Десятки папірців, підписів, купа витрачених нервів та часу. Довгий час це було реаліями бізнесу в Україні. Адже для того, аби почати власну справу потрібно було отримати не один дозвіл чи ліцензію. У дослідженні Центру економічної стратегії "Дерегуляція бізнесу в Україні" йдеться про те, що в Україні діє близько 85 тисяч нормативно-правових актів. Принаймні половина з них так чи інакше стосується господарської діяльності. І це гальмувало розвиток бізнесу. Неочікувано це змінила війна.

Бізнес в умовах воєнного стану

Стикнувшись з тим, що бізнесу стало важко і надходження податків та зборів від підприємницької діяльності критично впали, уряд ще на початку повномасштабного вторгнення ухвалив постанову про забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану. Цей документ на деякий час продовжував видані дозволи і ліцензії та запровадив декларативний принцип отримання нових. Це коли замість подачі великої кількості документів для отримання ліцензії, підприємець повідомляє владу, тобто декларує, що він займатиметься тим чи іншим бізнесом, просто надіславши відповідну декларацію.

"Від початку повномасштабного вторгнення ми перевели на декларативний принцип 58 дозволів, 13 ліцензій та до 500 інших публічних послуг для бізнесу. Ми активно впроваджували реформу дерегуляції й переглянули понад 1300 регуляторних інструментів для бізнесу, з яких 456 рекомендували скасувати, 584 - спростити", - відзначає перша віцепремʼєр-міністерка України, міністерка економіки Юлія Свириденко. За її словами, це дозволило бізнесу адаптуватися до умов війни та продовжувати працювати.

Прискорена дерегуляція в енергетиці

Найпоказовішою у цьому процесі можна назвати енергетичну галузь. Адже через те, що Росія значно пошкодила українську енергосистему, знищивши ракетними та дроновими обстрілами, маневруючі потужності, уряду довелося піти на безпрецедентні кроки і дуже швидко провести дерегуляцію енергетичної сфери, аби бізнес якомога швидше  включився у відновлення хоч якоїсь потужності енергомережі.

"Уряд зробив безпрецедентні кроки по спрощенню з приєднання енергоустановок до мережі у процес їхнього будівництва. Наприклад, не треба отримувати містобудівні умови чи змінювати призначення землі, на якій розташовується об'єкт, що завжди було проблемною історією, не треба отримувати дозвіл на початок будівництва", - сказав в інтерв'ю DW Володимир Кудрицький, голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго", яка є національним оператором української системи передачі електроенергії. За його словами, приєднатися до мереж обленерго наразі можна за два дні. "Так само спрощено приєднання до газових мереж для тих установок, які використовують природний газ і виробництво електрики. По суті зараз Україна - це абсолютно дерегульована зона для побудови енергетичних об'єктів", - сказав Кудрицький. 

Читайте також: 1 гігават до зими? Як відбудовують українську енергетику

Для відкриття власної справи достатньо буде декларації

Втім, урядових постанов було замало, аби повністю унормувати дерегуляцію бізнесу, зокрема через декларативний підхід. Адже існувала правова невизначеність між статусом декларації та іншими дозвільними документами і ліцензіями й виникали юридичні колізії. І от у середу, 17 липня, Верховна Рада проголосувала у другому читанні за урядовий законопроєкт, який  остаточно унормує декларативний принцип.

"Законопроєкт, який підтримав парламент, спрощує ведення бізнесу. Українці зможуть розпочинати власну справу, яка потребує отримання дозволів чи ліцензій, просто задекларувавши відповідну діяльність", - пояснює Свириденко. Подання такої декларації буде безкоштовним. Почати роботу бізнес зможе відразу після подання декларації. Декларація, як пояснили у міністерстві економіки, подана за цим законом прирівнюється до дозволу чи ліцензії. Ті, хто працюватиме за декларативним принципом, будуть зобов’язані, однак, отримати дозвіл після завершення воєнного стану.

Підприємці вітають спрощення, але закликають уряд не зупинятися

У Спілці підприємців України привітали ухвалення законопроєкту, але водночас наголошують, що дерегуляція не повинна зупинятися і після завершення війни. "Ми вважаємо, що дерегуляція економіки - це важливий і вкрай необхідний крок держави на зустріч бізнесу", - заявила виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова. У спілці сподіваються, що такі кроки, спрямовані на спрощення ведення бізнесу, допоможуть усунути в Україні подвійне або навіть потрійне регулювання, яке досі має місце в сферах господарської діяльності.

Процедури отримання дозвільних документів, які існували досі, потребують часу та фінансових витрат, містять корупційні ризики та створюють додаткове адміністративне навантаження на бізнес, констатують у спілці. "В Україні зараз є акти, висновки, декларації, довідки, дозволи, згоди, повідомлення, погодження, посвідчення, ліцензії, підтвердження, рішення, свідоцтва, сертифікати, форми реєстрації. Наявність такої великої кількості інструментів державного регулювання негативно впливає на ведення бізнесу. Ми виступаємо за тотальну дерегуляцію, яка сприятиме легкості ведення бізнесу і активізує інтерес інвесторів в умовах воєнного стану і після війни", - зазначив керівник аналітичного центру Спілки українських підприємців Андрій Єрашов, відповідаючи на запит DW.

Після війни дозволи та ліцензії будуть цифровими

Тож, зараз уряду варто подумати, як спростити життя бізнесу й після війни. Йому вже допомагає в цьому незалежний аналітичний центр Офіс ефективного регулювання BRDO, який спеціалізується на економічних реформах для покращення бізнес-середовища. За словами керівниці сектору "Регуляторна політика" цього центру Ганни Башняк, держава зараз активно працює над оцифруванням найбільш затребуваних бізнесом дозвільних документів, ліцензій та публічних послуг.

Башняк також повідомила, що до запуску готується цифрова система е-дозвіл, за допомогою якої можна буде подати електронні заявки на отримання дозвільних документів, ліцензій та публічних послуг та в цифровому вигляді отримати результати надання послуг. "Таким чином, по закінченню воєнного стану коли бізнесу доведеться отримувати дозвільні документи для провадження своєї діяльності, то зробити буде це набагато простіше, зручно та з оптимізованими бізнес процесами", - сподівається експертка.