1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Український компроміс із МВФ щодо "Приватбанку"

Олександр Савицький
26 березня 2020 р.

Колишні власники "Приватбанку" намагаються повернути націоналізований 2016 року банк через суд. Це стало на заваді ухваленню нового кредиту МВФ для України. Вирішити питання має новий закон. Які в нього шанси?

Повернути собі націоналізований "Приватбанк" Ігорю Коломойському буде важче
Повернути собі націоналізований "Приватбанк" Ігорю Коломойському буде важчеФото: Getty Images/AFP/S. Supinsky

Український уряд хоче врегулювати процедуру націоналізації проблемних банків, а у випадку вже націоналізованих - запобігти намаганням оскаржити рішення держави колишніми власниками. Поданий днями до Верховної Ради урядовий законопроєкт  ЗМІ вже встигли охрестити "антиколомойським". На думку економічних експертів, він покликаний, передусім, покласти край намаганням колишнього співвласника "Приватбанку" Ігоря Коломойського отримати від держави компенсацію за націоналізований 2016 року банк.

Таким чином, кажуть вони, Київ сподівається розблокувати переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про нову програму кредитування. Міністр фінансів України Денис Уманський нещодавно підтвердив, що ухвалення правок до банківського законодавства є однією з умов ухвалення програми підтримки України обсягом 5,5 мільярда доларів. В середині березня міністр заявляв, що уряд сподівається на відкриття нової програми до травня цього року.

За допомогою нового закону Україна хоче досягти згоди з МВФ щодо нового кредитуФото: picture-alliance/dpa/J. Lo Scalzo

Через суд не повернути

Новий закон має надати Нацбанку додаткові інструменти регулювання діяльності банків. Документ, зокрема, позбавляє ексвласників ліквідованих або націоналізованих фінансових установ права домагатися їхнього повернення у приватну власність за рішенням суду. Якщо законопроєкт ухвалять, колишні власники зможуть лише домагатися компенсацій за збитки від неправомірних рішень держави. При цьому власник повинен буде довести в суді, що він цих збитків дійсно зазнав.

Читайте також:Через коронавірус Україна втратила доступ до ринків капіталу

Урядовий законопроєкт вважається таким, що напряму стосується судових процесів, ініційованих ексвласниками "Приватбанку" Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Раніше обидва бізнесмени та пов'язані із ним структури подали десятки позовів до українських судів у намаганні домогтися оскарження націоналізації та з вимогами компенсації за нібито заподіяні їм багатомільярдні збитки, але ці позови не були задоволені, або задоволені лише частково. В грудні 2019 року і на початку січня 2020-го пов'язані з Коломойським структури подали ще 285 позовів проти "Приватбанку", розгляд більшості з яких ще триває.

Колишній власник "Приватбанку" Ігор Коломойський намагається відсудити його у державиФото: picture-alliance/Press service Dnipropetrovsk

Тим часом в судах інших держав діяльність Коломойського на західних фінансових ринках була визнана такою, що підпадає під антикорупційне законодавство. Приміром, Високий суд Лондона видав наказ про всесвітній арешт активів ексвласників банку на більше ніж 2,5 мільярда доларів. А американська детективна агенція Kroll за підсумками аудиту "Приватбанку" на замовлення Нацбанку України, підтвердила, що до націоналізації він став об'єктом "масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум обсягом мінімум 5,5 мільярда доларів".

Компенсації за "Приватбанк" не буде?

Проте, в урядовому проєкті закону йдеться і про "рівновагу між приватними інтересами власників банків та суспільними інтересами". Ця норма вже стала приводом для появи в пресі публікацій під заголовком "Коломойський радіє: МВФ дійшов згоди з Кабміном щодо "Приватбанку" - компенсують все". Але фахівець відділу продажів боргових цінних паперів найбільшої інвестиційної компанії України Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що "прагнення Коломойського необґрунтовані і не будуть підтверджені міжнародним аудитом".

Своєю чергою, директор київського Інституту економічних досліджень політичних консультацій Ігор Бураковський наголосив в інтерв'ю DW на тому, що проєкт закону покладає обов'язок довести справедливість претензій на компенсацію саме на колишніх власників. "Я сподіваюся, що цей законопроєкт буде ухвалений. Але далі виникає традиційна для України проблема дотримання чинного законодавства", - сказав економіст.

Голова НБУ Яків Смолій варіант дефолту України поки не розглядаєФото: picture-alliance/Zuma Press/S. Glovny

Вся надія на МВФ

Тим часом влада України, окрім нової розширеної програми кредитування, прагне отримати від МВФ ще й екстрену допомогу на подолання наслідків пандемії коронавірусу. Про це ще минулого тижня повідомив голова Національного банку України (НБУ) Яків Смолій. За його словами, між Україною та МВФ уже відбуваються консультації з цього приводу. "Результати переговорів будуть в найближчі тижні", - заявив Смолій. В Офісі президента України оцінюють додаткові витрати на боротьбу з коронавірусом в 3,5-4 мільярди доларів. "Це ті розрахунки, які ми обговорюємо, зокрема, і з МВФ", - повідомила днями заступниця голови Офісу Юлія Ковалів.

Сергій Фурса з Dragon Capital вважає: якщо нову програму МВФ не затвердять, Україні загрожує дефолт через пікові виплати за міжнародними фінансовими зобов'язаннями цього року, а також через міжнародну фінансову кризу, яка може настати внаслідок пандемії коронавірусу. Натомість голова НБУ Смолій, принаймні, два тижні тому, заперечував таку загрозу. "Стосовно дефолту - ми не бачимо підстав для розвитку таких подій і не розглядаємо сьогодні взагалі варіант дефолту для України", - сказав тоді Смолій.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW