Відкриваючи ювілейний саміт НАТО, президент США Джо Байден оголосив "історичну передачу Україні обладнання для протиповітряної оборони". Згодом стало відомо, що Київ отримає від низки західних країн додаткові батареї Patriot і обладнання до них, а також додаткову систему SAMP/T від Італії. Крім того, у найближчі місяці США та партнери мають намір надати Україні "десятки тактичних систем протиповітряної оборони", зокрема системи NASAMS, HAWK, IRIS T-SLM, IRIS T-SLS та Gepard, а також візьмуть на себе постачання боєкомплекту до них.

Так само вже невдовзі Київ отримає перші західні літаки F-16. У такий спосіб Захід відреагував на варварський обстріл військами РФ дитячої лікарні "Охмадит" й низки інших цивільних цілей у Києві та інших містах України, внаслідок чого загинули десятки цивільних, серед яких були й діти. Нинішні пакети допомоги - логічний розвиток попереднього курсу партнерів України задля захисту українського неба від російських атак.

Тривала підтримка й пріоритетність постачання ракет-перехоплювачів для України

Цьому передувало рішення США змінити послідовність запланованих поставок ракет-перехоплювачів ППО - насамперед для ЗРК NASAMS і Patriot - для іноземних замовників, щоб вони були доставлені в Україну. Планується, що впродовж року в Україну мають надійти сотні додаткових ракет-перехоплювачів.

Тут варто нагадати, що перша система ППО Patriot, найсучасніша версія яких - PAC-3 - спроможна протидіяти балістичним загрозам, надійшла в Україну лише у квітні 2023 року - її передала Німеччина. Згодом в Україну надійшли й ЗРК Patriot від Нідерландів і США. Це стало справді якісним стрибком у справі захисту українського неба - уже на початку травня 2023 року було збито російську аеробалістичну ракету "Кинджал", яку російська пропаганда називала "невразливою". Західні ЗРК Patriot і SAMP/T поховали й міф про невразливість гіперзвукової ракети "Циркон".

Українські розрахунки ЗРК Patriot не лише захищали небо від крилатих, аеробалістичних, балістичних і гіперзвукових ракет РФ. Повідомлялося також, що за допомогою цього ЗРК ймовірно було збито низку російських бойових літаків і гелікоптерів, як-от Су-34 або літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50. 

Які західні системи протидіють крилатим ракетам і дронам РФ?

Однак Patriot і SAMP/T - не перші західні системи ППО, які Україна отримала від партнерів. Фактично першим в цій царині стали хоч і немолоді, але все одно ефективні німецькі самохідні зенітні установки Gepard, які ЗСУ стали отримувати вже в липні 2022 року. За ними восени того ж року надійшли перші установки вже сучасного американсько-норвезького ЗРК середнього радіусу NASAMS, а також перша система так само новітнього німецького ЗРК малого й середнього радіусу дії IRIS-T.

З відкритих джерел відомо про анонсовану або проведену передачу різними західними країнами кількох десятків батарей ЗРК NASAMS. Головне завдання цих систем - протистояти літакам, гелікоптерам і різноманітним БпЛА поблизу лінії фронту, а також захищати цілі в тилу від ударів дронами й крилатими ракетами. Упродовж зими 2022/2023 років саме ЗРК NASAMS і IRIS-T відіграли не останню роль у протидії спробам росіян остаточно знищити українську енергетику та критично важливу інфраструктуру.

Крім того, західні союзники України надавали Києву й інші типи ЗРК малого й середнього радіусу дії, насамперед Hawk, Crotale, Spada Aspide. Також для боротьби з безпілотниками в Україні застосовують американський ЗРК Avenger, британський Stormer HVM, розроблений американською компанією l3harris комплекс VAMPIRE і новітній німецький комплекс Skynex. А ще Захід регулярно постачає українській стороні різноманітні радіолокаційні станції (РЛС), без яких годі думати про ефективну роботу ППО.

Радянські системи ППО від Заходу

Утім, ще раніше західні партнери України стали постачати Києву наявні у західних союзників радянських систем ППО, оскільки український персонал міг без проблем їх обслуговувати й була відповідна база для ремонту. Першим офіційно підтвердженим фактом передачі Україні радянського комплексу ППО стало надання Словаччиною ЗРК С-300 у квітні 2022 року.

Згодом офіційно повідомлялося про передачу радянських ЗРК "Куб" й "Стріла-10" Чехією, а преса писала про можливе отримання Україною й інших радянських систем ППО, як-от  "Оса-АКМ" і "Тор, що стояли на озброєнні не лише колишніх членів соцтабору в Європі, а й у нейтральної Фінляндії чи члена НАТО Греції, чи навіть у самих США, котрі або затрофеїли під час воєн у 1990-ті й 2000-ні роки, або придбали для детального вивчення.

Та й у самих Повітряних силах ЗСУ не раз відверто визнавали, що через брак боєкомплекту змушені купувати протиракети до радянських ЗРК за кордоном - передовсім у східноєвропейських країнах. Через брак радянських протиракет були запущені й спільні проєкти з адаптації західних ракет до радянських пускових, які охрестили спільною назвою FrankenSAM. Мережею уже ходили відео з розміщенням на комплексах "Бук-М1" американських ракет Sea Sparrow, а ще в українських степах засвітилася й імпровізована британська ЗРК з ракетами класу "повітря-повітря" ASRAAM.

Допомога у вигляді тисяч ПЗРК

Але першим посиленням українського неба від Заходу стали тисячі одиниць переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). Україна отримувала й отримує досі від багатьох західних партнерів ПЗРК різних систем - починаючи від радянських, до легендарних Stinger або французьких Mistral, шведських RBS-70, британських Starstreak і Martlet, а також польських Piorun. Перші поставки тих же ПЗРК Stinger були зроблені західними союзниками ще до початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.