"Досить", - написав Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), голова консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), на своєму сайті після вбивств в Золінгені. Лідер найбільшої опозиційної партії в Бундестазі звернувся безпосередньо до німецького канцлера Олафа Шольца, з яким у нього радше прохолодні стосунки: "Я закликаю вас разом з нами швидко і без подальших зволікань ухвалити рішення, які послідовно будуть спрямовані на запобігання в нашій країні подальшим терористичним нападам, подібним до того, який було скоєно минулої п'ятниці".

Мерц закликав зустрітися в найближчі кілька днів і запропонував цілу низку заходів, деякі з них є радикальними: "Дозвіл депортувати людей до Сирії та Афганістану, ми більше не прийматимемо біженців з цих країн. Будь-хто, хто їде з Німеччини на батьківщину як біженець, негайно втратить будь-який статус перебування в Німеччині".

Складнощі депортації до Сирії та Афганістану

Міністерка внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser) вже кілька тижнів вивчає питання депортації біженців до Сирії та Афганістану. При цьому вона неодноразово вказувала на те, що цей процес є вельми складним: наприклад, з талібами, які контролюють Афганістан, Німеччина не має дипломатичних зв'язків. Фактично ж ФРН припинила депортації до цієї країни з моменту приходу до влади у ній радикальних ісламістів у вересні 2021 року.

Три партії, які входять до урядової коаліції на федеральному рівні - Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), "Союз 90 / Зелені" та Вільна демократична партія (ВДП) - швидше за все, можуть погодитися з тими чи іншими вимогами Мерца. "Ми постійно контролюватимемо кордони Німеччини, послідовно повертатимемо людей назад і відновимо правила Дублінського регламенту. Це означає, що жодна людина, яка приїжджає до Німеччини з безпечної третьої країни, не матиме права залишитися в країні", - пише лідер ХДС.

Невдовзі після скоєння ножового нападу в Золінгені у руки поліції здався 26-річний сирієць, який зізнався у вбивствах. За повідомленнями ЗМІ, чоловік в'їхав до ЄС через Болгарію і, відповідно до Дублінських правил, повинен був просити про надання притулку саме в цій країні. Після того, як у 2023 році його прохання про притулок у Німеччині було відхилено, його мали депортувати до Болгарії. Однак цього не сталося, оскільки він переховувався.

25 серпня Верховний федеральний суд у Карлсруе видав ордер на арешт підозрюваного. Саме ця вища судова інстанція Німеччини має юрисдикцію у цій справі, оскільки злочин класифікується як терористичний акт.

Фезер хоче посилити прикордонний контроль

Міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер також неодноразово скаржилася на те, що багато країн ЄС, таких як Болгарія чи Румунія, просто дозволяють шукачам притулку, які вперше в'їжджають до ЄС у цих країнах, їхати далі до Німеччини. Наразі федеральна поліція проводить вибіркові перевірки на кордонах з кількома країнами - наприклад, з Польщею, Чехією та Австрією.

Нині передбачено, що ці перевірки мають закінчитися в грудні, але кілька днів тому Фезер оголосила, що прикордонний контроль буде продовжено щонайменше на шість місяців. Втім, Фезер також усвідомлює, що федеральна поліція, яка відповідає за прикордонний контроль, терміново потребує більшої кількості персоналу, ніж 56 тисяч співробітників, які вона має у своєму розпорядженні зараз. Однак МВС ФРН навряд чи може дозволити це збільшення кількості співробітників з огляду на обмеженість бюджету.

Габек закликає до заборон, але сумнівається в ефективності

Представник Зелених, віцеканцлер та міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck) також наголосив, що ефективна боротьба зі злочинністю на ісламістському ґрунті коштує великих грошей. "Ми не знаємо, чи можна було б запобігти жахливому злочину в Золінгені за допомогою суворіших законів", - сказав він. У дописі у соцмережі X він, тим не менш, закликав: "Більше зон із забороною на носіння зброї і суворіші закони про зброю" а також додав, що ніхто в Німеччині не потребує холодної зброї у публічному просторі. "Ми більше не живемо в середньовіччі", - наголосив політик.

Насправді, носіння ножів та іншої зброї на публічних святкових заходах заборонено відтоді, як у 1973 році у ФРН набув чинності закон про зброю. У коаліції, зокрема, ліберальна ВДП нещодавно виступала проти посилення законів про носіння ножів. Тепер же міністр юстиції Марко Бушманн (Marco Buschmann), який є членом цієї партії, заявив газеті Bild: "Ми обговорюватимемо у федеральному уряді, як ми можемо ще більше посилити боротьбу зі злочинами, у яких використовуються ножі".

Профспілка поліцейських закликає до розсудливості

Тим часом у федеральному об'єднанні представників кримінальної поліції радять зберігати розсудливість навіть у цій напруженій ситуації. "Злочинця (у Золінгені. - Ред.) не зупинили б ані зони, у яких заборонено носити ножі, ані загальна заборона на носіння зброї", - сказав голова об'єднання Дірк Пеґлов (Dirk Peglow) в інтерв'ю Redaktionsnetzwerk Deutschland.

Водночас він висловився за те, щоб дозволити поліції обшукувати підозрілих людей в громадських місцях на наявність у них ножів без особливих на те підстав. Він вважає, що в країні необхідно провести дебати про загальну заборону на носіння ножів у громадських місцях - з певними винятками.

Напад у Золінгені за тиждень до виборів у Саксонії та Тюрингії

Дискусія довкола нападу в Золінгені настільки інтенсивна ще й тому, що його було скоєно трохи більше ніж за тиждень до політично гострих земельних виборів у східнонімецьких землях Тюрингія та Саксонія. Ульраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), згідно з соціологічними опитуваннями, може набрати там від 30 до 34 відсотків голосів і таким чином стати найсильнішою політичною силою в обох землях. Крайній лівий "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ), який було засновано лише на початку року і який очолює колишня представниця Лівої партії, також має високі рейтинги в опитуваннях. Обидві партії закликають до радикального посилення політики надання притулку та імміграційної політики.

Мерц: Шольц повинен використати директивні повноваження

АдН і ССВ, ймовірно, забезпечують собі значну популярність серед електорату саме завдяки цим позиціям. Оскільки ця тема не особливо зачіпає більшість представників урядових партій, лідер опозиції Мерц радить федеральному канцлеру скористатися рідко використовуваним інструментом, якщо він не зможе домогтися посилення імміграційної політики з-поміж партій урядової коаліції. "Використовуйте директивні повноваження, щоб санкціонувати голосування в Бундестазі щодо необхідних законів. Той серед зелених, ВДП або у ваших власних лавах, хто не долучиться, залишиться на узбіччі", - закликав Мерц.

Під директивними повноваженнями (нім. - Richtlinienkompetenz) мається на увазі право федерального канцлера у разі суперечок з будь-якого питання нехтувати думками міністрів і визначати курс уряду. Таким чином Мерц натякає, що його партія, ХДС, погодиться на відповідну законодавчу пропозицію.