1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаПольща

Як вісім років правління ПіС змінили Польщу

Моніка Серадзька (Варшава)
28 вересня 2023 р.

У середині жовтня Польща обирає новий парламент. Вісім років перебування при владі партії "Право і справедливість" (ПіС) поляризувало країну. У деяких сферах партія змінила в країні особливо багато.

15 жовтня у Польщі буде переобрано парламент
15 жовтня у Польщі буде переобрано парламентФото: Beata Zawrzel/NurPhoto/picture alliance

Суперечлива судова реформа, запеклі суперечки з ЄС, майже цілковита заборона абортів, підконтрольні владі ЗМІ та щедрі соціальні програми: національно-консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) перебуває при владі в Польщі вже вісім років - і її політика трансформувала польські суспільство, державу та ЗМІ. Навіть якщо внаслідок парламентських виборів 15 жовтня її буде відсторонено від влади, роки правління ПіС залишили свій значний слід в країні.

Соціальні програми як електоральний магніт

Очевидно, що від політики ПіС виграли приблизно три мільйони сімей з дітьми, які отримують щомісячну допомогу на дітей, вперше запроваджену в Польщі у 2016 році. У виборчій кампанії 2015 року перемозі ПіС сприяла програма "500 плюс", яка передбачала виплату батькам 500 злотих (близько 110 євро) на місяць на дитину. У цьогорічній виборчій кампанії "Право і справедливість" покладається на вже випробувану стратегію - тепер вона обіцяє "800 плюс", тобто збільшення допомоги на дитину ще на 300 злотих до приблизно 170 євро.

Соціальні програми приносять ПіС багато голосів виборців. Інші плани цієї політсили є більш суперечливими і призводили до протестів протягом останніх восьми років - наприклад, у Кракові 19 грудня 2021 рокуФото: Beata Zawrzel/NurPhoto/picture alliance

Партія також піклується і про пенсіонерів. З 2016 по 2023 роки пенсії підвищувалися кілька разів і робилися додаткові виплати, так звані "13-ті пенсії". Тепер ПіС у разі свого переобрання обіцяє "14-ту пенсію" з 2024 року. І ці щедрі соціальні програми є надзвичайно популярними. Якби до влади на зміну ПіС прийшла інша партія, їй варто було б добре подумати, перш ніж скасовувати ці програми - навіть якщо вони занадто дорого обходяться державному бюджету.

Ставленики ПіС на ключових посадах

Державні компанії також зараз знову роздають передвиборчі подарунки. За місяць до виборів Даніель Обайтек, голова державної нафтової компанії Orlen і член ПіС, знизив ціни на бензин настільки, що вони стали набагато нижчими за ринкові. Це призвело до того, що багато водіїв із сусідньої Чехії почали їздити до Польщі для того, щоб заправитися - явище, які чеські ЗМІ називають "паливним туризмом". Очікується, що після виборів ціни повернуться до нормального рівня.

Лідер ПіС Ярослав Качинський на брифінгу у серпні 2023 рокуФото: KACPER PEMPEL/REUTERS

Такі люди як Даніель Обайтек залишаються пов'язаними з ПіС навіть після виборів, оскільки вони багато у чому зобов'язані цій партії. За два роки Обайтек пройшов шлях від мера маленького містечка до керівника нафтового гіганта і довіреної особи лідера ПіС Ярослава Качинського. Для критиків блискавична кар'єра Обайтека є прикладом заповнення державних посад партійними кар'єристами, як це відбувалося в багатьох місцях протягом восьми років правління ПіС. Вони можуть вплинути на долю Польщі в інтересах ПіС - навіть якщо партію буде усунуто від влади.

Судова влада під контролем уряду

Одним з найяскравіших прикладів таких кадрових замін, здійснених ПіС, є колишня дипломатка і юристка за освітою Юлія Пшилебська, яку обрали головою Конституційного суду наприкінці 2015 року. Її обрання на цю посаду є суперечливим, оскільки деякі етапи звичайної процедури призначення були пропущені. Кар'єрний стрибок Пшилебської символізує стратегічну реформу судової системи, на якій ПіС наполягає з часу свого першого приходу до влади, з метою посилення свого впливу та впровадження потрібних їй законів.

Польського суддю Ігоря Тулею на два роки відсторонили від роботи за викриття порушень депутатами коаліціїФото: Bernd Riegert/DW

Реформа судової системи є однією з найважчих спадщин, яку партія залишає після восьми років перебування при владі. ЄС критикує реформу, оскільки вона загрожує незалежності судової влади, підпорядковуючи суддів і прокурорів уряду. Будь-хто з суддів або прокурорів, хто критикує цю реформу, зазнає переслідувань і звільнення з посад. Відомим прикладом цього є варшавський суддя Ігор Тулея, який під час відкритого судового засідання викрив порушення парламентського регламенту депутатами ПіС - і його відсторонили від роботи на два роки. Хоча Тулея згодом отримав дозвіл знову працювати суддею - зокрема, Європейський суд з прав людини визнав його відсторонення незаконним, - судді та прокурори все ще обмежені у своїй роботі.

Читайте також: Виборча кампанія в Польщі: вербальні атаки й антинімецька риторика

ЄС ініціював проти Польщі кілька процедур через порушення принципу верховенства права, наклав штрафи та зупинив виділення країні коштів. Наприклад, країна досі не отримала від ЄС допомогу на боротьбу з коронавірусом. ПіС намагається применшити значення цих недоотриманих мільярдних коштів - але в довгостроковій перспективі це може стати серйозною економічною проблемою для Польщі.

ЗМІ перетворено на інструменти пропаганди

З першого дня свого перебування при владі "Право і справедливість" також змінила польський медіа-ландшафт. Суспільно-правові мовники, які перейшли під контроль уряду одразу після перемоги ПіС на виборах наприкінці 2015 року, відтоді незмінно транслювали позитивний імідж партії і ставили на порядок денний важливі для неї питання. Незалежні журналісти, які не захотіли підкоритися новому курсу, були звільнені або змушені були піти.

Демонстрація за свободу ЗМІ у Кракові 19 грудня 2021 рокуФото: Beata Zawrzel/NurPhoto/picture alliance

Але цього впливу для ПіС було недостатньо. Вона вимагала "реполонізації" ЗМІ. У грудні 2020 року нафтова компанія Orlen оголосила про намір купити медіакомпанію Polska Press у німецької видавничої групи Passau. Це дало державній компанії редакційний контроль над 20 місцевими газетами, 120 тижневиками та 500 онлайн-порталами. І в цих ЗМІ керівництво редакцій було поступово замінено журналістами, близькими до ПіС.

Журналістів незалежних ЗМІ, таких як ліберальна Gazeta Wyborcza, з іншого боку, почали засипати судовими позовами і таким чином залякувати. Крім того, державні установи припинили розміщення реклами в критичних до влади ЗМІ, що призвело до падіння доходів від реклами - важливої фінансової опори для багатьох ЗМІ. Критична до уряду журналістика явно ослабла після восьми років правління ПіС.

Проти ЛГБТК-спільноти та мігрантів

"Право і справедливість" намагається схилити громадську думку в польському суспільстві на свою користь - і при цьому здійснює цькування насамперед представників двох суспільних груп: квір-людей, яких президент Анджей Дуда у 2020 році назвав "не людьми, а ідеологією", та мігрантів.

Передвиборчий плакат опозиції в Польщі: зображення лідера ПіС Ярослава Качинського з написом "Я - небезпека" є алюзією на наклепницькі кампанії ПіС проти мігрантів та ЛГБТК-спільнотиФото: Beata Zawrzel/NurPhoto/picture alliance

Підбурювання суспільних настроїв проти біженців є невід'ємною частиною порядку денного ПіС, адже, згідно з позицією партії, мігранти, разом з ліберальними цінностями Заходу, становлять загрозу католицьким цінностям і традиціям поляків. Однак як навмисне саме під час виборчої кампанії з'ясувалося, що польські високопоставлені чиновники через третіх осіб продавали шенгенські візи мігрантам з мусульманських країн. Багато хто вбачає в цьому ознаку лицемірства ПіС. До того ж, ксенофобські настрої, на яких неодноразово грала ПіС, в останні роки посилили крайню праву партію "Конфедерація", яка у результаті виборів може стати третьою найсильнішою силою в країні.

Суворі правила щодо абортів

Частиною своєї спадщини уряд ПіС також залишає посилення закону про аборти, який і так вважався одним з найбільш суворих у Європі. У жовтні 2020 року, попри масові протести, Конституційний трибунал під головуванням Юлії Пшилебської схвалив закон, який дозволяє аборти лише у випадках зґвалтування та небезпеки для життя чи здоров'я матері. Ця нова норма змушує батьків народжувати навіть дітей з важкими вадами та нежиттєздатних дітей.

Одна з десятків тисяч демонстранток, які протестують проти посилення правил проведення абортів. Краків, 21 жовтня 2020 рокуФото: Artur Widak/NurPhoto/picture-alliance

За час дії нових правил кілька вагітних жінок померли через те, що їм відмовили в аборті в лікарні, попри існування небезпеки для їхнього життя. Багато лікарів стурбовані й тим, що допомога у проведенні абортів також карається законом. У березні 2023 року активістку вперше засудили за допомогу в аборті, оскільки вона надіслала вагітній жінці таблетку для переривання вагітності. У Польщі такі таблетки неможливо купити в аптеках.

Напруженість у відносинах із сусідньою Україною

Польський уряд довгий час пишався своєю допомогою Україні. Відносини між двома країнами ніколи не були простими, але на тлі російської загрози солідарність і єдність несподівано взяли гору. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони людей втекли через кордон, навіть сьогодні майже мільйон українців, які втекли від війни, живуть у Польщі. Польща також була однією з перших країн, яка надала військову допомогу Києву і звернулася до західних партнерів по НАТО з проханням про постачання зброї.

Читайте також: На тлі напруженості: Зеленський подякував полякам за підтримку

Але тим часом у дружбі з'являються серйозні тріщини. Так, Польща одноосібно продовжила ембарго на українське зерно, яке було скасовано на рівні Євросоюзу - ймовірно, для того, щоб завоювати важливі голоси польських фермерів, які рішуче протестували проти українського імпорту. Тим самим, в обмін на короткостроковий приріст популярності серед електорату, "Право і справедливість" ризикує серйозно посваритися зі своїм сусідом.

Потяги з українським зерном стоять у Дорогуську на польсько-українському кордоні, 20 вересня 2023 рокуФото: Damien Simonart/AFP

У багатьох інших сферах можуть знадобитися роки, щоб скасувати втілені ПіС зміни й відновити ліберальну демократію з вільною судовою системою та засобами масової інформації. Однак багато ліберально налаштованих поляків побоюються, що якщо "Право і справедливість" знову переможе на виборах 15 жовтня, то це може призвести до подальшої трансформації польських держави, ЗМІ та суспільства. 

Вибори в Польщі: політики лякають населення мігрантами?

26:01

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW