У РФ триває "часткова мобілізація" громадян, оголошена 21 вересня у зв'язку з війною проти України. Також, за даними ЗМІ, відбувається масова роздача повісток і на анексованому РФ українському півострові Крим. DW запитала у правозахисника і співзасновника громадської організації "Крим-SOS" Аліма Алієва про наявну нині інформацію про те, як відбувається "часткова мобілізація" в Криму, що відомо, зокрема, про ситуацію з призовом кримських татар до російської армії, а також, що українські правозахисники у зв'язку з цим намагаються робити.  

DW: Розкажіть, що правозахисникам відомо про ситуацію з роздачою повісток в окупованому Криму? Чи справді, як повідомляють українські ЗМІ, там насамперед мобілізовують саме кримських татар?

Алім Алієв: Після оголошення "часткової мобілізації" в Росії в окупованому Криму почали роздавати повістки. При чому представники окупаційної влади приходять в місця компактного проживання кримських татар і масово вручають їм повістки. Також з повістками приходять на підприємства, базари, в організації, де переважно працюють кримські татари. Навіть приходять в кримськотатарські школи до вчителів-чоловіків.

Читайте також: "Україну цим не налякати": в Європі відреагували на рішення Путіна про мобілізацію

Я вважаю, що це елемент помсти кримським татарам за проукраїнську позицію всі останні роки. Більше того, такі дії Росії - це воєнний злочин відповідно до 51 статті Женевської конвенції, яка говорить, що окупант не має права призивати до армії людей з окупованих територій.

У вас є дані про те, скільки вже роздано повісток кримським татарам в Криму?

За моїми оцінками, в Криму вже роздано понад дві тисячі повісток. Але точні цифри сьогодні ніхто не назве. Сказати точно можна лише те, що це відбувається масово серед кримських татар.

А звідки ви отримуєте інформацію про це?

Це дані як від української розвідки, так і повідомлення від кримськотатарських активістів, які перебувають в Криму. Крім того, я отримую дуже багато дзвінків від людей з Криму в різних містах і селах. Вся ця інформація збирається.

Як саме ваша організація планує використовувати цю інформацію?

Нині триває двотижнева конференція ОБСЄ у Варшаві з питань дотримання прав людини (Warsaw Human Dimension Conference - Ред.). Цього тижня я буду там доповідати про воєнний злочин РФ - мобілізацію в Криму. Також ці дані передаються українським органам влади та міжнародним інституціям. Ми можемо сподіватися на санкції проти осіб, які проводять мобілізацію в Криму. Також уряди різних країн можуть і мають тиснути на Росію.

Окупаційна влада Криму днями заявила, що план з призову на півострові виконано. Як ви можете прокоментувати це?

Будь-які заяви окупаційної влади в Криму не потрібно сприймати за "чисту монету", адже дуже часто їхні слова не відповідають дійсності. Те, що вони роздали повістки, не означає, що вже набрана потрібна їм кількість людей. Тому вони можуть ще добирати людей або оголосять нову хвилю мобілізації.

Читайте також: Коментар: Путінська мобілізація може стати кінцем його режиму

Чи є можливість у людей відмовитися від мобілізації? Наприклад, через релігійні переконання?

Теоретично можна відмовитися від мобілізації через релігійні або пацифістські переконання. Але на практиці це не діє. Тому люди переховуються або виїжджають.

Нині є можливість виїхати з півострова?

Так. Виїхати можна лише через Кримський міст. На кордоні чоловіків заводять на допит. У них питають: "Чому їдеш? Куди? Як ставишся до війни?".

Найбільш популярні маршрути серед кримських татар - Грузія та Казахстан. Виходить так, що кримські татари змушені знову їхати туди, куди депортовували їхніх дідусів та бабусь. В мене багато друзів та знайомих увесь цей час залишалися в Криму. Але зараз вони всі виїжджають. Також є величезна купа запитів щодо виїзду у групі координаційного штабу по Криму в Telegram, де понад 17 тисяч підписників. Але зараз вже з'являється інформація у російських ЗМІ, що випускатимуть чоловіків лише з довідкою від військкомату.

Де облаштовуються люди, які виїжджають з Криму? Є змога заїхати в контрольовану українською владою частину країни?

Все впирається в гроші. Переліт з Грузії та Казахстану дуже дорогий. Наприклад, авіаквиток з Актау (Казахстан) до Стамбула (Туреччина) коштуватиме понад 20 тисяч гривень на людину. Для більшості людей це дуже дорого. Тому добратися до неокупованої частини України складно. Люди в основному знімають житло в Грузії та Казахстані.

А що робити тому, кого все таки мобілізували, хоча він не хоче воювати?

Універсальної відповіді немає. Потрібно розглядати кожен окремий випадок. Є рекомендації здаватися в полон, але з цим теж є складнощі. Наприклад, українські війська та окупанти можуть стояти далеко один від одного і між ними буде мінне поле. Також у разі втечі до українських позицій може бути постріл в спину з боку російської армії.