Елізабет Кайзер (Elisabeth Kaiser) походить з міста Гера у федеральній землі Тюрингія. Коли уповноважена федерального уряду з питань Східної Німеччини народилася у 1987 році, Німеччина все ще була розділеною на дві держави. Через два роки Берлінський мур впав, а 3 жовтня 1990 року комуністична НДР нарешті припинила своє існування.

"Я не пережила період возз'єднання свідомо, але історії моїх батьків, бабусь і дідусів залишили на мені свій відбиток", - пише Кайзер у щорічній доповіді, представленій у Берліні до Дня німецької єдності. Для 38-річної соціал-демократки це перший такий звіт, адже вона перебуває на своїй посаді лише з травня 2025 року, коли було сформовано новий федеральний уряд.

Чи в однакових умовах виросло молоде покоління в Німеччині?

У своїй доповіді Кайзер, яка за освітою є політологинею і соціологинею, зосереджується на житті молодих людей протягом останніх 35 років, з часу возз'єднання Німеччини. Вже лише саме питання в назві документу свідчить про те, що відмінності між Сходом і Заходом, безумовно, існують: "Чи зростаємо ми в єдності?".

Формальна відповідь на це запитання - "так", адже зараз існує лише одна німецька держава. "Ми, діти кінця 1980-х і 1990-х років, є першим поколінням, яке соціалізувалося як частина всієї Німеччини, - йдеться у вступному слові Кайзер до щорічного звіту. - Тим не менш, поняття "Схід" для молодих людей, які там зростають, досі залишається чимось набагато більшим, ніж просто напрямком на компасі. Це є простором, який формує ідентичність і впливає на біографії".

Східнонімецька ідентичність є більш вираженою, ніж західнонімецька

З огляду на це Кайзер, яка навчалася в Потсдамському університеті у східнонімецькій землі Бранденбург, й сама відчуває відмінності між молодими людьми із Заходу та Сходу Німеччини. "Багато молодих людей, які походять з території колишньої Федеративної Республіки, не сприймають себе "західними німцями", особливо якщо вони живуть на узбережжі або поблизу Альп. На противагу цьому, молоді східні німці набагато частіше ідентифікують себе як Ossis (жителі Східної Німеччини)".

На це, на думку урядової уповноваженої, є вагомі причини. Попри те, що молоді німці вже три з половиною десятиліття живуть в одній і тій же країні, все ще існують значні відмінності в умовах, в яких вони зростають. "Особливо це стосується (регіонів. - Ред.) поза межами східнонімецьких мегаполісів", - зазначає чиновниця.

Менше доходів, більше соціальної допомоги

Кайзер посилається на так званий звіт про рівність федерального уряду. Він показує, що в малих містах і сільській місцевості на Сході забезпечення громадським транспортом і медичними послугами більше не є всебічно гарантованим. Про схожу тенденцію повідомляють й економічно слабкі регіони на Заході Німеччини. Крім того, згідно зі звітом, люди в Східній Німеччині заробляють менше, ніж у середньому по країні, і частіше, ніж у середньому, залежать від соціальних виплат.

"Рівень добробуту на Сході також нижчий, ніж на Заході", - додає Кайзер. Також вона наголошує на тому, що старіння населення в сільських регіонах Східної Німеччини є дуже швидким, натомість частка молодих людей значно нижча за середній показник по країні. "Це визначає перебіг життя багатьох східних німців аж до зрілого віку", - йдеться у доповіді. Це пов'язано з тим, що вони у набагато меншій мірі, ніж західні німці, можуть покладатися на фінансову підтримку батьків.

Багатий Захід, бідний Схід

Презентуючи свою щорічну доповідь, Кайзер розширила цей аспект: "До цього дня молодь на Сході перебуває в невигідному становищі, оскільки багатство переважно передається у спадок". Цифри, опубліковані Федеральним статистичним відомством за 2024 рік, підтверджують це: згідно з ними, у західних федеральних землях було оподатковано понад 106 мільярдів євро успадкованих або подарованих активів, тоді як на Сході, включно з Берліном, було оподатковано менше семи мільярдів євро.

Якщо порахувати ці суми на душу населення, то на Заході виходить майже 1600 євро на людину - це майже в чотири рази більше, ніж на Сході, де цей показник становив лише 400 євро. Кайзер бачить проблему у цих серйозних відмінностях, й тому вважає доречною дискусію в країні щодо зміни оподаткування спадщини.

20 тисяч євро державного базового спадку для кожного?

Чиновниця також підтримує пропозиції експертів Німецького інституту економічних досліджень (DIW), зроблені кілька років тому: держава повинна виплачувати всім молодим людям цільову базову спадщину в розмірі 20 тисяч євро. Вони могли б використати її, наприклад, для фінансування освіти, започаткування бізнесу або інвестування в нерухомість.

Фонд Ein Erbe für Jeden ("Одна спадщина для кожного") вважає ідею реалістичною і фінансово можливою. "Це сплачуватиметься з фонду, який наповнюватиметься за рахунок відносно невеликого податку на велику спадщину", - йдеться на сайті фонду. За цими підрахунками, п'яти відсотків від загального річного обсягу спадщини у Німеччині було б достатньо, щоб реалізувати цю ідею.

Розрив у добробуті збільшується

Однак уповноважена у справах Східної Німеччини також усвідомлює, що дискусія про реформування податку на спадщину є гарячою темою всередині правлячої коаліції. У її власній Соціал-демократичній партії Німеччини (СДПН) прихильно ставляться до ідеї - але навряд чи хтось підтримає її в лавах консервативних Християнсько-демократичного і Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС). Таким чином, розраховувати на те, що зараз, через 35 років після об'єднання Німеччини, величезні фінансові відмінності між Сходом і Заходом швидко зміняться, не варто.

Висновки, які робить Елізабет Кайзер, є неоднозначними: Східна Німеччина добре розвинулася в багатьох сферах, економіка зросла, жваво розвиваються стартапи і технології використання відновлюваних джерел енергії.

Однак у довгостроковій перспективі цього буде недостатньо, щоб компенсувати відставання від Заходу, констатує уповноважена. І ситуація, ймовірно, у майбутньому загостриться через старіння населення Сходу та виїзд звідти багатьох молодих людей.

Два мільйони людей виїхали зі Сходу Німеччини

Якщо не враховувати Берлін, то східні землі з моменту возз'єднання країни в 1990 році втратили через еміграцію два мільйони людей, тобто 16 відсотків населення. Наразі у п'яти східних землях Німеччини - за винятком столиці - проживає трохи менше 12,5 мільйона осіб. За той самий період населення Західної Німеччини зросло на десять відсотків до майже 68 мільйонів.