Відмова від поставок російських енергоносіїв, принципово новий погляд на роль Бундесверу в гарантуванні безпеки власної країни та Європи в цілому, понад мільйон українських біженців... За чотири роки, що минули від початку повномасштабної війни Росії проти України, в Німеччині відбулися великі зміни - як у політичному та економічному, так і в соціальному сенсі. Також радикально змінилося ставлення Берліна до Росії.

На думку аналітика Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефана Майстера (Stefan Meister), головною зміною після початку повномасштабної війни РФ проти України стало "усвідомлення того, що Німеччина живе в іншій реальності з точки зору політики безпеки і що Росія при цьому - найбільша проблема і найсерйозніша небезпека для Німеччини та Європи".

"Усвідомлення цих двох нових, фундаментальних речей і призвело до докорінної зміни німецької політики. Це стосується як витрат на оборону та безпеку, так і загального сприйняття безпеки, готовності проявляти військову активність, наприклад, підтримувати Україну озброєнням", - пояснює Майстер у розмові з DW.

Читайте також: Що писали німецькі ЗМІ про війну РФ проти України у 2022 та 2026 роках?

Новий погляд на роль Бундесверу

Аналогічне спостереження висловлює політолог Дмитро Стратієвський (Dmitri Stratievski), глава Берлінського центру з вивчення Східної Європи (Osteuropa-Zentrum Berlin e.V.). Він виділяє три основні зміни, що відбулися в Німеччині внаслідок війни Росії проти України.

"По-перше, мільйони німців вперше після закінчення Другої світової відчули "подих війни": вона йде буквально за годину польоту літаком від німецького кордону, біля самих воріт Євросоюзу. Друге - це докорінні зміни в німецькій політиці, та сама "зміна віх", яку проголосив колишній канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), - перераховує він. - Можливо, у практичній сфері вдалося не все, але Німеччина дійсно докорінно змінила свій погляд на політику безпеки і на відносини з Росією".

Німецька політична еліта визнала банкрутство колишньої моделі зближення з Росією через торгівлю і роботу з Москвою на різних платформах, зокрема ОБСЄ, констатує експерт.

Третя зміна, на яку вказує Стратієвський, - це ставлення німців до власної армії, Бундесверу. З огляду на історію Німеччини Бундесвер "не завжди користувався популярністю серед німців", нагадує він, зазначаючи, що раніше "питання підвищення витрат на оборону були вкрай непопулярними" навіть серед консервативних політиків у Німеччині.

Війна в Україні як "ментальне потрясіння" для німців

Алекс Юсупов (Alex Yusupov), аналітик німецького Фонду імені Фрідріха Еберта, своєю чергою зазначає, що у зв'язку з війною РФ проти України у німців найбільше змінилося "відчуття зрозумілого майбутнього".

"Після об'єднання Німеччина мала в суспільному та політичному просторі певну концепцію того, що всі великі питання вирішено і її модель успіху, в першу чергу економічна, побудована на промисловості, на відкритості для торгівлі та інших ринків, економічній інтеграції з сусідами, продовжуватиме працювати. Що спочатку вона поставить на ноги східну Німеччину, потім нових сусідів по ЄС, а потім розширюватиметься все далі й далі, і ці економічні переплетення не тільки робитимуть Німеччину багатшою, але й запобігати війнам", - аргументує він.

Саме тому війна Росії проти України стала для німців "ментальним потрясінням", вважає співрозмовник DW. "Скепсис щодо воєнної сили, перевага дипломатичних інструментів, надія на інститути - все це 24 лютого 2022 року виявилося неспроможним, - говорить Юсупов. - І перше зрушення в бік виправлення цих помилок - це повернення до повноцінного ставлення до власної армії не тільки як до нормального інструменту зовнішньої політики, але і як до потрібного та пріоритетного".

Найближчими роками Німеччина наздоганятиме втрачене, упевнений експерт. Однак справжній зсув у цих питаннях, на його думку, відбувся не 2022 року, а після повернення до Білого дому Дональда Трампа: "Якщо головний союзник - Сполучені Штати - починає поводитися настільки інакше... це теж камінь у фундаменті німецького погляду на світ, який починає хитатися".

Читайте також: Росія - загроза: що треба знати про стратегію нацбезпеки Німеччини

Економічні відносини Німеччини та Росії: "нормалізації" після війни не буде

Фундаментальних змін зазнали й економічні відносини між Німеччиною та Росією, що виразилося, зокрема, у відмові від російських енергоресурсів. Віра в те, що Росію можна змінити, ведучи з нею торгівлю (політика за принципом "зміни через торгівлю" - Wandel durch Handel), виявилася "абсолютною ілюзією", вважає Штефан Майстер.

Жоден з опитаних DW експертів не вважає, що ділові відносини між Німеччиною і Росією зможуть повернутися на довоєнний рівень. "Навіть якщо не згадувати якісь моральні або геополітичні питання, є ділові питання, - аргументує Дмитро Стратієвський. - Ми переконалися, що РФ є ненадійним партнером. А значить, навіть через тривалий час після закінчення війни може виникнути ситуація, в якій Москва з політичних міркувань зупинить постачання енергоносіїв".

Втрата такого великого ринку, як Росія, для Німеччини не могла пройти непомітно, визнає експерт. Однак сподіватися на відновлення відносин було б небажано з цілої низки міркувань - від політичних до економічних, вважає він. "Це питання політичної ціни, оскільки немає підстав сподіватися, що торговельні відносини можуть утримати Росію від потенційної агресії в майбутньому", - зазначає політолог.

Цю позицію поділяє і Алекс Юсупов. "Великий німецький бізнес не повернеться до Росії не тому, що йому хтось забороняє, а тому, що це ненадійно й нерентабельно", - переконаний він. За словами експерта, у відновленні відносин з Росією в Німеччині зацікавлені лише дуже вузькі групи конкретних підприємців у сфері малого та середнього бізнесу. "Навіть якщо після завершення війни відбудеться перехід до певної економічної взаємодії, жодної "нормалізації" не відбудеться", - прогнозує він.

Читайте також: Байдужість і страх: як війна проти України змінила росіян

Понад мільйон українських біженців у Німеччині

Понад мільйон українців перебралися до Німеччини після початку повномасштабної війни у себе на батьківщині. "Це найбільший приплив біженців у новітній історії Німеччини", - констатує Дмитро Стратієвський. Проте, за його оцінкою, попри велике навантаження на бюджет, "німецька бюрократична машина впоралася з цим викликом краще, ніж у 2014-2015 роках (під час міграційної кризи через громадянську війну в Сирії. - Ред.)"

"У Німеччині є Основний закон, який дає право на отримання притулку, є відповідна директива Євросоюзу, тому у ФРН не було іншого політичного виходу, крім як приймати людей, які потребують допомоги", - пояснює він.

Штефан Майстер своєю чергою критикує Німеччину за нездатність усунути для висококваліфікованих українців бюрократичні перепони, які дозволили б їм швидше інтегруватися на ринку праці замість того, щоб ставати навантаженням для німецької системи соціального страхування.

Зростання популярності "Альтернативи для Німеччини"

Проблеми, пов'язані з великою кількістю біженців, на думку спостерігачів, у Німеччині інструменталізували ультраправі політичні сили, зокрема, "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Сьогодні це найбільша опозиційна партія в Бундестазі.

Російська агресія завдала удару по всьому демократичному суспільству в Німеччині, констатує Дмитро Стратієвський. Однак зростання популярності АдН, на його думку, пов'язане не тільки з війною, адже головний політичний меседж цієї партії - "мігрантофобія". "АдН опинилася в політичній ніші, з якої вона може критикувати федеральний уряд нібито за мільярдні втрати бюджету через втрату російських енергоносіїв. Це все міф, але таким чином партія отримала політичні пункти", - пояснює він.

Читайте також: Чи шпигує німецька партія АдН для Росії?

Як підкреслює Алекс Юсупов, у Німеччині стратегія підтримки України закладена на роки вперед і ґрунтується на суспільному консенсусі. "Це дуже корисно для оздоровлення німецької політичної культури, оскільки мова йде і про власні інтереси теж", - вважає він.