На ювілейний саміт українська делегація цього року їхала без завищених очікувань, маючи досвід розчарування від торішнього саміту НАТО у Вільнюсі, де також не дійшло до озвучення конкретних строків приєднання України.

У Києві знали, що проривних рішень в питанні членства не буде й на цьому саміті, тому очікування від результатів були скромніші й конкретніші - зброя та фінанси, аби Україна могла протистояти Росії. І ці очікування української сторони цілком справдилися, вважають опитані DW оглядачі.

Чого очікували, те й отримали

Після завершення саміту НАТО у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський назвав успіхами рішення альянсу про посилення української протиповітряної оборони п'ятьма системами Patriot, а також схвалення щорічних фінансових зобов'язань на 40 мільярдів доларів США, передбачених безпековими угодами. "Усе це зменшить апетит Путіна чинити агресію", - прокоментував Зеленський.

На пресконференції з чинним генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом в українського президента запитали, чи не сприймає він як розчарування рішення саміту НАТО щодо членства. На це Володимир Зеленський відповів: "Ми дуже близькі до цілі. Наступним кроком буде запрошення до НАТО, а потім і членство", - сказав він.

Впевненості українському президентові, ймовірно, додала скоригована підсумкова декларація вашингтонського саміту, де до раніше озвучених обіцянок Північноатлантичного альянсу додалося важливе слово - незворотність. "Ми продовжуватимемо підтримувати Україну на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. Ми ще раз підтверджуємо, що зможемо надіслати Україні запрошення приєднатися, коли члени альянсу погодяться і умови будуть виконані", - йдеться у підсумковій декларації.

В Офісі президента України заявили, що задоволені результатами саміту НАТО "тому що мова документів справді сильна. Ми бачимо, що союзники зробили реальні кроки вперед. Я думаю, що наступна зупинка - це Україна, яка має отримати запрошення", - заявив голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Втім опозиційна парламентська фракція "Європейська солідарність" розкритикувала підсумкову декларацію НАТО. "Про незворотність членства України в НАТО ми чуємо з 2008 року, з провального бухарестського саміту…український народ сьогодні кров'ю сплачує нашу відданість принципам ЄС і НАТО і це велика помилка - не запросити Україну в НАТО, не включити це до підсумкової декларації", - прокоментувала у соцмережах народна депутатка, співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко.

Читайте також: Безпекові угоди - місток до членства України в НАТО?

Семантичні особливості

Головний консультант українського Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Іван Ус вважає слово про незворотність процесів - ключовим досягненням України. "Ми отримали фразу про те, що членство України в НАТО не викликає сумнів. Ці зміни відбулися останньої миті, і я не виключаю, що якраз під впливом жахливого ракетного обстрілу України, зокрема дитячої лікарні "Охматдит". Оскільки спочатку Україні запропонувати лише абстрактний "місток до членства в НАТО", натомість чітко написали, що членство України в НАТО є незворотнім і воно буде. Так, немає конкретики, але принаймні вже є твердження", - сказав Іван Ус у розмові з DW.

Водночас директор київського Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач нагадує, що дещо подібні формулювання щодо членства в НАТО України та Грузії містилися й у підсумковій декларації саміту альянсу ще у 2008 році і це не вплинуло на фактичний стан речей.  "Слова, записані в декларації, навіть не мають значення. Значення мають реальні дії, реальна допомога, яку надають держави і члени НАТО. Деякі кроки зроблені щодо фактичного командування НАТО, яке буде розміщене у Німеччині. Переведення американських військовослужбовців, які займаються координацією і організацією допомоги Україні під командування НАТО - це позитивний крок. Але це не кардинальні, не епохальні, не історичні, а просто технічні рішення",  - критикує Горбач.

Саміт НАТО як частина президентської передвиборчої кампанії у США?

Скептично оцінює результати Вашингтонського саміту НАТО і заступник виконавчого директора аналітичного центру "Українська призма" Сергій Герасимчук. Він каже, що з ювілейного саміт перетворився на передвиборчу подію, де українське питання було лише тлом. "Саміт НАТО - одна з ключових міжнародних подій, де кандидати в президенти могли зробити собі непоганий піар. Беручи до уваги чутливу ситуацію, коли невеликий розрив між чинним президентом Джо Байденом і кандидатом в президенти Дональдом Трампом, очевидно, що їм треба було з одного боку переконати електорат у своїй правоті у підходах до альянсу, з іншого боку збалансувати їх зі сподіваннями і очікуваннями з боку партнерів, зокрема щодо України", - наголошує Герасимчук і додає, що цим вдало скористався чинний американський президент.

На підсумковій пресконференції після саміту НАТО у Вашингтоні Джо Байден підтвердив свої наміри продовжувати політику Сполучених Штатів щодо глобального лідерства у питанні підтримки України та посилення НАТО, наголосивши, що це є питанням національної безпеки США. "Я не полишу Україну. Я збережу НАТО сильним. Це саме те, що ми зробили, і це саме те, що ми продовжимо робити", - заявив Байден. При цьому він наголосив, що майбутнє політики Сполучених Штатів залежить від американського народу, який має зробити свій вибір у листопаді, зауваживши, що йдеться не про його політичну кампанію, а про наступні десятиліття.

Читайте також: Декларація саміту НАТО: майбутнє України - в Альянсі

У Києві чекають конкретних часових рамок

Українські експерти сходяться на тому, що попри запевнення у підтримці, не всі члени Північноатлантичного альянсу поки готові до серйозного обговорення членства України в НАТО, оскільки притримуються позиції, що, мовляв, не варто провокувати Росію на ще більшу агресію. Втім це може спрацювати навпаки, попереджають в українському Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при міністерстві культури та інформполітики України. Там наголошують, що Росія напала на Україну у 2014 році не тому, що Київ рухався до НАТО, а тому що був поза альянсом. "Україна - це тест на спроможність НАТО. Нерішучість щодо України створює у Кремля враження про недієвість колективної оборони", - йдеться у повідомленні Центру.

Сергій Герасимчук вважає, що після вашингтонського саміту Росія ще більш активно вдасться до провокацій через те, що перспективи членства України в НАТО залишаються хоч і "незворотними", але досі туманними. "Росія провокує альянс і це дуже помітно. Вони хочуть на практиці перевірити дієвість Статті 5 НАТО. А замість реальних кроків члени Північноатлантичного альянсу граються словами. Ще ж у 2008 році під час саміту в Бухаресті говорили, що двері НАТО відкриті для України, але це не означало, що ти можеш туди увійти. Це ж те саме, що і незворотність членства. Без часових рамок - це нічого", -  підсумовує Герасимчук.