У перші місяці повномасштабної війни російські ракетні удари зруйнували нафтопереробні потужності та склади пального в Україні. Як наслідок, закриті АЗС та довжелезні черги за пальним. Щоб вирішити проблему дефіциту, у березні минулого року Верховна Рада України встановила нульову ставку акцизу на бензин, дизель та газ, а також зменшила ПДВ із 20 до семи відсотків.

Після стабілізації ситуації на ринку у вересні 2022 року акцизи на пальне вирішили частково повернути. Тоді український парламент встановив їх у розмірі 100 євро за тисячу літрів для бензину, дизельного палива та біопалива, а також 52 євро за тисячу літрів для газу. Закон ухвалили з формулюванням, що пільги встановлено до кінця воєнного стану, але не пізніше 1 липня 2023 року.

Надходження від акцизів і ПДВ для відбудови інфраструктури

Тож акциз на бензини зі 100 євро на тисячу літрів тепер зросте до 213,5 євро, дизпаливо - зі 100 до 139 євро. Акциз на скраплений газ залишиться на довоєнному рівні - 52 євро. А ПДВ на пальне знову становитиме 20 відсотків. Цих змін не відчують лише ЗСУ, оскільки на період воєнного та надзвичайного стану акцизи та ПДВ на паливо для потреб військових не діють.

Повернення довоєнних податків уряд аргументував необхідністю відновлення пошкодженої інфраструктури через бойові дії. Як наголошував міністр інфраструктури Олександр Кубраков, після скасування акцизів на пальне й низки інших податків, дорожній фонд практично перестав наповнюватися.

Читайте також: Підвищення тарифів на струм - чи допоможе це відновити інфраструктуру?

Зависока маржа АЗС

Опитані DW аналітики по-різному прогнозують ситуацію з цінами на пальне для населення з 1 липня. За умови стабільної вартості нафти ціни не мають взагалі рости, адже нині на українському ринку спостерігається профіцит пального, зазначає аналітик консалтингової компанії "НафтоРинок" Олександр Сіренко. "Перед змінами оподаткування ми спостерігаємо стрімке зростання імпорту. Тобто компанії хочуть більше купити, щоб після 1 липня продати дорожче. Але вони надурили самі себе. Кількість продукту настільки велика, що ціни просто рухнули", - каже він у розмові з DW.

Водночас Сіренко вказує на доволі велику маржу АЗС. За його даними, нині дизпаливо оптом продають по 33-34 гривні за літр з доставкою, а бензин - по 34-36 гривень за літр. "Ціни ж у роздріб на дизпаливо становлять вище 40 гривень, тобто націнка - понад 30 відсотків. Бензин оптом продають по 34-36 гривень за літр. АЗС продають з націнкою понад 25 відсотків", - зазначає Сіренко.

Така маржа, за його словами, є аномальною, адже до повномасштабної війни вона складала 10-15 відсотків. Тож дизпаливо на АЗС після підвищення податків має коштувати максимум 43 гривні за літр, а бензини - 47 гривень за літр, наголошує Сіренко. Це приблизно ціни станом на 23 червня.

Водночас директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн прогнозує здорожчання бензину на 11 гривень за літр, дизпалива - до 8 гривень, а скрапленого газу - до трьох. "Хоча підвищення ціни може бути й менше за рахунок зменшення націнки на деяких заправних станціях", - зауважує він у розмові з DW.

Читайте також: У ЄС не продаватимуть автомобілі на бензині та дизелі з 2035 року

Зловживання з ПДВ

При цьому Куюн має зауваження щодо повернення довоєнних податків на пальне. "Учасники ринку закликали залишити ПДВ на рівні 7-10 відсотків. А очікувані надходження до бюджету перекласти на акцизи, які держава збирає краще, ніж ПДВ", - наголошує він.

За словами Куюна, до 2022 року оператори на ринку пального дуже часто ухилялися від сплати ПДВ, а після зниження цього податку таких випадків стало менше. "Коли ПДВ низький, то немає сенсу ризикувати його обходити. Проте зараз ми вже бачимо деякі сигнали щодо підготовки ренесансу цих схем", - попереджає він. При цьому у держави немає механізмів усе контролювати, наголошує Куюн. В Україні, за його словами, понад шість тисяч заправних станцій і багато оптових гравців, між якими укладаються фіктивні угоди, здійснюється торгівля без видачі касових чеків. Таким чином є ризик того, що споживач отримає підвищення цін на пальне, а бюджет не отримає восьми мільярдів гривень додаткових доходів щомісяця, що їх прогнозує уряд, додає Куюн.

Втім, ще торік голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев переконував, що так звані "скрутки" ПДВ в Україні більше не працюють. Аналітик громадської організації СASE-Україна, яка спеціалізується на дослідженні макроекономічної політики, Володимир Дубровський погоджується з тим, що зловживань стало менше, хоч це досягнуто дуже дорогою ціною. "Податкова надто жорстко блокує податкові накладні. Від цього страждають і ті, хто не займається шахрайством", - зауважує він DW.

При цьому Дубровський підтримує повернення довоєнного рівня податків на пальне, адже "наявність пільг з ПДВ сприяє створенню схем". Водночас збільшення акцизів, за його словами, менше шкодять економічному зростанню, ніж інші податки.

Вплив на економіку

Здорожчання пального матиме вплив на інші сектори економіки, застерігає економічний експерт Ілля Несходовський з Мережі захисту національних інтересів ANTS. "Наприклад, в структурі формування ціни продуктів харчування логістика не перевищує 15 відсотків. Таким чином підвищення вартості пального на 10 гривень, призведе до здорожчання продуктів, які доставляються в магазини, максимум на два відсотки", - зауважує він у розмові з DW. Вплив же на річну інфляцію від здорожчання пального буде на рівні одного відсотка, прогнозує Несходовський.

Також експерт прогнозує, що дорожчими стануть послуги компаній, які займаються безпосередньо транспортування і в яких пальне в структурі собівартості сягає 70 відсотків. "Служби таксі та доставки піднімуть вартість своїх послуг на приблизно 10 відсотків. Звісно, ситуація може відрізнятися в різних регіонах з огляду на конкуренцію", - наголошує Несходовський.