Росія вже наступає чи ще готується? Про що свідчить втрата наприкінці квітня кількох сіл на Донбасі, з яких відійшла українська армія? Чому відновлення постачання зброї Києву зі США може виявитися недостатнім для утримання оборони? Командувач Збройними силами України (ЗСУ) Олександр Сирський повідомив, що ситуація "загострилася", Росія досягла на деяких напрямках на Донбасі "тактичних успіхів", але "оперативної переваги" не має.

Росія робить ставку на виснаження ЗСУ

Опитані DW західні експерти вважають, що ситуація на лінії фронту на кінець квітня 2024 року не є масштабним наступом. Президент України Володимир Зеленський раніше говорив, що такий наступ очікується наприкінці травня або в червні.

"Ми перебуваємо на етапі, який у військовій термінології вважається фазою підготовки до майбутніх наступальних операцій Росії, - сказав у розмові з DW австрійський військовий аналітик Франц-Штефан Ґаді (Franz-Stefan Gady). - Росіяни продовжують наступати, намагаючись тіснити й виснажувати українські війська по всій лінії фронту". За його словами, нещодавно схвалений у США пакет військової допомоги може "сповільнити російський наступ", але без додаткової живої сили Україні "буде важко утримати всю лінію фронту" протяжністю понад 1000 кілометрів. 

Про прагнення Росії виснажити ЗСУ заявив у бесіді з DW і австрійський полковник, військовий історик Маркус Райснер (Markus Reisner). Він вважає, що РФ намагається настільки виснажити українські ресурси, щоб в очах Москви це неминуче призвело до обвалу фронту. За словами Райснера, Росія зі свого боку забезпечує своє угруповання в Україні безперервним потоком зброї, боєприпасів і солдатів, що дає їй можливість проводити цю стратегію "без поспіху".

Цілі та напрямок російського наступу

Основний напрямок російського наступу в найближчі місяці - Донбас, вважає Франц-Штефан Ґаді. Метою "буде головна оборонна лінія, що спирається на два стратегічно важливих міста - Краматорськ і Слов'янськ, - вважає експерт. - Взяття Часова Яру дасть російській армії можливість атакувати цю оборонну лінію на південному фланзі, а також загрожує іншим логістичним вузлам, таким як Покровськ".

Водночас Ґаді не очікує наступу на Харків. Удари по другому найбільшому місту України експерт вважає частиною "інформаційної війни" і спробою "підірвати моральний дух українців".  

Для перемоги потрібні тисячі танків Abrams

Експерти зазначають, що в публічних оцінках ситуації на фронті в ЗМІ бувають помилкові уявлення. Так, Франц-Штефан Ґаді називає завищеними очікування від окремих систем озброєнь, чи то йдеться про далекобійні ракети ATACMS для наземних комплексів, які почали постачати США, чи то - про крилаті ракети, які вже постачають Британія й Франція, чи то - про винищувачі F-16, постачання яких очікуються влітку.

"Це, як і раніше, артилерійська війна і війна на виснаження, для ведення якої потрібна жива сила, послідовне доставляння артилерійських снарядів і засобів ППО, - зазначає експерт. - Усе це важливіше, ніж ударні машини дальньої дії".

Ґаді також зауважив, що у ЗМІ часто не враховують російські контрзаходи. Про це сказала в інтерв'ю DW і експертка вашингтонського аналітичного Stimson Center Келлі Ґріко. За її словами, досвід показав, що поява нових систем озброєнь дає Україні перевагу "приблизно на чотири-шість тижнів, після чого росіяни, як правило, адаптуються". Тому ATACMS, на її думку, не переламають ситуацію. Зокрема й тому, що їхня кількість обмежена, каже Ґріко.    

Маркус Райснер зазначає, що війна на виснаження має свої закони, значення має не тільки загальний обсяг військової допомоги Заходу, а й її безперервний потік. Цей потік було перервано майже на півроку, коли Конгрес США не міг ухвалити рішення про новий пакет. "Роль відіграють не 31 танк Абрамс, а 310, а можливу перемогу гарантують 3100", - каже експерт. Він також вважає помилковим уявлення про те, що Україна може "легко тримати оборону", залишаючи один населений пункт за іншим. Ситуація складніша, багато що залежить від ресурсів, рельєфу місцевості та дій противника. Можливий прорив не тільки першої, а й другої лінії оборони, зазначає Райснер. За його словами, на деяких ділянках українських резервів не вистачило, а лінія оборони виявилася недостатньо укріпленою. 

Слабкі місця російської армії

Незважаючи на нинішні труднощі, експерти не очікують масованого прориву фронту з боку російської армії. Маркус Райснер вважає слабкістю армії РФ її централістську систему управління, хоча визнає, що Москва "намагається адаптуватися". Експерт вважає, що Україна може використати досвід стратегічних бомбардувань з боку США та Великої Британії у Другій світовій війні. Його суть - авіаційні удари по вразливих вузлових пунктах противника, наприклад, "командних центрах, складах, логістиці".

Україна використовує такий підхід, але її можливості обмежені як наявністю боєприпасів і носіїв, насамперед літаків, так і умовою західних партнерів не використовувати їхню зброю для ударів по території Росії в її визнаних кордонах.

"Російські збройні сили все ще мають обмеження в проведенні операцій, особливо в тому, як вони їх масштабують", - каже Франц-Штефан Ґаді. За його словами, Росія спробує посилити артилерійський вогонь і створити імпульс для перелому влітку або восени. Він вважає, що Росія може найближчим часом захопити додаткові території, але їй не вдасться завдати Києву вирішальної поразки, "вибити Україну з війни". За його словами, в поточному році Києву варто зосередитися на відновленні сил, людських ресурсів і боєприпасів, "для майбутніх операцій у 2025 році".