Відтоді минуло 33 роки. 3 жовтня 1990 року Німецька Демократична Республіка офіційно приєдналася до Західної Німеччини та увійшла під юрисдикцію її Основного закону. Через 45 років після закінчення Другої світової війни німці возз'єдналися в одній суверенній державі.

Цей розділ в історії Німеччини нерозривно пов'язаний з історією Радянського Союзу та генерального секретаря ЦК Комуністичної партії Михайла Горбачова. Історики давно звикли до різних оцінок у ФРН та Росії ролі "Горбі", як Горбачова називають у Німеччині.

Однак нова російська інтерпретація возз'єднання Німеччини серед німецьких експертів та істориків викликала роздратування. У новому російському підручнику з історії для середньої школи возз'єднання країни називають "анексією НДР". Книга вийшла у вересні 2023 року. Автори - колишній міністр культури Росії та радник президента Володимира Путіна Володимир Мединський та ректор Московського інституту міжнародних відносин Анатолій Торкунов.

Антизахідний наратив режиму Путіна

Після закінчення Другої світової війни тодішні союзники - США, Радянський Союз, Великобританія та Франції - розділили переможену Німеччину на чотири сектори. Держави-переможниці не змогли домовитися про спільне майбутнє Німеччини. Так дійшло до поділу на Схід і Захід. Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) була заснована в трьох західних зонах, а Німецька Демократична Республіка (НДР) постала в радянській зоні окупації. Берлін став головним майданчиком "холодної війни".

НДР проіснувала більше 40 років. 1989 рік вважається поворотним роком. До 40-річчя НДР, окрім урочистостей, які проводила Соціалістична єдина партія Німеччини (СЄПН), пройшли також і численні протести громадян. "Мирну революцію" вже було не спинити. Падіння Берлінського муру 9 листопада 1989 року, перші й останні вільні вибори в НДР у 1990 році, процес об'єднання та підписання "договору два плюс чотири" - все це були події, які зрештою проклали шлях до приєднання НДР 3 жовтня 1990 року до ФРН.

"З точки зору Путіна та його "фальсифікаторів історії" возз'єднання було актом колонізації: сильний імперіалістичний Захід підпорядковував слабкий Схід", - коментує російську інтерпретацію подій директорка Інституту Макса Планка Уте Фреверт (Ute Frevert). "Це жодним чином не відповідає історичним фактам, але відповідає антизахідному наративу режиму Путіна", - пояснює вона.

Читайте також: Чи є ще відмінності між сходом і заходом Німеччини?

"Підручник Мединського" під мікроскопом

До недавнього часу зміст навчальної програми в Росії був ще іншим. Схожий підручник випуску 2021 року розповідає про мирну революцію та нагальну потребу в зміні політичної системи, яка виникла в ході глибокої політичної кризи в НДР. Вихід міг бути знайденим лише через "зміну влади", пишуть автори цього підручника. Та за словами російського керівництва, цей "старий" підручник пропонував лише "базовий рівень" знань. З 1 вересня 2023 року нова історична книга, яку ще називають "підручником Мединського", обіцяє глибше проникнення в новітню історію.

У "підручнику Мединського" є пасаж, де виведення радянських військ зі Східної Європи в 1989 році названо "непродуманим рішенням". У цьому підручнику зазначається, що таке рішення послабило військову присутність Радянського Союзу в "братніх країнах" і призвело до різкого зростання націоналістичних і антирадянських настроїв. "Колективний Захід" не забарився скористатися цими подіями, пишуть автори підручника.

Там же сказано: "НДР була захоплена ФРН". Ця заява проілюстрована історичною фотографією плаката 1990 року: "Захід і Схід разом. Майбутнє для Німеччини та Європи". Нижче автори книги пояснюють: "Анексія Федеративною Республікою Німеччина викликала ейфорію в німецькому суспільстві".

Читайте також: Як Україна (не) потрапляє в німецькі шкільні підручники

"Переписування історії"

"Це класичне переписування історії, - каже голова Федеральної асоціації вчителів історії Ніко Лампрехт (Niko Lamprecht). - Президент Путін робив це в різних сферах протягом останніх 20 років. Тепер все перевернуто з ніг на голову. Путін повністю переписав історію. З його точки зору, "Російська імперія" має повне право повернути собі те й інше. Все це не має нічого спільного із заснованою на фактах історією чи міжнародним правом".

Під час возз'єднання були різні позиції, нагадує Лампрехт. "У німецькій політиці також була ця зла фраза про "аншлюс". Путін просто возз'єднанню, яке було демократично легітимовано, надає новий смисл і використовує позицію тодішньої меншості про аншлюс та розвиває її ще далі аж до анексії. На мою думку, це переписування історії, яке має політичне підґрунтя і на основі неправдивих фактів", - каже німецький історик.

Лампрехт нагадує, що в 1989/90 роках у Німеччині не існувало більшості, яка б виступала проти возз'єднання, а переважна більшість громадян як раз виступала за возз'єднання: "У жовтні 1990 року жоден німецький танк не перетнув кордон, щоби зайняти цю територію. Все вирішувалося зовсім по-іншому".

Сьогодні обидва підручники з історії паралельно присутні в російських школах. Скільки так триватиме - невідомо. У випуску 2021 року згадується як про федеральні вибори 1990 року, так і про перемогу ХДС у чотирьох із п'яти "нових" федеральних земель. Тут російським учням ясно пояснюється, що, окрім спільної волі до возз'єднання, рушійною силою цього процесу також було небажання німців далі жити при соціалізмі, про що в "підручнику Мединського" 2023 року вже немає ані слова.

"У Росії протягом принаймні десятиліття спостерігається чітка й очевидна націоналізація історичних дискурсів", - каже викладач історії Східної Європи в Боннському університеті Заур Гасимов. "Одним із компонентів цієї націоналізації є радикалізація термінології та аргументації історичних наративів. Особливо постраждали шкільні уроки історії, оскільки вони зазнали інтенсивної націоналізації, а отже і радикалізації. Після анексії Криму та вторгнення на схід та північ України у лютому 2022 року зазначені вище явища лише продовжували наростати".

Читайте також: Не лише у Росії: чому в Індії переписують підручники історії?

Різні інтерпретації залежно від підручника

За словами Гасимова, новий підручник "розглядає возз'єднання (Німеччини - Ред.) в контексті політики перебудови Горбачова, яка, з точки зору російського істеблішменту, сприяла наближенню краху радянської імперії". "Мединський і ширший істеблішмент розглядає це як важливу віху руху усієї Центрально-Східної Європи та Балтії до НАТО і це засуджує", - каже Гасимов і додає: "Це можливе пояснення радикальної зміни термінології - від "возз'єднання" до "анексії".

"Але факт залишається фактом: 33 роки тому країна возз'єдналася економічно та політично. І це відбулося добровільно, мирно та без насильства", - каже Уте Фреверт з Інституту Макса Планка. "Після понад 40 років поділу на Схід і Захід, на НДР і Федеративну Республіку, країна знову стала об'єднаною, з ліберальною конституцією та демократичними інститутами".