Національне управління поліції Швеції займається розслідуванням розриву двох кабелів зв'язку, прокладених дном Балтійського моря. Влада кваліфікувала інциденти як диверсію, повідомила шведська прокуратура. Такої ж версії дотримується і міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius). За його словами, "ніхто не вірить у те, що ці кабелі були роз'єднані випадково".

Експерти зазначають, що морським дном прокладено близько 500 кабелів передачі даних, ними можна десятки разів оперезати земну кулю. Наскільки ці об'єкти критичної інфраструктури у безпеці і що можна зробити, щоб знизити ймовірність диверсій на них - у DW.

Під підозрою суховантаж Y Peng 3 під китайським прапором

Це майже непомітний кабель, тонший за пожежний шланг. Він складається з восьми оптоволоконних пар високої пропускної спроможності, покритих сталевим корпусом і водонепроникним захисним шаром: підводна лінія зв'язку Cinia C-Lion 1 з'єднує столицю Фінляндії Гельсінкі та німецьке портове місто Росток, розташовані приблизно за 1200 кілометрів одне від одного. Кабель слугує своєрідною інформаційною магістраллю, що пов'язує датацентри Північної та Центральної Європи.

Коли його вели Балтійським морем, підводний плуг проклав шлях метрової глибини по морському дну, щоб кабель тут був особливо захищений. І все ж його пошкодили біля острова Еланд увечері в понеділок, 18 листопада. Так само як 17 листопада біля узбережжя Готланда пошкодили іншу лінію передачі даних - між Швецією та Литвою.

Багато ЗМІ звернули увагу, що суховантаж Y Peng 3 під китайським прапором проходив через точки пошкодження кабелів вранці 17-го і в ніч на 18 листопада незадовго до того, як з'єднання по них обірвалися. Про це повідомляє сервіс Marine Traffic. Екіпаж китайського вантажного судна, зокрема його російського капітана, тепер підозрюють у скоєнні диверсії. Раніше Y Peng 3 залишив російський порт, повідомив шведський телеканал SVT із посиланням на відкриті військово-морські дані. Крім того, зараз Y Peng 3 відключив свій транспондер, необхідний для визначення його місця розташування.

За даними сайту Marinetraffic.com, судно наразі стоїть на якорі у відкритому морі між узбережжями Швеції та Данії. За інформацією з Копенгагену, за ним пильно стежать ВМС Данії.

Не перший розрив кабелю зв'язку в Балтійському морі

Ці події сильно нагадують інцидент, що стався в Балтійському морі 7 жовтня 2023 року, каже Моріц Браке (Moritz Brake), експерт із морської безпеки Центру перспективних досліджень безпеки, стратегії та інтеграції (CASSIS) Боннського університету. Тоді у фокус уваги також потрапило китайське торговельне судно - контейнеровоз під прапором Гонконгу пошкодив два кабелі передачі даних між Фінляндією, Естонією та Швецією і газопровід Baltic Connector, зачепивши їх якорем. Начебто випадково.

Браке не вірить, що то була випадковість: "Якір протягнули морським дном близько 180 кілометрів. Це не могло бути нещасним випадком, коли ви просто не помітили, що відбувається". На додачу до всього, контейнеровоз, імовірно, супроводжували російські науково-дослідні судна, а інцидент стався в день народження президента Росії Володимира Путіна. "Просто занадто багато збігів", - вважає Браке. Західні спецслужби вже давно стурбовані ймовірними російськими дослідницькими суднами, які курсують морями Північної Європи і, можливо, шпигують за західною інфраструктурою.

Що стосується кабелів передачі даних, то шпигування може і не знадобитися. Інформація про те, де прокладено підводні лінії зв'язку по всьому світу, є у вільному доступі в інтернеті. А у випадку з нині пошкодженим у Балтійському морі C-Lion 1 фінський оператор Cinia одного разу пояснив у рекламному фільмі (тепер доступний тільки через вебархів), що цей кабель проклали 2015 року переважно паралельно до газопроводу "Північний потік", яким до Німеччини постачали російський газ. Це дало змогу Cinia "використовувати вже проведені дослідження морського дна, завдяки чому проєкт змогли реалізувати лише за рік після початку планування".

Три з чотирьох ниток "Північних потоків" було підірвано у вересні 2022 року. Хто вчинив ту диверсію, досі не з'ясовано.

Пошкоджений підводний кабель: невеликий збиток, але серйозний сигнал

Фактична шкода, завдана виведенням з ладу кабелю C-Lion 1, досить обмежена. "Кабелі пошкоджуються внаслідок аварій від 100 до 150 разів на рік по всьому світу, - повідомив Моріц Браке в інтерв'ю DW. - Тому інфраструктура спроєктована таким чином, що ефект від пошкоджень відсутній через те, що задіяні інші кабелі. Це взагалі не проблема, користувачі спочатку цього не помічають".

І все ж, як нагадує Браке, йдеться про критично важливу інфраструктуру - понад 90 відсотків світового трафіку даних проходить підводними кабелями. "Якщо ви навмисно націлюєтеся на вузлові точки, показуючи, як у цьому випадку, що два кабелі можуть бути пошкоджені за короткий час, можливо, наступного разу буде пошкоджено ще більше ліній зв'язку. І тут ми швидко стикаємося з проблемами", - пояснює експерт CASSIS.

Загалом, уточнює Моріц Браке, подібні події також впливають і на європейську економіку - інвестори можуть відмовитися вкладати в інфраструктуру, якщо її захист не буде гарантовано. "Наприклад, у Швеції кілька проєктів морських вітроелектростанцій довелося згорнути за рішенням уряду з міркувань національної безпеки", - додав експерт.

Крім того, на його думку, не можна недооцінювати і наслідки того, "що між Китаєм, Росією, а також Іраном і Північною Кореєю існує дедалі тісніша співпраця". Ці країни, за оцінкою Браке, "вже давно діють спільно в глобальному масштабі проти інтересів Заходу, іноді використовуючи радикальні засоби, і зараз ми бачимо це на прикладі подібних інцидентів".

Експерт вважає, що Захід піддають випробуванню за допомогою диверсій, подібних до нинішньої: "Питання в тому, як нам реагувати в таких випадках? Арешт судна, взаємодія каналами НАТО, обмін інформацією - це, безумовно, перевірка дії наших процедур іншою стороною".

Повного захисту від диверсій проти морської інфраструктури немає

Але як можна найкраще захистити себе від такого роду диверсій? Три чверті поверхні планети вкриті океанами і морями, дном яких зараз прокладено понад 500 кабелів передачі даних. Їхньої загальної протяжності достатньо, щоб оперезати земну кулю 30 разів. Чи йдеться про мережі передачі даних, морську торгівлю або нафто- і газопроводи, неможливо постійно контролювати і забезпечувати безпеку всієї цієї інфраструктури, констатує Моріц Браке. За його словами, "противнику потрібно домогтися успіху тільки в одному місці, тоді як ми повинні постійно захищати глобальну систему загалом".

Тому Заходу доведеться й надалі жити з такими актами диверсій. Проте, переконаний Браке, Захід не безпорадний: "Ми можемо принаймні посилити наші можливості спостереження, тобто бути в змозі розпізнати, а також задокументувати, довести і зробити видимими ті випадки, коли інші суб'єкти влаштовують хаос на об'єктах нашої інфраструктури".

Це, переконаний Браке, дало б змогу створити стримувальний фактор: "У такий спосіб ми зможемо показати: якщо ви постійно погрожуєте нам тут, то ми можемо в будь-який момент вжити заходів у відповідь. Можливо, не в тому самому місці, але в іншому". За словами експерта, нинішній інцидент наочно демонструє, що "на морі є зловмисники, які сподіваються, що їх не знайдуть, і ми повинні щось із цим робити".