Від початку пандемії COVID-19 я ходив вулицями Сан-Дієго у захисній масці. Як і більша частина мешканців. Ходив у справах і просто так. У справах крокував швидко, просто так - повільно. Саме тоді я відчув, що став членом однієї "партії" та противником "іншої партії".
Зустрічні у масках посміхалися очима та кивали, казали "Hi! How are you doing?"
Зустрічні ж без масок ігнорували мене й обдаровували іронічними чи навіть зневажливими поглядами, іноді кидали у спину їдкі фрази. Запам'ятався хлопець без маски, котрий зупинився переді мною та з сарказмом у погляді вмисно театрально виголосив: "Дякую, що рятуєте моє життя". Ця фраза часто звучала в соціальній рекламі: "Одягаючи маску, ви не тільки захищаєте себе, але й рятуєте життя інших!" Я не знайшовся, що йому відповісти, та просто пішов далі.
"Політичний" вибір
Пізніше мені багато разів казали, що люди без масок - в основному прихильники Республіканської партії, а люди в масках - Демократичної. Не певен, що це так, однак пригадуючи ставлення президента Дональда Трампа до COVID-19 на початках пандемії можу частково повірити у це твердження.
Читайте також: Фактчек DW: заразитися коронавірусом попри вакцинацію. Що каже медицина?
Інформаційна війна проти коронавірусу відчувалася на кожному кроці. Транспорт, вуличні постери, білборди, радіо та телебачення, газети і вебсайти - звідусіль накочувалась потужна хвиля антиковідних інструкцій та порад. Войовнича відмова від носіння масок у транспорті стала федеральним злочином. Штраф за перше таке порушення - від 300 доларів, за повторне - три тисячі. І це не жарти.
В Америці, де виконання законів є основою стабільності й довіри між державою та її громадянами, уникнути розплати за порушення законів практично неможливо. Особливо - коли на такому порушенні заскочили.
У відповідь на заклики уряду вакцинуватися антивакцинатори здійняли дужу зустрічну хвилю, котра накрила частину американського населення з головою. Тільки смерть від COVID-19 кількох лідерів руху антивакцинаторів змусила засумніватися у правильності обраного шляху частину прихильників конспірологічної теорії про те, що коронавірусу взагалі не існує. Утім, лише малу їх частину.
Українцям відомі побутові регіональні кліше про "донецьких" та "бандерівців". У США також існують свої кліше про соціальну поведінку та політичні смаки жителів різних регіонів. Тут я часто чув про те, що ліберали та прихильники демократів живуть на берегах Тихого та Атлантичного океанів, а консерватори та послідовники республіканців - всередині материка. Якщо вірити цьому кліше, то можна дійти висновку, ніби в США вакцинуються тільки ліберали та прихильники демократів.
І направду, у "внутрішніх" штатах Алабама, Південна Дакота та Західна Вірджинія - найнижчий відсоток населення вакцинувався від COVID-19, а у "прибережних" штатах Вермонт, Каліфорнія, Меріленд - найвищий відсоток.
Однак берегова Флорида, що у грудні 2020 року голосувала за Трампа, активно вакцинується, як і Техас. Що б не казали про активність американських антивакцинаторів, але близько 57 відсотків американців - а це понад 188 мільйонів людей - уже повністю вакциновані. А дельта-варіант коронавірусу, що також потрапив до США, не спричинив нової хвилі пандемії.
Читайте також: Фактчек: чи захищають вакцини від дельта-варіанту коронавірусу? (відео)
"Тільки нікому не кажи!"
Від початку лютого цього року я спостерігав, як американців починали готувати до масової вакцинації. Спершу під центри вакцинації облаштовували великі парковки. У Сан-Дієго першим таким центром стала парковка біля Центральної бібліотеки, архітектурно схожої на берлінський Рейхстаг. На під'їзних шляхах поставили обмежувачі, створили умови для того, щоб черга тих, хто приїздить на щеплення автівками, була максимально зручна та швидко просувалась.
Drive-in - отримання послуг прямо з вікна автомобіля - звична справа для американців. Будь-який нормальний фастфуд має окремий під'їзд та окрему автосмугу для черги машин. Багато з них досі обслуговують клієнтів тільки через drive-in, бо звичні зали та торгові вікна для пішоходів зачинені. І ось спершу літні американці приїздили та ставали в авточерги перед центрами вакцинації, що, крім лікарів, обслуговували сотні й тисячі волонтерів. Там чітко контролювали рух автомобілів у черзі, а також випуск машин з території "вакцинаційних парковок" після обов'язкових 15-ти хвилин очікування після щеплення, щоб перевірити відсутність ймовірних ускладнень після уколу. Для вакцинації не були потрібні документи. На щеплення можна було записатись на сайтах центрів, але водночас можна було просто прийти й пішки, і без запису.
Читайте також: Коронавірус: компанія Boeing зобов'язала співробітників вакцинуватися
У травні дійшла черга й до мого віку, тож і я з дружиною поїхали на щеплення. Центр вакцинації працював, як годинник. Ми не перебували там жодної зайвої хвилини. За кілька днів на електронну адресу надійшли наші сертифікати про вакцинацію.
Зараз, коли не вакцинованими залишились тільки найзапекліші противники вакцини, центри вакцинації продовжують працювати, хоч їх і поменшало через відсутність черг.
Приймають вони тепер в основному колишніх антивакцинаторів, котрі стомилися сумніватись у правильності свого першого вибору. Іноді вони вакцинуються таємно, не залишаючи своїх ідеологічних друзів, але й не повідомляючи їх про свою "зраду". Так, моя сусідка - сама медик - розповіла про те, як випадково зустріла подругу, котра активно виступала проти вакцин, але виходила з центру вакцинації, тримаючи пластир на лівому передпліччі. "Тільки нікому не кажи!" - прошепотіла сусідці подруга та поспішилася геть. Інстинкт самозбереження має таки більшу силу, ніж навколоідеологічні антивакцинні переконання.
"Авторська колонка" висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.