Організаторами акції проти постачання озброєнь Україні, що відбулася в Берліні минулими вихідними, виступили депутатка Бундестагу від Лівої партії Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) і відома німецька феміністка Аліс Шварцер (Alice Schwarzer). Нещодавно вони опублікували свою спільну петицію "Маніфест миру", яку преса раніше вже назвала "цинізмом". Німецькі оглядачі пишуть про неприємний присмак, який залишився і після суботньої акції "Повстання за мир". 

Газета Südkurier з Констанца, зокрема, коментує: "На цьому заході все було неправильно. Обидві організаторки поставили злочинців і жертв у цій загарбницькій війні в один ряд. Вони закликали до мирних переговорів, хоча агресор не виявляє бажання їх вести, і їм помітно бракувало співчуття країні, що бореться за своє виживання. Від крайньоправих теж не особливо відмежовувалися: у промовах та транспарантах попахувало ідеологією Querdenker (прихильники "нестандартного мислення" та теорій конспірації. - Ред.). А шлях від цього і до лівого чи правого антидемократичного фронту дуже короткий. Ці вихідні точно не стали початком нового руху за мир, а радше початком нового розколу", - читаємо на сторінках Südkurier.  

У мюнхенської Süddeutsche Zeitung ця демонстрація залишила насамперед враження нещирості. "Так, під "Маніфестом миру" Ваґенкнехт стоїть пів мільйона підписів. Так, у суботу багатотисячна демонстрація у Берліні вийшла за німецьку мирну ініціативу у війні Росії проти України. І так, відданість громадянського суспільства миру зрозуміла після року війни, яка несе смерть і всі можливі інші страждання в Україні та підриває почуття безпеки людей по всій Європі. У Німеччині, однак, его-шоу зараз представляється як рух за мир, як стало очевидним на події біля Бранденбурзьких воріт у суботу. Як прикро, як шкода. Бо потрібен серйозний рух за мир. І не тому, що це могло б особливо допомогти Україні, а для того, щоб сформулювати ідеї, цінності, а також страхи, яким сьогодні приділяється занадто мало уваги", - пише газета Süddeutsche Zeitung.

Газета Märkische Oderzeitung з Франкфурта-на-Одері, навпаки, вважає, що наміри учасників демонстрації були щирими, але щонайменше наївними, адже з Росією немає про що говорити. "На жаль, миру в Європі неможливо досягти, зробивши кілька кроків назад. Попереду у нас довгий і важкий шлях вперед. Хоч це і було б добре, і люди, скільки їх було на вулицях суботньої демонстрації в Берліні, точно хотіли б цього з чистим серцем - припинити постачання західної зброї, просто сісти за стіл і шукати компроміс. Але цього не вийде. Ці двері закриті, вони замкнені президентом Росії Володимиром Путіним", - констатує Märkische Oderzeitung.

Читайте також: Німецькі політики критикують мітинг проти допомоги Україні у Берліні

Відірвані від реальності, приречені на поразку

Столичне видання Berliner Zeitung вважає, що рух Ваґенкнехт-Шварцер є цілком відірваним від реальності, а отже приречений на поразку. "Ваґенкнехт, Шварцер та їхні однодумці продовжують наполягати на "мирних переговорах" з Росією, не дуже заглиблюючись у це головне питання. Суботня акція цього не змінила. Українських прапорів серед демонстрантів майже не було, чого не можна сказати про російські кольори. Навіть якщо не всі учасники мають позицію тотожну до поглядів дами на Паризькій площі (перед Бранденбурзькими воротами. - Ред.), цей рух роз'їдає його віддаленість від реальності, що не може принести йому успіху", - коментує берлінське видання.

Ще різкіше цю думку сформулював оглядач газети Frankfurter Rundschau. "Якби ліва політикиня Сара Ваґенкнехт та її демонстранти справді були б стурбовані миром у Східній Європі, то солідаризувалися б з людьми в Україні, які зазнали нападу, і закликали б російського автократа Володимира Путіна припинити війну. Вони обговорювали б те, як можна було б досягти ніби неможливого - незважаючи ні на що врегулювати воєнний конфлікт. Вони б дискутували, чи можливо було б піти у "дипломатичний наступ" із планом Китаю з дванадцяти пунктів і мирною ініціативою від президента Бразилії Лули да Сілви, яка можливо б змусила зброю замовкнути. А натомість Сара Ваґенкнехт продовжує вимагати компромісів від обох ворогуючих сторін, припинення постачання західної зброї та покладає на Захід співвідповідальність за збройний конфлікт. І нікого не турбує, що її позиції підозріло близькі до поглядів Путіна на ситуацію. Схоже, що Ваґенкнехт хоче стати на чолі руху з проросійськими, антиамериканськими та націоналістичними елементами, що відразу принесло їй оплески ультраправих. Це, на жаль, не має нічого спільного з мирною ініціативою", - впевнена Frankfurter Rundschau.

Читайте також: Тисячі людей зібрались на акції солідарності з Україною в Берліні

Ліві й ультраправі злилися воєдино 

Коментатори газети Kölner Stadt-Anzeiger теж вважають, що учасникам цього "самопроголошеного руху за мир" йдеться про задоволення власних егоїстичних інтересів та виключення для себе будь-яких негативних наслідків від війни. "Він (рух. - Ред.) прагне якомога швидше повернутися до часу, коли ще не було наслідків нападу Росії, що їх тепер відчуває у Європа, ба навіть пів світу. Однак, роблячи це, організатори руху ігнорують те, про що Володимир Путін неодноразово чітко заявляв: йому йдеться про знищення самого "конструкта" Україна, тобто про війну на знищення. Після суботньої демонстрації Ваґенкнехт та Шварцер довелося вислуховувати звинувачення у підміні ролей кривдника і жертви. І вони повинні запитати себе, чи не стають тими, хто мимовільно підтримує Путіна", - пише Kölner Stadt-Anzeiger.

Цей дивний гібрид з лівих, прихильників "Альтернативи для Німеччини" та ультраправих путінських пропагандистів дивує і турбує оглядачів східнонімецької газети Mitteldeutsche Zeitung з Галле. "Депутатка (Ваґенкнехт. - Ред.) бачить цю акцію протесту як початок нового руху за мир. Та нічого нового в цьому немає. Ще у 2014 році на вулиці вийшов "Новий рух за мир", який виступав проти західного курсу України та НАТО і натомість підтримував Путіна. Новою тут є відкрита солідарність, яку продемонстрували на вулиці ліві політики, праві ідеологи теорій змови та праві екстремісти. Той, хто виступає за справжній мир, а не за нав'язаний, який винагороджує загарбницьку війну Росії, не повинен з таким рухом мати нічого спільного. Натомість треба стати на бік тих, хто зазнав нападу", - підсумовує Mitteldeutsche Zeitung.