Лідери усіх 27 країн-членів ЄС підтримали виділення Україні макрофінансового пакету допомоги обсягом у 50 мільярдів євро на наступні чотири роки. Важливо, що це рішення було прийнято одностайно і ЄС не довелося використовувати для виділення допомоги Україні довгі обхідні шляхи, щоб оминути вето Угорщини - єдиної країни в блоці, яка виступала проти цього рішення.

Угорський прем'єр Віктор Орбан до останнього моменту заявляв, що не підтримає рішення саміту ЄС щодо 50 мільярдів для України, натомість пропонуючи, за його словами, компромісний варіант: виділяти допомогу Києву щорічно. На що не погоджувалися у Брюсселі, побоюючись, що такий "компроміс" дасть Орбану можливість щороку маніпулювати правом вето.

Переговори з угорською стороною з цього приводу не припинялися до останнього моменту. І європейські дипломати, які працюють у Брюсселі, за лічені дні до саміту були дуже стриманими у прогнозах щодо того, як поведе себе Віктор Орбан. Проте всупереч песимістичним прогнозам одностайна домовленість про фінансову підтримку України до 2027 року була ухвалена протягом першої години після початку саміту. "Усі 27 лідерів домовилися про додатковий пакет підтримки у розмірі 50 мільярдів євро для України у рамках бюджету ЄС", - написав президент Європейської Ради Шарль Мішель у мережі Х.

То як вдалося переконати Віктора Орбана і що змусило його змінити позицію щодо грошей для України?

Сніданок Орбана з Шольцем, Макроном і Мелоні

Не останню роль у цьому відіграло неформальне спілкування угорського прем'єра за традиційними сніданком у день саміту, на якому він спілкувався, зокрема, з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, розповів DW один з європейських дипломатів. До бесіди також підключився президент Франції Еммануель Макрон, а також італійська прем'єрка Джорджія Мелоні, про що сам Орбан написав на своїй сторінці у Facebook.

На думку європейського дипломата, близького до переговорів, не останню роль у спробі переконати Віктора Орбана зіграло й те, що у ЄС почали дедалі гучніше лунати голоси із закликом покарати Угорщину за порушення норм демократії та верховенства права. "Від Орбана всі стомилися, бо у своїй внутрішній політиці він показово нехтує європейськими цінностями, проте хоче при цьому користуватися фондами ЄС", - сказав співбесідник. За його словами, "цього разу Орбану дали зрозуміти, що він може багато втратити, якщо продовжуватиме гратися з правом вето". 

У євродепутатів урвався терпець

За два тижні до проведення спецсаміту ЄС Європарламент ухвалив резолюцію, у якій закликав Європейську Раду у відповідності до статті 7 договору ЄС визначити, чи становлять дії угорської влади "серйозні та постійні" порушення принципів демократії та правовладдя. Один з пунктів статті 7 договору ЄС передбачає, що у разі, якщо європейські лідери дійдуть висновку, що країна-член системно порушує основоположні норми демократії, Європейська Рада може ухвалити рішення про призупинення її деяких прав, наприклад, права голосу чи права на представництво у ЄС. 

Під час дебатів з приводу цієї резолюції євродепутати закликали лідерів ЄС не погоджуватися на пропозиції Угорщини щорічно ухвалювати рішення про виділення допомоги України, бо це, за словами бельгійського євродепутата Гі Вергофштадта, "не компроміс, а відкриття дверей для нового шантажу Орбана на наступні роки". А німецька євродепутатка Террі Райнтке (Terry Reintke) запропонувала "не вигадувати складних юридичних конструкцій", щоб ухвалити рішення про фінансову допомогу України без Угорщини, а обрати "простіший шлях - діяти відповідно до статті 7".

Думку Будапешту теж врахували

Проте підсумкова угода саміту все ж таки певною мірою враховує позицію Будапешта, що також вплинуло на дії Віктора Орбана. У ній ідеться про те, що Єврокомісія готуватиме щорічний звіт про використання пакету допомоги, а лідери ЄС на підставі цього звіту проводитимуть дебати. Окрім цього, "якщо буде потреба", через два роки Європейська Рада  попросить Єврокомісію внести пропозицію переглянути новий багаторічний бюджету ЄС, який передбачає виділення допомоги для України, говориться в угоді.

Загалом рішення про надання 50 мільярдів євро є "гарною новиною і полегшенням" для України, "яка вражаюче стійко тримається у цей важкий період протистояння з Росією", вважає науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. Водночас, як зауважив аналітик у розмові з DW, цей пакет допомоги "сигналізує Росії, що Україна не буде покинута".

Фактор Орбана продовжить діяти?

Проте у пунктах, котрі передбачають механізм перегляду поточного пакета допомоги, які були додані до тексту угоди в останній момент, Гілтон вбачає певні запобіжники, "котрі вигідні як Брюсселю, так і Орбану".

"Для ЄС тривала державна корупція в Україні і нещодавні порушення із закупівлями у Міністерстві оборони, є проблемою, яку не можна ігнорувати, особливо з огляду на близькі вибори в ЄС і мляві показники європейської економіки", - вважає Гілтон. За його словами,  наявність такий механізм перегляду дозволяє лідерам ЄС "підтримувати зовнішню підзвітність українських посадовців і водночас забезпечує внутрішньополітичну демонстрацію того, що Київ не отримує повний карт-бланш на використання коштів ЄС".

Попри те, що ЄС не погодився на пропозицію Угорщини виділяти фінансову допомогу Україні щорічно на підставі одностайного рішення, норма про те, що через два роки ця допомога за ініціативою Єврокомісії може бути переглянута, все ж дає Будапешту певні важелі впливу. "Орбан потенційно може використати цей механізм як зброю, це буде взаємопов'язане зі станом відносин між Угорщиною та ЄС. Якщо нинішня погана двостороння динаміка збережеться, Києву слід очікувати, що Орбан використає цю особливість, щоб отримати поступку для своєї вигоди", - застерігає Гілтон.