1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаГреція

Як завдяки старанням Греції Балкани стали на бік України

Какі Балі
23 серпня 2023 р.

На зустрічі в Афінах спочатку планували дати новий імпульс процесу розширення ЄС на Балканах. Та завдяки присутності Володимира Зеленського у центрі уваги опинилася Україна.

Володимир Зеленський та Кіріакос Міцотакіс після підписання "Афінської декларації", 21 серпня 2023 року
Володимир Зеленський та Кіріакос Міцотакіс після підписання "Афінської декларації", 21 серпня 2023 рокуФото: Thanassis Stavrakis/AP/picture alliance

Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс на зустрічі в Афінах цього тижня прагнув дати новий поштовх процесу розширення ЄС. Він запросив керівників урядів країн Західних Балкан на вечерю в Афіни для відзначення 20-ї річниці так званої "Салонікської декларації".

Албанія, Північна Македонія, Сербія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина та Косово вже 20 років перебувають у "залі очікування" на членство у ЄС. У червні 2003 року Брюссель підтвердив, що беззастережно підтримує європейський вибір західнобалканських держав. "Майбутнє балканських держав - у Європейському Союзі", - ішлося у підсумковій декларації саміту ЄС, що пройшов біля грецького порту Салоніки, який і дав назву декларації. У серпні 2023 року шість країн Західних Балкан досі в очікуванні членства, а такі країни, як Греція, намагаються ширше відкрити для них двері в ЄС, хоч і з обмеженим успіхом.

Вечеря в Афінах мала б зрушити процес з "мертвої точки". Але справжньою зіркою зустрічі у грецькій столиці став не грецький прем'єр, а український лідер Володимир Зеленський.

Довкола візиту президента України, проти якої веде війну Росія, утворилося чимало таємниць, до останньої миті було незрозуміло, чи він приїде і з якою метою. Зрештою, його присутність затьмарила інших запрошених високих гостей, включаючи голову Європейської Комісії Урсулу фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) і голову Європейської ради Шарля Мішеля.

Читайте також: Греція підтримує вступ України до НАТО - декларація

Греція навчатиме українських пілотів на F-16

З червня 2022 року Україна та сусідня Республіка Молдова також стали офіційними кандидатами на приєднання до ЄС, хоча у найближчій перспективі й їхнє членство також видається малоймовірним. Але для Зеленського, схоже, під час його візиту до Афін в центрі уваги було не "братання" з кандидатами з Балкан, а інші, більш нагальні питання.

Після зустрічі Зеленський повідомив, що грецький прем'єр Міцотакіс запропонував підготовку українських пілотів на винищувачах F-16. Раніше Данія та Нідерланди пообіцяли надати Україні дестки літаків F-16 для кращої відсічі російському вторгненню. Винищувачі F-16 вважають складними в експлуатації та важкими для навчання пілотів.

Президент України Зеленський та глава уряду Данії Фредеріксен протестували кабіну літаків F-16, які Копенгаген поставить УкраїніФото: Mads Claus Rasmussen/Ritzau Scanpix Foto/AP/dpa/picture alliance

ВПС Греції і самі в основному використовують саме F-16. Навчання українських пілотів проходитиме в Каламаті, у сучасному тренувальному таборі, який Греція організовує спільно з Ізраїлем. Зеленський подякував Афінам за пропозицію, яку Україна охоче приймає.

Читайте також: Постачання винищувачів F-16 Україні: чого очікувати?

Проти "псевдоісторичного ревізіонізму"

Раніше прем'єр-міністр Греції Міцотакіс на камеру запевнив українського президента, що Афіни "за будь-яких обставин" підтримують Україну, додавши, що "українці є джерелом натхнення для всіх демократичних громадян Європи".

Міцотакіс та Зеленський під час двосторонньої зучтрічі, 21 серпня 2023 рокуФото: Angelos Tzortzinis/AFP

Міцотакіс також розкритикував "псевдоісторичний ревізіонізм" - ймовірно, маючи на увазі не лише Росію, яка, за його словами, "має бути покарана міжнародним правосуддям за вчинені нею злочини", але й Туреччину, з якою Греція має суперечки щодо територій. Він також відзначив підтримку Грецією України та підкреслив, що більше половини українського зерна експортується грецькими кораблями. З іншого боку, Міцотакіс нічого не сказав про транспортування російської нафти грецькими танкерами.

Читайте також: РФ масовано атакувала дронами зерносховища на Одещині

Грецькі "брати" в Маріуполі

Військова допомога Україні не дуже популярна серед грецьких громадян. Згідно з опитуваннями, явна більшість виступає за санкції проти Росії, а три чверті всіх греків також за фінансову підтримку України. Проте дві третини опитаних відкидають постачання  Києву зброї.

Натомість допомогу "грецьким братам" в Одесі та Маріуполі підтримує значна частина населення. За даними грецького уряду, до вторгнення Росії в Україну в Маріуполі та у Приазов'ї проживали 100 тисяч осіб з грецьким корінням. Уряд в Афінах відчуває відповідальність і за них.

Саме тому колишній міністр закордонних справ Нікос Дендіас ще на початку війни в березні 2022 року запропонував супроводжувати колону допомоги до Маріуполя, а за місяць і сам приїхав до міста.

Евакуація пораненої з маріупольського пологового будинку, який зазнав російського нападу. 9 березня 2022 рокуФото: Evgeniy Maloletka/AP/picture alliance

Оскільки Маріуполь став символом страждань українських мирних жителів, Дендіас вимагав, щоб Греція, через її "особливий інтерес до Маріуполя", була включена до майбутнього судового процесу над воєнними злочинами Росії.

Читайте також: Гаага: про що домовилися учасники конференції щодо воєнних злочинів в Україні

Обіцянка допомогти у відбудові Одеси

Через грецьку громаду в Україні населення самої Греції також значною мірою підтримує обіцянку Міцотакіса допомогти з відбудовою України і особливо Одеси.

Ще у початковій школі грецькі дітлахи дізнаються, що підпільна організація "Filiki Eteria" була заснована саме у цьому українському портовому місті. У 1821 році грецькі підпільники підняли повстання проти османського правління в Греції, що дало початок процесу незалежності країни на Егейському морі.

Читайте також: Нічна комбінована атака РФ: в Одесі пошкоджені понад 200 будинків

Україна в "Афінській декларації" 

На зустрічі в Афінах лідери балканських країн висловили непохитну підтримку "незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, базуючись на цінностях демократії та верховенства права проти російської агресії". Крім країн-претендентів на вступ, були присутні також і країни-члени ЄС на Балканах. Лише прем'єр-міністр Албанії Еді Рама не був запрошений через поточне напруження між Грецією та Албанією.

Групове фото учасників зустрічі в Афінах, 21 серпня 2023 рокуФото: Stelios Misinas/REUTERS

Глави урядів Сербії, Молдови, Чорногорії, Греції, Румунії, Косова, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Болгарії, Хорватії та України підписали так звану "Афінську декларацію", згідно з якою "воєнні злочини та інші злочини не повинні залишитися безкарними". Усі відповідальні за такі злочини, як напади на мирних жителів, а також за руйнування інфраструктури, мають бути притягнуті до відповідальності, вимагають підписанти декларації.

У документі також знайшлося місце для кількох рядків на тему початкової мети зустрічі: необхідно терміново прискорити шлях країн Західних Балкан до ЄС. Проте у цьому питанні після зустрічі не помітно було жодних ознак якогось "нового імпульсу".

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW