Сили оборони України останнім часом значно інтенсифікували удари по енергетичній та військовій інфраструктурі в окупованому Росією Криму, який Москва  з часу анексії у 2014 році використовує для здійснення ударів і для забезпечення свого угруповання на півдні України.

Після кількох атак на Керченський міст Росія протягом останніх років перекидає більшу частину палива та інших вантажів автошляхом і залізницею через окуповані території вздовж узбережжя Азовського моря. Як повідомляється, тепер же українські дрони дотягуються до бензовозів і на тих трасах, які ще донедавна окупаційні війська вважали безпечними. Українські дрони днями також завдали ударів і по Чонгарському мосту, який з'єднує материкову Україну та Крим. 

У комбінації з повторними ударами українських безпілотників по нафтових об'єктах Криму та інших регіонів РФ, все це вже призвело до нормування палива на півострові. 

Співрозмовники DW у Криму розповіли, що перебої з постачанням пального траплялися й раніше, однак поточну ситуацію називають абсолютно безпрецедентною. "Зараз у черзі до заправної станції можна простояти по шість-вісім годин, а то й десять", - розповів мешканець Сімферополя.

У Кремлі запевняють, що працюють над усуненням "певних проблем" з паливом у Криму. "Наразі справді певні проблеми є, і розробляється комплекс заходів, щоб цю ситуацію виправляти", - визнав раніше у червні речник Кремля Дмитро Пєсков.

Та, за наявними даними, на півострові вже з'явилися ознаки дефіциту продуктів харчування, зокрема, цукру. Під загрозою не лише туристичний сезон, але й військова логістика російського угруповання.

Як оцінюють ефективність цієї тактики ЗСУ на Заході, і як це може вплинути на подальший перебіг війни, - DW опитала аналітиків.

Військова логістика РФ під ударом

У Києві заявляють, що удари по енергетичній інфраструктурі мають на меті підняти для Росії економічну ціну війни. Але ставки тут вищі, ніж суто економічні, вважають оглядачі - за допомогою контролю над ключовими трасами, українська армія розраховує і на значний військовий ефект.

У вашингтонському Інституті вивчення війни (ISW) вже фіксують взаємозв'язок між українськими ударами по Криму та прилеглих районах та ситуацією на полі бою. "Ми починаємо спостерігати певні наслідки на полі бою", - підтвердила у розмові з DW експертка ISW Крістіна Гарвард.

Зокрема, за її словами, у російської армії стають помітними проблеми й з постачанням дизельного пального. "Якщо говорити про військову логістику, то це дуже важливо, оскільки російська армія більшою мірою залежить від дизельного пального, ніж від бензину. Звичайно, вони використовують бензин для певних типів транспортних засобів, але дизель, ймовірно, матиме більший вплив на полі бою", - каже Гарвард і додає, що росіяни змушені тепер змінювати маршрути постачання на півдні України, що суттєво уповільнить забезпечення їхнього угруповання.

Плани України: повна ізоляція Криму

Посилюючи удари, і беручи під контроль ключові шляхи постачання російських військ у цьому районі, найближчим часом Україна планує ізолювати Крим від Росії, заявив днями в інтерв'ю агентству Reuters командувач Силами безпілотних систем України Роберт "Мадяр" Бровді.

Те, чого ЗСУ не вдалося досягти у ході контрнаступу 2023 року, схоже, тепер компенсується завдяки розвитку дронових технологій, де Україна, за оцінками західних аналітичних центрів, демонструє серйозні успіхи, значно випереджаючи інновації противника.

"Говорячи про технології безпілотників, ми маємо розуміти, що йдеться не лише про опанування навичок керування дроном. Йдеться про цілу екосистему, яка розбудовується навколо ведення війни наступного покоління", - пояснює у коментарі DW директорка київського Центру безпеки Сагайдачного Леся Огризко.

Про загрози від розширення Україною використання БПЛА літакового типу змушений був говорити і Володимир Путін на зустрічі з військовослужбовцями у Кремлі 12 червня. Путін наголосив: "Нічого не вийде".

"Він сказав, що нічого з цього не вийде. Це його сприйняття", - коментує для DW науковий співробітник вашингтонського інституту American Enterprise, автор книги "Верхи на тигрі. Росія Путіна. З якою метою використовується війна" Леон Арон.

Аналітик вважає, що в українських військових якраз все виходить, адже росіяни, окрім інфляції та економічного тиску, тепер отримали ще й реальну небезпеку потрапити під удар українського дрона. "Це свого роду "Ахіллесова п'ята" всієї операції, тому що стратегія Путіна з самого початку полягала в тому, щоб захистити принаймні більшість росіян від наслідків війни. І коли ви запитуєте мене про те, що змінилося за чотири роки, я мав би додати: ну, ось це якраз змінилося".

Арон каже, що справа не лише у рецесії, дефіциті робочої сили та ресурсів у цивільному секторі РФ. "Справа також у тому, що вони починають відчувати лещата, вони починають відчувати тиск війни", - коментує оглядач для DW і додає, що "попри всі принесені ними жертви, війна не просто йде погано, але й вони самі тепер відчувають себе вразливими".

Прогноз: Криза в РФ поглиблюватиметься

Міністерство оборони Росії досі ніяк не коментувало українські удари по сухопутному коридору. Водночас деякі російські "воєнкори" жорстко критикують генералів - дехто з них пропонує забезпечити бензовозам у Крим військовий супровід, інші закликають посилити удари по українській інфраструктурі, зазначає інформагенція AP.

Чи може посилення ізоляції Криму та вірогідне подальше погіршення соціально-економічної ситуації в РФ протягом літніх місяців призвести до публічного невдоволення серед еліт, близьких до Кремля? Леон Арон вважає таку імовірність невисокою через деполітизацію цих еліт, яка відбулася за роки правління Путіна.

А все ж, криза пального в Росії у літні місяці, коли зростає попит, лише поглиблюватиметься, прогнозує Крістіна Гарвард. "Цікаво буде подивитися за тим, як Кремль даватиме собі раду із цим найближчими тижнями та місяцями", - каже оглядачка.