Підрозділи ПВК "Вагнер" більше не присутні на лінії зіткнення - принаймні поки що. Але сумнівно, чи це дасть ЗСУ серйозні переваги на полі бою. Докладніше про розклад сил після заколоту Пригожина читайте у статті DW.
Реклама
Найманці ПВК "Вагнер" мають три варіанти дій, заявив президент РФ Володимир Путін після завершення заколоту: вони можуть підписати контракт з міноборони РФ, повернутися додому або ж піти слідом за Євгеном Пригожиним у Білорусь. Утім, насправді майбутнє близько 20 тисяч найманців Пригожина на цьому етапі "цілком незрозуміле", сказав у бесіді з DW німецький експерт з питань України та Росії Ніко Ланґе (Nico Lange). То чи варто говорити про те, що Збройні сили України після виходу "вагнерівців" отримали перевагу?
Ланґе, який також працює для Мюнхенської конференції з безпеки, зазначає, що ПВК "Вагнер" мала сучасніші, ніж у регулярної армії РФ, бронетранспортери та інші озброєння. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу та його командування, ймовірно, будуть особливо зацікавлені у цій зброї. Але інтеграція найманців у російські збройні сили може зайняти багато часу.
Американський інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що "силові ігри" між Путіним, Пригожиним і білоруським диктатором Олександром Лукашенком, який домовився про припинення заколоту, ще не завершено. Американські дослідники дійшли висновку, що ця ситуація "надалі матиме короткострокові та довгострокові наслідки, які можуть принести користь Україні".
Але як насправді тепер покращилися бойові перспективи головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та всього українського командування? Про подальші плани розвитку українського контрнаступу немає жодних витоків у пресу.
Якщо зібрати докупи інформацію з відкритих джерел, як-то відео у соцмережах, супутникові знімки та заяви представників української армії, то вимальовується наступна картина: Збройні сили України змогли атакувати противника на трьох напрямках на схід від Запоріжжя, а також на північ і південь від Бахмута, та звільнити низку населених пунктів.
Проте продовжують з'являтися і відео з дронів, на яких українські БТРи застрягають на російських мінних полях - тобто на рубежах російської оборони, вкритих мінами та протитанковими "зубами дракона". "Очевидно, що досі триває робота на перших рубежах оборони противника. Поєднання мінних полів за відсутності переваги в повітрі видається дуже проблематичним", - оцінює Ніко Ланґе.
Аналітик Брейді Афрік з аналітичного центру American Enterprise Institute у Вашингтоні нещодавно оновив створену ним на основі супутникових знімків карту російських оборонних ліній. Судячи з усього, Росія продовжує зміцнювати ці лінії оборони.
Ця карта також привертає увагу до іншої значущої події у червні, яка сталася ще до заколоту Пригожина в Росії. А саме - підрив на початку місяця греблі на Каховському водосховищі. Україна звинувачує у цьому Росію, Москва своєю чергою звинувачує Київ. У ході масштабного журналістського розслідування The New York Times дійшла висновку, що тільки російська армія мала можливість підірвати греблю, яку вона контролювала.
Тим часом водосховище майже висохло. Це підтверджують і знімки зі соцмереж. Українські скарбошукачі навіть діляться досвідом пошуку цінностей за допомогою металошукачів.
Німецька комісія з військових поховань у своїй заяві для преси зазначила, що вивчає повідомлення, "згідно з якими після руйнування греблі Каховської ГЕС на півдні України було знайдено останки німецьких солдатів". Ця організація опікується останками загиблих під час Другої світової війни по всій Європі та організовує перепоховання.
На старих мапах німецького вермахту можна знайти кілька шляхів, які пролягали через русло Каховського водосховища.
Колишній метеоролог ВПС США Девід Хелмс вивчив стан колишнього водосховища на супутникових знімках і порівняв зі старими мапами вермахту. Хелмс входить до глобальної проукраїнської групи підтримки, яка ділиться своїми знахідками і висновками під хештегом #NAFO. Він знайшов сім шляхів на місці порожнього тепер каховського резервуара, які використовувалися під час Другої світової війни.
Сьогодні на північ від колишнього водосховища та річки Дніпро, яка нині протікає тут своїм історичним руслом, перебуває українська армія, на південь від неї - російські збройні сили.
Вражає те, що на захід від утримуваного російською армією міста Василівка видно лише кілька позицій російської армії. Принаймні на карті американського аналітика Брейді Афріка, яка підтверджується супутниковими знімками. Існує певна ймовірність того, що для української армії ця порожня місцевість також може потенційно становити загрозу, адже російські збройні сили можуть атакувати і з повітря. Однак поки що в німецького експерта Ніко Ланґе враження таке, що "Україна тільки здіймає свій молоток" перед ударом.
Херсон: вода відступила, повертатись нікуди
Повінь в Херсоні спадає. Дніпро та його притоки потроху повертаються до свого русла. Однак проблеми у місцевих тільки починаються: їхні домівки зруйновані, а земля надовго забруднена.
Фото: Igor Burdyga/DW
Досі під водою
У затопленому Херсоні вода продовжує відступати. 15 червня, на 10-й день після знищення греблі Каховської ГЕС, її рівень біля Херсона знизився до 2 метрів вище звичайного русла. Щогодини рівень води знижується на 2-5 см, повідомляє міністерство охорони довкілля України.
Фото: Igor Burdyga/DW
Причальна вулиця
Підтопленими досі лишаються будинки біля берегів Дніпра та річки Кошова, яка відділяла від міста мікрорайон Корабел, херсонський острів.
Фото: Igor Burdyga/DW
У пошуках броду
Місцеві мешканці, які поспіхом тікали від повені 10 днів тому, намагаються повернутись до своїх осель.
Фото: Igor Burdyga/DW
Човни на якір
Вулиця Чайковського, що на березі Кошової, якою ще кілька днів тому плавали моторні човни, потроху просихає. Будинки на вулицях нижче цієї вулиці досі під водою.
Фото: Igor Burdyga/DW
Запаси з горища
По коліна у воді Світлана Цвєткова тягає з горища до автівки своїх кумів борошно та макарони, які встигли підняти у перші години потопу. "Чоловік від стресу запив", - скаржиться жінка.
Фото: Igor Burdyga/DW
Баржі під мостом
Стрімка течія у перші дні після 6 червня, коли була зруйнована Каховська ГЕС, зносила навіть великовантажні баржі, що стояли на якорі у акваторії Херсона. Їх прибило до залізничного мосту через Кошову, що тягнувся до суднобудівних верфей на Острові.
Фото: Igor Burdyga/DW
Підмочене морозиво
Від тамтешніх багатоповерхівок вже відступила вода, втім повернути мікрорайон до життя вдасться нескоро. Та місцеві мешканці штурмують Острів через мости та по воді: хтось тривожиться за близьких, хтось не встиг забрати тварин, а хтось прагне уберегти від мародерів майно.
Фото: Igor Burdyga/DW
Обстріли не вщухають
Евакуйованих з підтоплених районів Херсона та навколишнеіх сіл людей розміщують у школах, гуртожитках та лікарнях обласного центру. Точні адреси військова адмінітсрація намагається втримати у секреті та забороняє розкривати їх, побоюючись прицільних обстрілів російської армії. Артилерійська канонада над містом не затихає ані на годину усі 10 днів.
Фото: Igor Burdyga/DW
Чи вциліло бодай щось?
Григорій Леонтьєв (праворуч на фото) та Марина Вислобокова, немолоде подружжя, що знайшли прихисток в одній з лікарень, намагаються розгледіти свій двір на фотографіях журналістів. "Будинок старий, ще 1950-х, із саману, стіни навряд чи витримали", - визнає Григорій.
Фото: Igor Burdyga/DW
Надовго: забруднення хімікатами та нечистотами
Навіть ті оселі, що встояли під бурхливим потоком, надовго забруднені: нафтопродуктами з наливної гавані, хімікатами з цеметного заводу, нечистотами із вигрібних ям у подвір'ях.
Фото: Igor Burdyga/DW
Рятувати собак, а не майно
85-річна Неля Полянська жила самотньо у власному будинку під опікою соціальної служби. Тепер їй немає куди повернутися. "В лікарні кажуть, операцію треба робити, бо катаракта, нічого не бачу. А в мене потонули документи, мобільний, то я все рвуся до дому. Собаку врятувала, її кудись волонетри забрали, а куди - не знаю", - бідкається старенька.
Фото: Igor Burdyga/DW
Вити хочеться
Домашніх і не дуже тварин рятувальники ДСНС та зоозахисники-волонтери збирають по підтоплених вулицях Херсона із першого дня повені. Здичавілих тварин, які не даються в руки, бодай підкормлюють.
Фото: Igor Burdyga/DW
Рятівні човни
Човни зоозахисників - чи не єдині, яким ще дозволено спускатись на воду у акваторії Херсона. Після хаосу перших днів евакуації, обстрілів човнів та підривах на мінах, що їх понесло водою, військова адміністрація суворо обмежила навігацію біля міста.
Фото: Igor Burdyga/DW
Притулок знайдеться
Власники херсонської ветеринарної клініки Світлана та Володимир Старченкови з перших днів катастрофи звозили безпритульних собак до свого притулку у закинутій промзоні. "Більшу частину вже відправили до наших партнерів у Львів, але рятувати ще є кого", - розповідає Світлана (на фото з собакою на задньому плані).
Фото: Igor Burdyga/DW
По воду на мопеді
Щоденна рутина багатьох херсонців - обхід чи обїзд центрів роздачі гуманітарної допомоги. Вони потребують усього - і воду, і харчів, і предметів гігієни.
Фото: Igor Burdyga/DW
Точка посеред дороги
Потік гуманітарної допомоги для людей і тварин Херсона і Херсонщини з різних регіонів України та з-за кордону не зупиняється.
Фото: Igor Burdyga/DW
Брак координації
"Волонтери їхали юрбою, зі шляхетною метою, але часом зовсім не розуміючи потреб та умов в яких доведеться працювати", - розповідає керівник благодійного фонду "Вежа" Ігор Кіяшко, який намагається координувати різні групи з табору напівдорозі між Миколаєвом та Херсоном.
Фото: Igor Burdyga/DW
Під водою та без води
Херсон досі потребує запасів питної води, а ще засобів для її фільтрації та очищення. Водогінну радять вживати із застереженнями, а приватні колодязі і свердловини надовго лишаться непридатними.
Фото: Igor Burdyga/DW
Евакуація триває
За останніми даними ДСНС, на Херсонщині підтопленими лишаються понад 1800 будинків у 20 населених пунктах Правобережжя та 17 населених пунктах на тимчасово окупованій території. Евакуювати від повені вдалося 2782 людини.