"У Києві б'ється серце Європи", - заявила очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock), виступаючи 2 листопада в Берліні на конференції за участю міністрів закордонних справ як чинних країн ЄС, так і 10 країн-кандидатів на вступ до ЄС. Форум такого штибу проводиться вперше. Бербок упевнена, що вже на наступному саміті Євросоюзу, який відбудеться 14-15 грудня, Україна, а також Молдова отримають "відповідний сигнал" про майбутній початок переговорного процесу, завершенням якого стане приєднання цих країн до ЄС.

"Питання тепер не в тому, чи буде розширення Європейського Союзу, а в тому, як і коли це відбудеться, - йдеться на сайті зовнішньополітичного відомства Німеччини. - Розширення може бути успішним лише в тому разі, якщо збільшений ЄС стане внаслідок цього розширення сильнішим". Власне, для цього й запросила Бербок до Берліна своїх колег із європейських країн. Головна ідея форуму: спільно подумати про те, як забезпечити у майбутньому дієздатність Євросоюзу та його вплив на світовій арені.

Переговори щодо вступу до ЄС можуть тривати дуже довго

Перед тим, як розпочати офіційні переговори щодо вступу України та Молдови до ЄС, Єврокомісія має оцінити стан справ у семи сферах, реформи в яких є передумовою для вступу цих країн до Євросоюзу. Такий звіт Брюссель має намір подати 8 листопада.

У Берліні очікують, що Єврокомісія підтвердить значний прогрес, зокрема, щодо реформ в Україні, але висуне додаткові умови для початку переговорів. А втім, і їхній формальний початок ще не означає вступу України до ЄС в найближчій перспективі. Тим більше, що Берлін виступає проти надання Києву будь-яких поступок. Крім того, відкритим залишається питання про те, в яких кордонах можливий вступ України до Євросоюзу чи НАТО. У будь-якому разі, кажуть у МЗС ФРН, мине багато років, перш ніж Україна фактично стане членом ЄС.

Про тривалість цього процесу свідчить досвід інших країн-кандидатів до Євросоюзу. Можна згадати те, що ще 2003 року обіцянку стати членами ЄС отримали шість країн Західних Балкан: Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія. Таке зволікання, заявив на конференції український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, викликає розчарування. 

З Туреччиною у 2005 році розпочали переговори про вступ до ЄС навіть щодо 16 із 35 розділів відповідного документа. У 2016 році переговори заморозили, але формально не припинили. І на конференцію до Берліну міністр закордонних справ Туреччини таки приїхав. Чорний лімузин із червоним турецьким прапором на флагштоку помітно вирізнявся на тлі інших авто на парковці німецького зовнішньополітичного відомства.

Читайте також: ЄС готовий розширюватися: хто головний кандидат?

Розширення ЄС - відповідь на агресію Путіна проти України

Хай там як, а процес розширення Євросоюзу триває. 2004 року до нього приєдналися одразу 10 країн Східної та Південної Європи, 2007-го - Болгарія та Румунія, 2013-го - Хорватія. В результаті наступної, нехай і розтягнутої хвилі розширення, чисельний склад ЄС може збільшитися ще на третину - з 27 до 37 країн. Формально кандидатами на вступ зараз вважаються, окрім шести країн Західних Балкан, також Україна, Молдова, Грузія та, як і раніше, Туреччина.

Подальше розширення ЄС Анналена Бербок називає "геополітичною необхідністю", оскільки, заявила вона, Володимир Путін "і далі намагатиметься прорити імперський рів через Європу, який покликаний відрізати від нас не лише Україну, а й Молдову, Грузію та Західні Балкани". І якщо Росії вдасться дестабілізувати ці країни, то, впевнена Бербок, "під загрозою ми опинимося всі".

Програма реформ ЄС від Анналени Бербок

Виступаючи 2 листопада на конференції в Берліні, вона натомість заявила про необхідність кардинальних реформ, які слід провести Євросоюзу ще до його наступного розширення. "Як нам досягти того, щоб наші інститути залишалися працездатними і тоді, коли до ЄС приєднаються ще з десяток країн", - запитала Бербок і зі свого боку запропонувала цілу програму таких реформ.

Міністерка закордонних справ Німеччини вважає, що в розширеному Євросоюзі мають більше рішень ухвалюватися більшістю голосів, а не за принципом консенсусу, як зараз. Такий порядок, наголосила Бербок, може призвести до того, що Німеччина опиниться у меншості, й те чи інше рішення ЄС буде ухвалено всупереч волі Берліну. Але для Євросоюзу загалом принцип більшості зробить його більш дієздатним, упевнена німецька міністерка. Збереження ж принципу одностайності, за її словами, зробить ризик блокади роботи розширеного до 37 країн ЄС "неконтрольованим". 

Як позитивний приклад Бербок навела одностайну реакцію Євросоюзу на широкомасштабну агресію Росії проти України, що стало, за її оцінкою, "видатним зовнішньополітичним досягненням ЄС". У свою чергу, вона критично поставилася до браку такої одностайності в ЄС стосовно того, що відбувається на Близькому Сході.

Так, країни ЄС по-різному поставилися до ухваленої 27 жовтня резолюції ООН щодо ситуації у Секторі Гази. Франція, Іспанія та Бельгія проголосували "за", Хорватія, Австрія, Чехія та Угорщина - "проти". Німеччина, Італія та більшість інших країн ЄС утрималися. Розійшлися в оцінці того, що відбувається в Ізраїлі, також глави Єврокомісії, Європейської ради та європейської дипломатії.

У довгостроковій перспективі, вважає Анналена Бербок, необхідне чітке розмежування повноважень, щоб на світовій арені Євросоюз говорив в один голос і був представлений однією особою.

Читайте також: "Підводне каміння" на шляху України до Європейського союзу

Як підсолодити кандидатам чекання на вступ до ЄС

Застарілим Бербок вважає й принцип, згідно з яким кожна країна-член ЄС отримує в Брюсселі пост єврокомісара. Бербок виступає проти подальшого розширення складу і Європарламенту, і Єврокомісії, запевняє у готовності Німеччини періодично жертвувати посадою єврокомісара.

Очільниця німецького зовнішньополітичного відомства озвучила й пропозиції, покликані підсолодити кандидатам на вступ до ЄС час очікування та час, необхідний для втілення реформ. Вона зокрема вважає, що громадянам таких країн можна паралельно з процесом реформ крок за кроком надавати можливість долучатися до переваг, які дає членство в Євросоюзі.

Це може бути, приміром, достроковий доступ до деяких сфер єдиного ринку, скасування плати за роумінг для країн-кандидатів, спрощення візових процедур або виділення дотацій на наукові дослідження. Представники країн-кандидатів, вважає Бербок, могли б також на правах спостерігачів брати участь у засіданнях органів ЄС на рівні міністрів.

Після виступу Анналени Бербок, доповідей експертів та публічної подіумної дискусії, європейські міністри закордонних справ та їхні заступники розділилися на робочі групи для обговорення німецьких пропозицій за зачиненими дверима.