Незабаром заборона на відвідування іноземцями кофішопів, де можна легально купити марихуану та інші похідні коноплі, може бути впроваджена і в Амстердамі. Ще на початку року міська голова Амстердама Фемке Халсема запропонувала у зверненні до міської ради закрити усі 166 кофешопів у місті для іноземців та пускати у них лише громадян Нідерландів. У такий спосіб вона сподівається скоротити масштаби наркотуризму. Місто потрібно зробити, за її словами, привабливим не наркотиками, а його власною "красою, багатоликістю, культурною різноманітністю".

Амстердам із його 850-тисячним населенням щороку відвідують майже 20 мільйонів туристів. І дуже багато з них приїжджають не заради каналів та музеїв, а з однією єдиною метою - відвідати кофішоп. Натовпи п'яних та обкурених іноземців у центрі міста давно вже стали справжньою проблемою для місцевих жителів, а міський бюджет не отримує від тусовочних гостей великої користі, бо ті витрачають гроші лише на алкоголь та наркотики.

Обмеження на продаж марихуани іноземним туристам запроваджувалися в Нідерландах поступово з 2012 року та діє наразі по всій країні. Водночас закон, який забороняє легальний продаж марихуани та інших легких наркотиків іноземцям, залишає свободу вибору органам місцевого самоврядування, які можуть вирішувати, в якому обсязі запроваджувати обмеження та чи запроваджувати їх взагалі.

Читайте також: Легалізація марихуани: тепер і Канада

Іноземні туристи необхідні для бізнесу

Але не всі в Амстердамі вважають заборону ефективним заходом щодо обмеження тусовочного туризму. Особливо серед власників кофішопів цей захід викликає невдоволення та занепокоєння. Кофішопи, як і весь ресторанний та туристичний бізнес, переживають скруту в умовах обмежень, пов'язаних з пандемією. Багато власників кофішопів побоюються, що заборону на відвідування іноземними туристами запровадять у найнесприятливіший момент і це призведе до серйозних втрат у доходах. Більше того, вони побоюються, що торгівля марихуаною піде на "чорний ринок".

"Якщо ми зачинимо двері туристам, то втратимо 80 відсотків нашої клієнтури", - каже у розмові з DW продавщиця одного з амстердамських кофішопів Ева Макгір. "Голландці не сидять у кофішопах, вони купують канабіс і йдуть додому".

За словами директора Музею каннабісу в Амстердамі Гері Галлахера, туристична галузь відчуває зниження прибутку та кількості відвідувачів, хоча обмеження на в'їзд до Нідерландів, спричинені пандемією, були пом'якшені. Тому він вважає малоймовірним, що заборону на відвідування кофішопів іноземцями справді запровадять. "Вони можуть змінити правила, але не нашу культуру, - переконаний Гері Галахер. - Амстердам має певний імідж, і він таким і залишиться". Крім того, за його словами, дуже великий ризик, що заборона спровокує розквіт нелегальної торгівлі. "Коли кофішопи були закриті під час локдауну, - нагадує Галлахер у розмові з DW, - нішу, що утворилася, безцеремонно зайняли вуличні торговці. Через кілька днів міська влада дала "задній хід", і кофішопам дозволили знову відкритися".

Єва Макгір із кофішопу Reefer також не вірить, що заборону буде введено. "У них це ніколи не вийде". Під забороною тоді опинилися б, каже вона, і численні громадяни ЄС, які мешкають і працюють у місті, але не мають нідерладнського паспорта. "Теоретично вони мають пред'явити своє посвідчення на проживання. Але у них такого документа немає, тому що вони громадяни ЄС. Тому вони також потраплять до категорії іноземних туристів, незважаючи на те, що живуть в Амстердамі. Парадокс". Все ж, Макгір чудово розуміє, чому заборона на продаж легких наркотиків іноземцям здається багатьом привабливою. Її теж часом дратують натовпи галасливих і неадекватних туристів, і вона була рада, коли пандемія принесла спокій на вулиці Амстердама.

Читайте також: Попит на кокаїн у часи карантину - небезпечна ситуація не лише в Німеччині

Зворотний бік тусовочного туризму

Особливо мешканці центральних районів Амстердама відчувають на собі неприємні сторони тусовочного туризму. 26-річний Мілан живе у напівпідвальній квартирі в районі червоних ліхтарів Де Валлен, популярному серед іноземних туристів. "Одного разу вночі я лежу на ліжку і бачу, як хтось сів біля мого вікна, а потім його знудило", - згадує він. Мілан вітає ініціативу щодо обмеження тусовочного туризму. "Ці люди поводяться нешанобливо, у цьому районі живуть люди, а вони цього не розуміють", - каже чоловік.

Деяких заходів для обмеження напливу наркотуристів Амстердам вже вжив. У відповідь на скарги місцевих жителів, які втомилися від надлишку відвідувачів "небажаної поведінки", влітку 2021 року місто ухвалило рішення дозволити максимум 20 мільйонів туристичних ночівель на рік. Таким чином, Амстердам став першим містом у світі, яке запровадило таке обмеження. Щоб повернути собі житловий простір, Амстердам також показав Airbnb "червону картку". З 1 жовтня здавати в оренду квартиру через цей сайт в Амстердамі можна лише за умови наявності реєстрації. Airbnb довелося видалити усі оголошення без реєстраційного номера. У результаті пропонована на Airbnb кількість квартир і будинків для ночівлі в Амстердамі скоротилася на 80 відсотків.

В Амстердамі обговорюється не лише заборона на продаж легких наркотиків іноземцям як захід для покращення життя в центральних районах міста. Міська голова Халсема запропонувала також перепланувати центр та переселити квартали червоних ліхтарів на околиці. І її ініціатива має прихильників. Як повідомляли раніше Dutch News, Амстердам вклав 160 тисяч євро у розвиток туристичних розваг та пам'яток, що не мають відношення до наркотиків, таких як вуличне мистецтво та найвища в Європі гойдалка, а також проєкти з очищення каналів від пластику. Мета кампанії - залучити туристів, які цікавляться культурою, а не лише наркотиками, туристів, які збагатять своєю присутністю життя міста та поводитимуться гідно.

Директор Музею канабісу в Амстердамі Гері Галлахер вважає, що більше користі, ніж заборони та обмеження, принесла б посилена присутність поліції в центрі Амстердама. "Досі поліція занадто часто дивилася на все це крізь пальці, але зараз є можливість змінити це". Місцеві жителі, за його словами, лише радітимуть дієвим заходам проти тусовочних туристів та безладу. "Але не давати туристам витрачати гроші у нас - це, звичайно, не дуже розумна ідея", - зазначає Галлахер.