Гаряча повітряна маса із Західної і Центральної Європи, де люди вже кілька днів потерпають від аномальної температури, дісталася України. В останні дні червня найбільшу спеку метеорологи прогнозують у західних та південних областях. Через це у низці регіонів України вже попередили про відключення світла.

Температурні рекорди в Україні

Україну охопила хвиля спеки. Так, 29 червня, за даними порталу Ventusky, який візуалізує метеорологічні дані у реальному часі, найспекотніше було на заході країни, а у Луцьку стовпчики термометрів сягнули 39 градусів за Цельсієм. "На метеостанціях західних областей зафіксували рекордні значення температури за останні 30 років. Перевищення норми фіксується до 4 градусів. Близькою до норми температура залишалася лише на Сумщині, Харківщині та Полтавщині", - пояснює DW cиноптик Українського гідрометеорологічного центру Іван Семиліт.

За оцінками синоптиків, температура почне знижуватися тільки з 2 липня. Втім, у липні середня місячна температура очікується також вище норми, прогнозує Семиліт. "Очікується в межах 21-26 градусів за Цельсієм, що на два градуси вище норми, а в західних областях - на три градуси вище. Опадів за місяць прогнозується 26-71 мм, а у Карпатах та на Прикарпатті - 79-119 мм. Це становить лише 60-75 відсотків від норми. Тож доволі буде такий спекотний і сухий місяць", - підсумовує синоптик.

Читайте також: У Німеччині зафіксували третій температурний рекорд за 48 годин

Тиск на енергосистему та відключення світла

Спека для енергетики означає різке зростання споживання. Зокрема, у Києві, як пояснює генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко, кожні додаткові три градуси за Цельсієм додають близько 100 МВт навантаження на систему. "І йдеться не тільки про домашні кондиціонери. Великі системи кондиціонування офісів, магазинів, торгових центрів та підприємств створюють дуже суттєве додаткове навантаження", - пояснює Ковалено.

Ситуацію, додає він, ускладнює стан обладнання, яке постраждало через обстріли. "Триває активний сезон ремонтів і відновлення. Частина інфраструктури перебуває в ремонтах, частина працює буквально на межі своїх можливостей", - констатував Коваленко.

Також спека прямо впливає на обладнання: знижується потужність трансформаторів та інших елементів, пояснює експерт з енергетичних питань, директор київського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Та критичного дефіциту генерації він не очікує, оскільки в Україні є надлишок сонячної генерації. "Я певен, що цих потужностей буде достатньо. Повторення масштабних відключень, як були влітку 2024 року не прогнозую", - каже він у розмові з DW.

Проблеми, додає Харченко, можуть бути після заходу сонця, коли не працює сонячна генерація. "Нам не вистачає потужностей так званої пікової генерації. А будинки все ще вимагають охолодження - великої кількості роботи і кондиціонерів, і промислових холодильників", - констатує він.

У низці регіонів України обленерго вже анонсували запровадження графіків відключення електроенергії 30 червня у вечірні години. Зокрема,  світло вимикатимуть у Хмельницькій, Миколаївській, Запорізькій, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Львівській, Івано-Франківській, Волинській областях та Києві. Хоча зрештою за рахунок обмеження бізнесів, впевнений Харченко, можна пройти період спеки навіть без відключень світла для домогосподарств.

Чи призведене спека до неврожаю?

Водночас для врожаю цьогорічна хвиля екстремальних температур не становить істотної загрози, переконаний агроексперт Павло Мартишев з Київської школи економіки (KSE). За словами фахівця, головна причина для оптимістичних сподівань - непогана кількість опадів, що фіксувалася протягом травня-червня. "З озимими все більш-менш гаразд. Якщо ми говоримо про ярі культури, поки що прогнози більш-менш помірно оптимістичні. Маємо запаси вологи, бо дефіциту вологи немає. Щодо ячменю, то перші результати жнив показують дуже високу врожайність. Тож для ярої групи все на так уже й погано. Поки що все вказує, що буде середній рівень врожайності, а можливо й трохи вищий за середній", - розповів Мартишев у розмові з DW.  

Як дав зрозуміти Мартишев, підстави для оптимізму є не лише щодо так званої ранньої групи сільськогосподарських культур, а й для пізньої - соняшника, сої, кукурудзи й цукрового буряка. Експерт також закликав не перейматися зайвий раз через можливий дефіцит городини, що входить до звичного українського "борщового набору". "На півдні спека дасть про себе знати, а в центрі й на півночі нічого екстремального поки немає з городиною. Поки в нас з цим усе гаразд", - констатував Мартишев.

Примітно, що не всі аграрії "програють" від екстремальних температур. Так, наприклад, у Німеччині 2018 року, коли всі фермери нарікали на величезний недорід через екстремально тривалу посуху, німецькі винороби потирали від втіхи руки, адже рейнські вина продавалися, як гарячі пиріжки.

Як рятуватися від спеки

Спека серйозно випробовує і людський організм. Найбільше ризикують люди з хронічними, зокрема серцево-судинними захворюваннями, пояснює DW терапевт Богдан Авраменко. "Їм краще уникати вулиці в пікові години спеки. Але ризик стосується і здорових людей - спека може спричинити сонячний або тепловий удар, причому останній можна отримати навіть у тіні. Саме тому ми бачимо багато загиблих в Європі, де температура ще вища, ніж у нас", - пояснює лікар.

Тому під час значного підвищення температури на вулиці, в першу чергу, важливо не забувати про питний баланс, наголошує Авраменко. "Вода - це основна сполука, яку ми втрачаємо під час підвищення температури тіла. Потіння - головний механізм охолодження, тож пити варто більше, ніж зазвичай", - каже він. При цьому він звертає увагу, що звичайна вода не містить електролітів, які організм втрачає з потом. Тож лікар радить підсолювати воду або вживати електролітні розчини.

Крім того, додає Авраменко, важливо уникати сонця з 10:00 до 17:00, носити світлий вільний одяг, головний убір і наносити сонцезахисний крем. Також важливо охолоджувати тіло будь-якими доступними методами, закликає терапевт. "Кондиціонер, який цілком достатньо виставляти на 22 градуси за Цельсієм. У людей, які не мають кондиціонера, підійдуть холодні компреси, занурення кінцівок у воду або портативний розпилювач води для вентилятора", - констатує Авраменко.

Читайте також: Європі доведеться звикати до хвиль екстремальної спеки?