Серцеві інфаркти, теплові удари, безсоння, психічні проблеми, більше тропічних захворювань - зміни клімату ставлять під загрозу здоров'я дедалі більшої кількості людей у світі. Згідно з оцінками науковців, щороку в світі від прямих чи непрямих наслідків екстремальних погодних умов помирає понад пів мільйона людей.

Наслідки глобального потепління, як-то фази екстремальної спеки, посухи та інші екстремальні погодні явища ще ніколи не були настільки загрозливими, як зараз. Такого висновку доходять 128 акторів оприлюдненого минулого тижня звіту Lancet Countdown Report, який щороку публікується у відомому медичному фаховому журналі The Lancet. Цей звіт у науковому світі вважається індикатором зв'язків між глобальним потеплінням та здоров'ям.

Кліматичні ризики для здоров'я

Від наслідків кліматичної кризи щодня помирають понад два мільйони людей, враховуючи смерті через забруднення повітря. Найбільші наслідки відсуваються на собі передусім африканські країни, Південно-Східна Азія та Латинська Америка, зазначають автори звіту. "Щороку ми маємо мільйони смертей, бо ми досі залежні від викопних джерел палива, тому що ми відтягуємо з пом'якшенням наслідків зміни клімату і тому що ми дуже не повільно пристосовуємося до зміни клімату, яка неминуча", - каже директорка наукового проєкту Lancet Countdown та професорка Інституту глобального здоров'я Університетського коледжу в Лондоні Марина Романелло.

Як наслідок: хвилі спеки одна за одною перегрівають організм людини, створюючи додаткове навантаження на серце та нирки і відбираючи в неї сон. Сильні зливи та повені забруднюють питну воду та сприяють поширенню хвороб. Посухи та пов'язані з ними проблеми з урожаєм посилюють голод по всьому світу та призводять до недоїдання та ризиків для гігієни. Дим і пил від лісових пожеж пошкоджують легені, серце та шкодять ненародженим дітям в утробі матері. Наслідки екстремальних погодних явищ можна перелічувати далі. До них належать і перебої зі світлом після природних катастроф, зруйновані лікарні та порушені ланцюги постачання, які ускладнюють забезпечення людей необхідним у критичних ситуаціях.

Автори дослідження зазначають, що показники 13 із загалом 20 індикаторів небезпеки для здоров'я протягом минулого року суттєво погіршилися. "Найбільше занепокоєння викликає те, що тренд майже за всіма індикаторами йде у неправильному напрямку", - каже Романелло.

Більше хвороб - проблеми для економіки та більше бідності

Дефіцит води та харчів, катастрофічні санітарні умови через посуху, повені та екстремальну спеку забирають щороку людські життя, а також спричиняють шкоду на сотні мільярдів доларів. Шкода від втрати робочої сили через хворобу та відсутність на робочому місці 2024 року становила понад один трильйон доларів - і це лише внаслідок екстремальної спеки. Ця сума відповідає приблизно одному відсотку світової економіки.

Крім цього, екстремальні погодні явища 2024 завдали шкоди економіці на 304 мільярдів доларів. Цей показник зріс майже на 60 відсотків протягом останніх 10 років.

Більшість людей, які страждають від наслідків погодних явищ, ніяк не застраховані, що лише додатково погіршує їхню ситуацію, каже Романелло.

Більше випадків гарячки денге та інших тропічних хвороб

Потепління сприяє поширенню комах на кшталт комарів, кліщів та москітів на інші регіони світу. Приміром, у жовтні цього року вперше в історії була задокументована поява комарів в Ісландії - острові, розташованому далеко на півночі Європи. На думку науковців, це яскраве свідчення зміни клімату. Через підвищення температури повітря відкривається новий життєвий простір для комах, які можуть переносити важкі чи смертельні захворювання і паразитів. Як наслідок: по всьому світу зростає число інфекційних захворювань на кшталт денге, малярії, лейшманіозу та інших.

Приміром, 2024 року було зареєстровано рекордну кількість захворювань на гарячку денге - понад 7,6 мільйона випадків. Хворі почасти випадають з роботи на багато тижнів, що має великі наслідки для економіки. "Ми знаємо, що зміна клімату сприяє щонайменше частково цьому поширенню (хвороби денге. - Ред.)", - каже Романелло.

Психічні проблеми через спеку

Дженні Міллер з неурядової організації Global Climate & Health зі США звертає увагу також на психічні наслідки глобального потепління. "Коли хтось переживає екстремальне погодне явище, чи то лісову пожежу, чи екстремальний ураган, монсун, тайфун чи нищівну повінь, то це може призвести до посттравматичного стресового розладу", - каже вона.

Крім того, зміна клімату, за даними дослідження, підвищує ризик інших психічних захворювань. Коли немає врожаю після посухи або ж питної води, чи люди не можуть працювати через тропічні хвороби, це часто призводить до стресу, тривожності та ментальних проблем. А дедалі більший дефіцит сну через тривалі хвилі спеки може посилювати проблеми зі здоров'ям, зазначають науковці.

Систему охорони здоров'я потрібно пристосувати до зміни клімату

Аби послабити наслідки кліматичної кризи, автори дослідження закликають, з одного боку, розвивати відновлювану енергетику, аби уповільнити глобальне потепління. Ромелло каже, що завдяки розбудові "зеленої" енергетики та, відповідно, меншому забрудненню повітря вдалося запобігти понад 160 тисячам смертей.

По-друге, на думку науковців, потрібно якомога швидше вжити заходів для пристосування до зміни клімату. Зокрема, йдеться про житлові будинки та інфраструктуру, які мають бути краще пристосовані до екстремальних погодних умов. Завдяки цьому можна уникнути прямих наслідків та небезпеки для людей.

І, зрештою, до викликів через глобальне потепління потрібно пристосувати системи охорони здоров'я країн світу, кажуть науковці.