Норвегія, Іспанія та Ірландія оголосили у вівторок, 28 травня, що визнають палестинську державу. Це рішення, як вважають його прихильники, покликане підвищити шанси на досягнення міцного мирного врегулювання близькосхідного конфлікту на основі принципу "двох держав для двох народів", проте воно зустріло різкий протест з боку Ізраїлю.

"Ізраїль не мовчатиме перед обличчям тих, хто підриває його суверенітет і ставить під загрозу його безпеку", - написав глава ізраїльського МЗС Ісраель Кац у соцмережі X, що була Twitter, оголосивши про відкликання послів із трьох вищеназваних європейських держав.

Більшість країн світу вже визнали Палестину як незалежну державу, проте ключові держави Заходу - зокрема, постійні члени Радбезу ООН Великобританія, США і Франція - як і раніше, виступають проти. Тим часом 10 травня Генасамблея ООН ухвалила запропоновану Об'єднаними Арабськими Еміратами резолюцію, яка містить рекомендацію надати Палестинській автономії повноправне членство в Організації Об'єднаних Націй. Резолюцію підтримали 143 країни, 25 утрималися і дев'ять проголосували проти.

Як сказано на сайті ООН, "документ розширює права Держави Палестина в Генеральній Асамблеї, але не наділяє її правом голосувати або висувати свою кандидатуру в органи Організації Об'єднаних Націй". Право голосу - єдине, чого, як і раніше, не вистачає палестинцям для повноправного членства в ООН. При цьому Генасамблея, згідно зі Статутом ООН, не може надати такий статус - для цього потрібна рекомендація Ради Безпеки. Радбез же на своєму квітневому засіданні не зміг надати таку рекомендацію через вето США.

Шлях до визнання палестинської держави

За даними на квітень 2024 року, 143 із 193 країн-членів ООН визнають Палестину як незалежну державу. Трохи більше половини з них зробили це після листопада 1988 року, коли Організація визволення Палестини (ОВП) офіційно проголосила державну незалежність Палестини. Те рішення підтримали комуністичні країни, такі як Радянський Союз і Китай, а також позаблокові Югославія та Індія.

Їхній приклад наслідували й інші. За останнє десятиліття XX століття багато країн Центральної Азії, а також ПАР, Філіппіни і Руанда встановили дипвідносини з палестинською державою. На початку 2000-х так само вчинили Аргентина, Болівія, Еквадор і Венесуела.

У 2011 році влада Палестинської автономії подала заявку на повноправне членство в ООН, але Рада Безпеки відхилила її. Проте дипломатичні зусилля Палестинської національної адміністрації (ПНА), а також загальне розчарування з приводу процесу ізраїльсько-палестинського мирного врегулювання, який застряг, спонукали понад десяток країн, включно з Чилі, Уругваєм і Перу, визнати Палестину незалежною державою.

У 2011 році Палестина стала повноправним членом ЮНЕСКО, що, на загальну думку, стало перемогою її дипломатії. Того ж року Ісландія першою із західноєвропейських країн визнала незалежність Палестини, створивши в такий спосіб прецедент для Швеції, яка наслідувала цей приклад у 2014 році.

Війна в Газі та визнання палестинської держави

У 2018 році Колумбія - незадовго до закінчення терміну повноважень тодішнього президента Хуана Мануеля Сантоса - оголосила про визнання Палестини суверенною державою.

Після початку ізраїльського наступу на Газу у відповідь на напад ХАМАС у жовтні Колумбія, яка 2023 року експортувала до Ізраїлю товарів на один мільярд доларів, скоротила свої політичні та економічні відносини з цією країною. А 2 травня колумбійський президент Густаво Петро оголосив, що Богота за два дні припинить дипвідносини з Ізраїлем і відкриє посольство в палестинському місті Рамалла на окупованому Західному березі річки Йордан.

На початку травня про визнання Палестини незалежною державою оголосили Багамські острови, Тринідад і Тобаго, Ямайка і Барбадос. Роком раніше, у червні 2023-го, Мексика повідомила про свою повну підтримку палестинської державності, а незабаром після цього Мехіко розпочав створення повноцінного посольства на палестинських територіях.

Яка позиція Заходу щодо палестинських територій?

США, Канада, Австралія, багато західноєвропейських держав, зокрема Німеччина, а також їхні союзники Японія і Південна Корея, як розв'язання застарілого близькосхідного конфлікту офіційно підтримують концепцію "двох держав", відповідно до якої палестинська держава співіснує з Ізраїлем. Однак багато хто з них заявляє, що визнає Палестину незалежною державою тільки в рамках всеосяжної мирної угоди.

У зв'язку з поточними подіями деякі європейські держави переглядають свою позицію. На початку травня міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне повідомив, що Париж дотримується рішення не визнавати палестинську державність, але додав, що ця тема "не є табу". Того ж дня представник МЗС Мальти розповів журналістам, що "Мальта нещодавно підтвердила свою готовність визнати Палестину, коли таке визнання може зробити позитивний внесок".

Останніми тижнями бельгійські законодавці працювали над резолюцією про визнання незалежності палестинської держави, але прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо, зі свого боку, заявив, що час для цього не настав і що Брюссель "продовжить залишатися частиною групи однодумців щодо палестинської державності".

Читайте також: Палестинці на Близькому Сході: де та як вони живуть?