Несходовський з Мережі захисту національних інтересів ANTS каже в розмові з DW, що підтримка міжнародної спільноти відіграла надзвичайну роль у стійкості української фінансової системи. Крім коштів Міжнародного валютного фонду (МВФ), лише Єврокомісія гарантувала Україні у грудні 2022 року підтримку обсягом 17 мільярдів євро, виплата яких уже триває. "Вони (міжнародні партнери) почали надавати Україні безпрецедентну фінансову допомогу в бюджет, що дало можливість з перших днів постійно здійснювати виплати з державного бюджету, крім того, отримання валюти позитивно впливало на валютний ринок", - каже Несходовський.

Крім того, на стабільність гривні дуже вплинула зернова угода між Україною та Росією, досягнута за сприяння ООН, переконаний експерт. Завдяки цьому, за його словами, до країни прийшло більше валюти. "Вона була по факту вирішальним фактором, який почав вирівнювати ситуацію. Адже мінусове торговельне сальдо до цього було дуже значне", - каже Несходовський. Допомогло українській економіці, за його словами, також зниження цін на нафту та газ. Також продовжує надходити й надалі міжнародна допомога. "Тобто валюти в Україну заходять в значних обсягах, що і призводить до того, що національна валюта зміцнюється", - пояснює експерт. Зіграла свою роль і угода міністерства фінансів України щодо реструктуризації боргів, тобто відстрочки виплати на два роки, каже Несходовський. "Це знизило відтік валюти за кордон і, відповідно, також позитивно вплинуло на те, щоби стабілізувати валютний ринок", - пояснює він.

Новий бізнес - кібервійна

Фахівець із питань Східної Європи з берлінської консалтингової компанії Berlin Economics Роберт Кірхнер (Robert Kirchner) звертає увагу на те, що під час війни в Україні навіть виникла нова галузь бізнесу, яка так само стосується ІТ. Ідеться про так званий military tech - військові технології. "Якраз ІТ-сектор, особливо дрони, захист від дронів, кібервійна - це галузі, де українці з їхнім сильним ІТ-сектором можуть вражати", - каже він.

Роберт Кірхнер уже багато років консультує українську владу на замовлення німецького уряду. Військові ноу-хау в ІТ-сфері пізніше знадобляться, передусім, самій Україні. "І після завершення нинішніх бойових дій безпекова ситуація цього вимагатиме. Це можна порівняти, можливо, з Ізраїлем, але з прицілом на Росію замість арабських держав", - каже експерт.

Водночас Костянтин Васюк наголошує на унікальних експертних знаннях, які завдяки розвитку сегменту military tech отримали українські ІТ-фахівці. Він переконаний, що ця експертна база найближчим часом лише зростатиме і "вже зараз може бути конкурентоспроможною на світовому ринку та посилити наші позиції на ньому". "Це дуже позитивний розвиток", - каже він.

Тим часом компанія Fixit Міхаеля Крауза продовжує посеред війни будівництво другого заводу в Україні - у Львові. У проєкт ще до повномасштабного вторгнення Росії було інвестовано п'ять мільйонів євро. Зараз компанія отримала інвестиційне страхування від німецького уряду та інвестувала в проєкт іще сім мільйонів. Наприкінці року будматеріали мають виробляти і тут - для відбудови України.