Процедура призначення новим генеральним прокурором голови комітету Верховної Ради з правової політики Андрія Костіна у середу, 27 липня, тривала більше години і розпочалася практично одразу після внесення його кандидатури з подачі президента України Володимира Зеленського. Цю пропозицію підтримали 299 парламентарів: 220 від партії " Слуга народу", 15 - від "Платформи за життя та мир", двоє - від фракції "Батьківщина" і ще 14 - від "Партії "За майбутнє".

Новий генпрокурор - хто він?

49-річний Андрій Костін є уродженцем Одеси. 1995 року він закінчив Одеський державний університет імені І.І. Мечникова за спеціальністю "правознавство", працював адвокатом і був заступником голови Ради адвокатів Одеської області. 2010 року був обраний депутатом Одеської міськради від партії "Фронт змін" Арсенія Яценюка. Від 2013 до 2016 року очолював комітет з міжнародних відносин Національної асоціації адвокатів. 2019 року обрався до Верховної Ради за списками політичної партії "Слуга народу". Торік Костін брав участь у конкурсі на голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), але його кандидатуру заблокували міжнародні члени комісії відбіркової комісії через невідповідність критеріям доброчесності.

Під час процедури призначення на посаду генпрокурора Костіну перед голосуванням у Верховній Раді довелось відповідати на низку запитань від народних обранців. Одне з них стосувалося його поїздки до окупованого Криму, яку Костін пояснив "сімейними обставинами". Ще одне - щодо гальмування розгляду невідкладного президентського законопроєкту про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва. Костін визнав, що реформа генпрокуратури за ці роки не спрацювала і її "треба переосмислити", пообіцяв розібратися з усіма резонансними справами, посилити розслідування воєнних злочинів у тісній співпраці з міжнародними судами.

В Офісі президента Андрія Костіна вважають "оптимальним кандидатом" на посаду генпрокурора. "Як законодавець і голова профільного комітету він добре розуміє проблеми правоохоронної галузі, а як юрист має бездоганну репутацію у професійному середовищі", - цитує радника глави Офісу президента Михайла Подоляка інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна". Подоляк переконаний, що Костін у досить складному становищі зможе оптимізувати роботу прокуратури. Радника глави Офісу президента також позитивно оцінив діяльність Костіна в складі української делегації на переговорах з Росією.

Політик на посаді очільника Офісу генпрокурора

Представники антикорупційних організацій та опозиційні політики налаштовані менш оптимістично. Не може бути незалежним, а отже й ефективним той генпрокурор, що зайшов у парламент за списком партії президента та ще й від цієї партії очолював парламентський комітет, вважає голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. "Костін - це політик. А політики незалежними не бувають. Надто, якщо це політики від влади. Такі люди балансували інтереси, домовлялися, грали в командну гру з колегами по партії і фракції, і це нормально для політика. Але такі люди не бувають незалежними, що доведено всіма генеральними прокурорами, які призначалися на цю посаду в останні роки", - сказав Шабунін у розмові з DW.

Політичну заангажованість закидає Костіну й перший заступник голови парламентського комітету з антикорупційної політики Ярослав Юрчишин (фракція "Голос"). Він нагадав, що однією з головних функцій генерального прокурора є представлення інтересів держави в судах. "Відповідно, людина, що мала би посісти цю посаду, мала би бути політично нейтральною. В профільному законі про генеральну прокуратуру ця вимога є, але немає в процедурі обрання генерального прокурора, а натомість зафіксована в процедурі обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Комісія з обрання голови САП відкинула кандидатуру Костіна на цю посаду саме через те, що він є активним діячем політичної сили президента України - партії "Слуга народу", - сказав DW депутат, який сам брав участь у роботі комісії з відбору кандидатів на посаду керівника САП.

Юрчишин здивований тим, що підпорядкованій генеральному прокурору посадовій особі висуваються більш жорсткі вимоги, ніж до самого генпрокурора. Депутат висловив сподівання, що Костін принаймні не блокуватиме обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і саму діяльність САП. 

Читайте також: Призначення керівника САП: найцікавіше ще попереду

Сумніви щодо доброчесності лишаються

Також заступниця голови антикорупційної організації "Трансперенсі Інтернешнл Україна/TI Ukraine" Катерина Риженко нагадала, що торік Костін не пройшов етап співбесід на доброчесність під час відбору кандидатів на посаду заступника генпрокурора-керівника САП. "Там було питання щодо вчасного і повного подання його декларацій про статки і змін в майновому стані. А також щодо можливих випадків кумівства з приводу працевлаштування доньки та дружини Костіна. Це все вплітається в загальне питання його аполітичності на тлі того, що людина, яка не склала іспит на посаду заступника генпрокурора тепер обирається самим генпрокурором", - вважає Риженко.

Таким чином, підсумувала представниця "Трансперенсі Інтернешнл Україна", Костін вступає на посаду генпрокурора з багажем серйозних сумнівів з боку громадськості та експертів України щодо його доброчесності, професійних та особистісних якостей. Риженко прогнозує негативну реакцію на це призначення з боку західних партнерів України, якщо Костін не продемонструє своєї незалежності від влади. Риженко вважає, що новий генпрокурор міг би бодай частково розвіяти сумніви у його неефективності, якби вже найближчими днями затвердив керівником САП відібраного спецкомісією Олександра Клименка.