1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як війна в Україні розділила Захід і решту світу

Марина Барановська
10 березня 2023 р.

Глобальне опитування щодо ставлення до війни в Україні та перебудови світопорядку після її закінчення показало великий розрив між західними та незахідними країнами. DW публікує результати дослідження.

Українська артилерія б'ється за Бахмут
Українська артилерія б'ється за БахмутФото: Aris Messinis/AFP/Getty Images

Агресивний характер російської війни проти України визнають майже у всіх країнах, проте у різних частинах світу люди сприймають та інтерпретують її по-різному. Ставлення до цієї війни стало ще одним маркером, який розділив Захід та решту країн. Це випливає з глобального опитування, проведеного на замовлення Європейської ради з міжнародних відносин.

Його результати показують: через рік після початку війни Росії проти України США та їхні європейські союзники згуртовані, як ніколи раніше. Проте дослідження також виявило великий розрив між західними та незахідними країнами, коли йдеться про бажані результати війни.

Опитування проводилося у грудні 2022 року та січні 2023 року у Великій Британії, дев'яти державах ЄС (Німеччині, Франції, Данії, Італії, Іспанії, Португалії, Польщі, Румунії та Естонії), а також у Китаї, Індії, Туреччині, Росії та США.

Припинення війни чи перемога України?

За рік після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну переважна більшість жителів західних держав хочуть, щоб війна закінчилася якнайшвидше, при цьому більша частина з них впевнені, що вона має закінчитися перемогою України - навіть якщо це спричинить затягування збройного конфлікту ще на якийсь час. У Сполучених Штатах вважають, що Україна має повернути всі свої території.

Жителі ж інших країн вважають за краще, щоб війна закінчилася вже зараз - навіть за умови відмови України від частини своїх територій. Так, у Китаї цієї думки дотримуються 42 відсотки населення. Ще більше хочуть припинити війну якнайшвидше жителі Туреччини (48 відсотків) та Індії (54 відсотки). Третина населення цих двох країн віддала б перевагу тому, щоб Україна повернула контроль над усіма своїми територіями, навіть якщо це означає більш тривалу війну і ще більшу кількість жертв і біженців.

Читайте також: Саміт G20 в Індії: війна в Україні загострює дискусії

Росія: "противник", "суперник" чи "партнер"?

На тлі війни в Україні американці та європейці єдині у думці, що Росія є їхнім "противником" чи "суперником". 71 відсоток респондентів у США, 77 відсотків у Великій Британії та 65 відсотків опитаних у країнах ЄС вдаються до одного з цих двох термінів, вони розглядають майбутнє відносин з Росією як конфронтацію.

При цьому відкрита агресивна війна Володимира Путіна та військові невдачі російської армії, схоже, не змусили жителів незахідних країн змінити свою думку про Росію у гірший бік чи засумніватися у її відносній силі. Для 79 відсотків жителів Китаю та 69 відсотків жителів Туреччини Росія є або "союзником", або "партнером". Більше того, близько трьох чвертей мешканців цих країн, а також в Індії вважають, що Росія або стала сильнішою, ніж була до війни, або, принаймні, залишилася такою ж сильною.

Неприязнь європейців до Росії зростає, це відображається і в їхньому небажанні купувати російське викопне паливо, навіть якщо це призведе до проблем з енергопостачанням. Така думка переважає в кожній із дев'яти опитаних країн ЄС, і в середньому 55 відсотків громадян цих країн підтримують її. Навпаки, лише 24 відсотки виступають за безперешкодне постачання енергоресурсів, вважаючи, що їх потрібно й надалі купувати в Росії.

Читайте також: Коментар: Китай не сприяє миру в Україні

Хто визначатиме світопорядок у майбутньому?

Один із найбільш вражаючих результатів опитування стосується різних уявлень про майбутній глобальний порядок. Більшість людей як на Заході, так і за його межами вважають, що світовий порядок, очолюваний США, відходить у минуле.

Оновлена єдність Заходу у відповідь на агресію Росії парадоксально не віщує відродження міжнародного порядку під керівництвом Америки. Лише дев'ять відсотків жителів США, сім відсотків опитаних у країнах ЄС та чотири відсотки жителів Великобританії вважають панування Америки у світі найвірогіднішим станом речей через десять років. Навпаки, у Європі та Америці переважає думка, що двополярність повертається. Значна кількість людей очікує, що у світі домінуватимуть два блоки на чолі зі США та Китаєм.

Тим часом люди за межами Заходу вважають, що наступним міжнародним порядком буде фрагментація, а не поляризація. Більшість населення великих незахідних країн, таких як Китай, Індія, Туреччина та Росія, вважають, що Захід незабаром стане лише одним глобальним полюсом серед кількох: він може залишатися найсильнішою стороною, але не буде гегемоном.

Найбільш популярна точка зору в Росії та Китаї - очікувати більш рівномірного розподілу глобальної влади між декількома країнами - іншими словами, появи багатополярності. Цього ж очікують понад 20 відсотків турків та індійців. При цьому більшість індійців прогнозують домінування США, тоді як відповіді в Туреччині майже порівну розділилися між прогнозами американської гегемонії, китайської гегемонії, двополярного світу та багатополярності.

В цілому, для 61 відсотка людей у Росії та в Китаї, 51 відсотка у Туреччині та 48 відсотків в Індії майбутній світовий порядок визначатиметься або багатополярністю, або домінуванням Китаю (або інших незахідних країн). Цю думку поділяють лише 37 відсотків американців, 29 відсотків британців та 31 відсоток жителів країн ЄС, які брали участь у опитуванні.

Один з головних висновків, зроблених його авторами, полягає в наступному: провідні західні політики повинні враховувати, що консолідація Заходу відбувається в дедалі більш розділеному постзахідному світі. Держави, що розвиваються, такі як Індія і Туреччина, діятимуть на своїх власних умовах і не захочуть бути втягнутими у боротьбу між Америкою та Китаєм.

Дивіться також:

Рік війни в Україні: західні експерти про втрати і здобутки

07:38

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW