24 жовтня Координаційний штаб з питань проведення обов'язкової евакуації населення оголосив про примусове вивезення дітей із трьох районів Херсонської області. Йдеться загалом про 23 населені пункти вздовж берега Дніпра на північ від обласного центру, включно з його північним та південним передмістям - Антонівкою та Комишанами.

Причина - значне посилення артилерійських обстрілів та авіаударів, пояснюють в Херсонській обласній військовій адміністрації, яка і ініціювала примусову евакуацію дітей. Контрбатарейна боротьба через Дніпро між Збройними силами України та російською армією не припиняється ані на день від самого звільнення Херсонщини в листопаді 2022 року.

Останній аргумент

Обласна військова адміністрація регулярно звітує про жертви від обстрілів у прибережній зоні, ледь не щотижня згадуючи про вбитих та постраждалих дітей. "В один із днів минулого тижня тільки по Бериславському районі прилетіло 20 авіабомб", - підтверджує речник обласного управління поліції Андрій Кований. Увечері 25 жовтня під завалами будинку в Бериславі загинув 13-річний хлопчик.

Речник обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков у розмові з DW пояснює, місцева влада та поліція ще від весни наполегливо пропонувала мешканцям вказаних пунктів виїхати в більш безпечні місця у тилу, однак у цих районах досі залишається близько 800 дітей.

"Від вересня, коли обстріли стали ще інтенсивнішими, чимало родин самі зрозуміли, що жити в цих місцях просто небезпечно, а взимку - без електрики із нестабільним водопостачанням стане просто неможливо. Так, від 15 вересня було евакуйовано 450 дітей", - розповідає чиновник.

Процедура евакуації, що працює на Херсонщині від весни, на його думку, після оголошення рішення про примусову евакуацію дітей суттєво не зміниться. "Це додаткове рішення, щоб правоохоронці могли хоч якось впливати на ті родини, які не розуміють, що їхні діти знаходяться в небезпеці", - каже Толоконніков.

Примусова евакуація не означає, що дітей відбиратимуть

Усталена процедура, за його словами, працює так: місцеві адміністрації та соціальні служби складають списки родин із дітьми, передають їх до Херсона, а також активно агітують батьків евакуюватися. Після цього населені пункти відвідують спеціальні евакуаційні загони нацполіції, які наполегливо пропонують батькам поїхати. Тих, хто погодився, вивозять на броньованих автомобілях глибше в тил, найчастіше до Херсона - там передають під опіку обладміністрації чи волонтерів, які займаються логістикою вже за межі області.

Речник поліції Андрій Кований додає: чиновники, соцслужби та ювенальні поліцейські місяцями пояснюють батькам, що переїхавши в тилові регіони, ті в першу чергу збережуть життя та здоров'я дітей - як фізичне, так і психологічне, повернуть їм можливість безпечного навчання та спокійного відпочинку подалі від щоденних вибухів.

"Те, що евакуацію назвали примусовою, не означає, що тепер по області будуть їздити загони, які відбиратимуть у родин їхніх дітей і відправлятимуть кудись у табори. Ні, такого права в поліцейських немає, дітей і надалі повинен супроводжувати принаймні один із батьків чи законних опікунів. Тому, це слово, скоріше додатковий фактор психологічного впливу на них", - каже він.

Водночас Кований нагадує і про правову відповідальність: неналежне виконання батьківських обов'язків вважається адміністративним правопорушенням зі штрафом  до 5100 гривень. Однак він не може пригадати випадків застосування цієї норми за відмову евакуювати дітей. Злісне невиконання обов'язків із догляду за дитиною, що спричинило важкі наслідки, наприклад, каліцтво або смерть - вважається кримінальним злочином і передбачає покарання аж до п'яти років позбавлення волі. За статистикою Херсонської прокуратури, за перші дев'ять місяців 2023 року поліцейські порушили лише одну справу за цією статтею.

Те, що проблеми з евакуацією на Херсонщині є, визнає і заступник голови Херсонської обладміністрації Ярослав Шанько, однак додає, що ухвалене рішення буде виконано. "Обов'язкову евакуацію в примусовий спосіб регламентовано спеціальною постановою Кабінету міністрів України. Тому ми будемо евакуювати разом з поліцейськими дітей з родинами з цих небезпечних населених пунктів. Це рішення вже прийнято і воно буде реалізовано. Ми розуміємо, що можуть бути різні конфліктні ситуації, але ми повинні керуватися тим, що життя, здоров'я дитини - це пріоритет", - сказав Шанько в інтерв'ю DW.

Куди виїжджати

За перший день примусової евакуації вдалося вивезти тільки дев'ятеро дітей із батьками, розповіли в обладміністрації. Основна причина, що утримує херсонців від того, щоб полишити домівки разом з дітьми: непевність щодо умов життя на чужині та термінів, коли вдасться повернутися, сходяться на думці співрозмовники кореспондента DW. Адже одночасно із примусовою евакуацією влада забороняє в'їзд до цих населених пунктів для усіх цивільних. Як надовго - невідомо, швидше за все, до того часу, коли лінію фронту таки вдасться перенести на Лівобережжя, припускають місцеві.  

За вісім місяців окупації та 11 - під обстрілами, небезпечні райони покинули майже всі, хто мав родичів чи друзів у тилу, або достатньо заощаджень, щоб облаштуватись у мирних областях, розповідає Анастасія Єгорова, координаторка з питань евакуації благодійного фонду "ADRA Україна", який займається вивезенням цивільних з перших днів звільнення правобережжя Херсонщини. "Головне, що турбує всіх, - це розміщення. Наприклад, в нас - лише транспортна допомога і транзитний центр у Львові. Там люди перебувають до тижня, поки їм допомагають знайти житло десь у області", - розповідає вона.

В Херсонській обладміністрації кажуть, що допомогти з розміщенням евакуйованих херсонців готові одразу декілька регіонів :Одеська, і Львівська, і Хмельницька області, Кропивницький і  Кривий Ріг. "Ми хотіли, щоб у людини була альтернатива і вибір, куди їхати", - зазначив Ярослав Шанько.

Втім, далеко не в усіх згаданих регіонах владі та приватним благодійникам вдається підтримувати шелтери для переміщених від постраждалих від війни у гідному стані, зазначає Анастасія Єгорова. "Якщо в сім'ї троє дітей, вони можуть отримати по три тисячі гривень на дитину і по дві тисячі на дорослого - це допомога для ВПО. На такі гроші не усюди навіть пристойне житло можна винайняти, а ще треба ж на щось їсти. А коли тобі кажуть: примусово виїжджайте, а в результаті максимум, що можуть запропонувати - це шкільні класи чи спортзали, то не дивно, що люди сидять до останнього", - говорить представниця благодійного фонду, спираючись на попередній досвід евакуації.

Дивіться також: