2022 рік пройшов під знаком непропорційно високого навантаження на найбідніше населення планети через економічні та екологічні наслідки міжнародних криз та різке зростання вартості витрат на проживання. Такого висновку дійшла міжнародна правозахисна організація Amnesty International у своїй доповіді за 2022-2023 роки про ситуацію з правами людини у світі, опубліковані у вівторок, 28 березня.

Загальна ситуація з дотриманням базових прав, насамперед жінок та дітей, мало змінилася, хоч і є позитивні зрушення, констатувала Amnesty, чия доповідь охоплює 156 країн. Але 2022 рік насамперед був роком збройних конфліктів - нових або тих, що тривають, пишуть правозахисники. DW вивчила сторінки доповіді, присвячені Україні.

Читайте також: Звіт ООН: 90 відсотків затриманих росіянами цивільних зазнали катувань

Головного удару по правах людини в Україні завдала Росія

Щодо ситуації з правами людини в Україні, то головною проблемою правозахисники очікувано називають різноманітні наслідки військового вторгнення з боку Росії, що почалося 24 лютого 2022 року. Серед них атаки по цивільних об'єктах, тортури, позасудові страти, сексуальне насильство щодо цивільного населення, а як наслідок - порушення інших прав. У доповіді вибірково згадуються трагічні епізоди, під час яких постраждали саме цивільні особи, такі як напад на гуманітарну колону у Запоріжжі чи звірства у Бучі.

Російські атаки позбавили мільйонів українців базових прав - на життя, освіту, медичне обслуговування. Близько восьми мільйонів українців були змушені залишити свої будинки, утворивши найпотужніший міграційний потік з часів Другої світової війни, зазначено в доповіді AI.

До 40 відсотків енергетичної інфраструктури постраждало внаслідок масованих атак російських ракет і дронів в другій половині 2022 року, що призвело не лише до регулярних відключень електрики, а й до різкого погіршення якості життя мільйонів людей, надання медичної допомоги. Лише чверть киян протягом зими не мала проблем із подачею водопровідної води. За підрахунками Київської школи економіки, російські військові зруйнували щонайменше 126 тисяч будинків та 16,8 тисяч квартир в Україні. Щонайменше 1100 лікарень постраждало, 144 було зруйновано, за даними міністерства охорони здоров'я України. Разом з обмеженнями багатьох прав українці зіткнулися і з різким погіршенням екологічної ситуації через розпочату Росію повномасштабну війну.

Читайте також: Війна в Україні: як боєприпаси отруюють ґрунти

"Фільтрація" та заборона на все українське у Криму

Правозахисники в присвяченій Україні главі описали так звану "фільтрацію" українців з боку російської влади, вказавши на свідчення катувань, погроз убивства, поділ сімей та відібрання дітей у їхніх батьків. Все це свідчить про скоєні російською армією воєнних злочинів та інших злочинів проти людяності, нагадують автори доповіді. Правозахисники описали у доповіді і спроби російської сторони перекласти відповідальність за воєнні злочини на Україну, наприклад, за руйнування театру в Маріуполі, незважаючи на переконливі свідчення того, що саме російська авіація завдала прицільного удару по театру, в якому на той момент ховалися сотні цивільних осіб, написано у доповіді.

Водночас російська влада, як зазначено у доповіді, посилила тиск не лише на нещодавно окупованих територіях України, а й на раніше анексованих - у Криму. Ідеться і про нові хвилі переслідування кримських татар, включаючи утиски адвокатів, що захищають їх, і про фактичну заборону на українську музику і культуру в публічному просторі.

Правозахисники торкнулися в доповіді й порушення прав українців на території Росії, уточнивши, що за підрахунками Управління Верховного комісара у справах біженців ООН, йдеться про 2,8 мільйона примусово переміщених до Росії українців, частину з яких, включаючи дітей, силою відправили до Сибіру або на Далекий Схід.

Читайте також: Російські фільтраційні табори: про що дізналися правозахисники і дослідники

Розправи над військовополоненими та міжнародне розслідування

Окрема глава присвячена поганому поводженню та випадкам страт щодо військовополонених. У звіті, зокрема, описано удар по колонії в Оленівці в окупованій Росією частині Донеччини, який забрав життя не менше 53 українських військовополонених - розслідуванням трагедії займається спецкомісія ООН. Правозахисники згадують у доповіді й інші випадки розправ над українськими військовополоненими, але водночас і можливий розстріл українськими військовими десятьох російських солдатів, які здалися в полон, вказавши, що влада України розпочала, але поки не завершила розслідування цієї справи.

Надію на те, що злочини в Україні не залишаться безкарними, дає правозахисникам той факт, що не пізніше 2 березня 2022 року слідчі Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі почали збирати свідчення воєнних злочинів, скоєних російськими військами в Україні. РФ не визнає юрисдикцію (МКС), а сама Україна поки не ратифікувала підписаний у 2000 році Римський статут МКС, нагадують у зв'язку з цим правозахисники.

Читайте також: Українка про російський полон: Жінки-наглядачі були набагато жорсткіші

Права ЛГБТ-спільноти та права жінок

Умови війни спонукали українське суспільство до більшої солідарності з раніше маргіналізованими групами, передусім ЛГБТ-спільнотою. Якщо у 2014 році, коли почалися бойові дії на сході України, присутність відкритих представників ЛГБТ у Збройних силах не особливо віталася, то тепер такі добровольці та призовники повідомляють, що їх вітали в армійських лаваї. Також уперше з'явилася реальна перспектива появи в Україні зареєстрованих цивільних партнерств.

Жінки, натомість, залишаються недостатньо представленими в політичних структурах та на відповідальних посадах, а деякі нерівності навіть посилилися. Так, за даними ООН Жінки, більше третини домогосподарств у постраждалих від війни регіонах, де голова сімейства жінка, мали проблеми із забезпеченням сім'ї продуктами харчування.

Воєнні дії також суттєво вплинули на материнське здоров'я, адже російські удари по лікарнях та електромережах, а також нестача кваліфікованого персоналу значно обмежили доступність послуг, а кількість передчасно народжених дітей помітно зросла.

Читайте також: Українці підтримали петицію про легалізацію одностатевих шлюбів

Особливо постраждали старі та немічні

Літні люди непропорційно сильно постраждали від російської війни, причому на осіб старше 60 років припадало 34 відсотки, тобто, понад третина всіх смертей серед цивільних осіб, вік яких був встановлений. Люди похилого віку, особливо з обмеженими можливостями чи поганим станом здоров'я, часто не могли отримати доступ до приватного чи комунального укриття або евакуюватися з небезпечних районів.

На окупованих територіях, де російські війська перешкоджали доставці гуманітарної допомоги, літні люди не мали доступу до ліків та медичних послуг. Багатьом довелося жити в зруйнованих війною будинках без електрики, опалення та води.

Читайте також: Старі й немічні в часи війни - як їм допомагають у Києві

Репутація самих правозахисників постраждала після доповіді про ЗСУ

У 2022 році постраждала і репутація самої Amnesty International, яка підготувала цей звіт. Торік 4 серпня поважна міжнародна організація опублікувала документ під назвою "Українська тактика ведення бойових дій наражає на небезпеку мирних жителів". У ньому правозахисники заявили, що підрозділи ЗСУ неодноразово розміщували свою техніку і вели вогонь з позицій у житлових кварталах, на території шкіл і лікарень, наражаючи на небезпеку цивільне населення.

Сам звіт, методологія та висновки зазнали різкої критики з різних боків, починаючи від президента України Володимира Зеленського, який звинуватив Amnesty International у спробі "амністувати державу-терориста і перекласти відповідальність з агресора на жертву" та закінчуючи директоркою українського офісу AI Оксаною Покальчук, яка після публікації звіту оголосила про звільнення.

Давати пояснення довелося і генсеку організації Аньєс Калламар. За підсумками скандалу Amnesty вибачилася, проте лише частково, не відмовившись від зроблених висновків, але додавши, що "ніщо з того, що ми задокументували в діях українських сил, жодним чином не виправдовує російські порушення".