Мазен, 30-річний біженець із Сирії, точно знає, чому він вийшов на демонстрацію: щоб висловити протест проти невиправданого, на його думку, насильства з боку Ізраїлю. Свої мотиви участі у пропалестинському мітингу в Німеччині - одному з багатьох, що прокотилися Європою після останнього загострення конфлікту на Близькому Сході, - він описує так: "Я та мої друзі виступаємо проти незаконного вигнання людей з їхніх будинків. Ми говоримо "ні "вбивствам дітей, бомбардуванням житлових будівель і життєво важливих об'єктів інфраструктури".

Своє повне ім'я Мазен називати не хоче. Погляди, яких він дотримується, у Німеччині вельми суперечливі. Учасники ізраїльсько-палестинського конфлікту та їхні прихильники по-різному представляють суть того, що відбувається. Ізраїль обґрунтовує виселення - з палестинської точки зору, вигнання - у районі Єрусалима Шейх Джарах майновими правами євреїв, вигнаних зі Східного Єрусалима після угоди про перемир'я 1949 року. Що стосується жертв збройного конфлікту з терористичним ісламістським рухом ХАМАС, то ізраїльська армія регулярно підкреслює, що це угруповання систематично розміщує військові об'єкти в житлових районах і що Ізраїль завжди попереджає цивільне населення в Секторі Гази про заплановані атаки. Натомість правозахисна організація Amnesty International вже закликає розслідувати ізраїльські обстріли Сектора Гази в Міжнародному кримінальному суді.

На запитання про ставлення до держави Ізраїль Мазен відповідає так: "Я збрехав би, якби сказав, що ми хочемо дружити з Ізраїлем. Але він існує, це незаперечний факт, і від цього нікуди не дітися". Антисемітські гасла, які лунали на демонстрації, ініційованій противниками політики Ізраїлю, Мазен не схвалює. За його словами, на будь-якій акції протесту є люди, які поводяться неналежним чином. "Так само було і в Сирії. Ми влаштовували мітинги на підтримку демократичних цінностей і прав людини, але в натовпі були й ті, хто вимагав створення ісламістської держави, - згадує Мазен. - Всіх не проконтролюєш. Через окремі вигуки не можна вважати всі протести антисемітськими".

Водночас антисемітський тон більшості пропалестинських демонстрацій абсолютно очевидний. На поширеному в соцмережах відео мітингу в місті Гельзенкірхен чітко чути, як група протестувальників вигукує грубі образи в бік євреїв. Німецькі політики та ЗМІ знову заговорили про антисемітизм серед мусульман і мігрантів, які живуть у Німеччині, а ісламська громада у ФРН опинилася в політичній скруті.

Коментуючи інцидент у Гельзенкірхені, глава Центральної ради мусульман Німеччини Айман Мазієк (Aiman Mazyek) був категоричний. "Я рішуче засуджую такі огидні сцени, - написав він на своїй сторінці у Twitter. - Той, хто скаржиться на расизм, але сам займається поширенням антисемітської ненависті, втрачає будь-яку переконливість. Той, хто під приводом критики Ізраїлю атакує синагоги та євреїв, нападає й на нас і зустріне рішучу відсіч з мого боку".

"Не можна замовчувати проблему"

Ерена Гюверчина (Eren Güvercin), засновника товариства Alhambra, яке сприяє міжнародному взаєморозумінню, не дивує огидна сцена, відзнята на відео. Відкриті прояви антисемітизму серед мусульман у Німеччині можна побачити не так часто, каже він, хіба що в моменти ескалації насильства на Близькому Сході, "але це не означає, що у спокійніші часи його не існує".

Антисемітизм, за словами Гюверчина, є основоположною складовою частини ідеології цілого ряду екстремістських ісламістських організацій, які намагаються поширити його серед помірних мусульман. "Це те, чому ми, мусульмани, маємо протистояти у першу чергу. Але про цю проблему часто навіть уникають говорити вголос, визнаючи за краще замовчувати її", - нарікає Гюверчин.

Читайте також: Глава МВС Німеччини пообіцяв жорстко реагувати на прояви антисемітизму

Про те, що на подібних демонстраціях вигукують антисемітські гасла, знає і Бюлент Укар (Bülent Ucar), професор ісламської теології в університеті Оснабрюка. "Є вагомі аргументи проти ізраїльської політики окупації й позбавлення власності, яка суперечить міжнародному праву, - говорить він. - Але є також гравці, які розколюють суспільство та намагаються надати політичному конфлікту на Близькому Сході антисемітське забарвлення й перенести його в Європу. Це абсолютно неприйнятно. Немає жодного виправдання тому, що євреї в Німеччині отримують погрози і зазнають переслідувань. Це непростимо й абсолютно неприпустимо".

"Не нацьковувати одну меншину на іншу"

Тим часом релігієзнавиця та публіцистка Ламія Каддор (Lamya Kaddor) відзначає зростання в німецькому суспільстві агресії стосовно мусульман. "Напади на синагоги жахливі й неприпустимі, - сказала вона в розмові з DW. - Але ми не повинні нацьковувати одну меншину на іншу: це ще більше розділить наші громади".

Читайте також: Штайнмаєр назвав антисемітизм "сейсмографом демократії"

Антисемітизм засуджує і голова "Товариства культури й науки Магрибу" Рашид Амджахад (Rachid Amjahad). Разом з тим він не готовий нести колективну відповідальність за атаки на синагоги та інші прояви юдофобії лише тому, що він мусульманин. За його словами, він щоразу тяжко переживав, коли в Німеччині відбувалися напади на мечеті. "У таких випадках ми теж хочемо відчувати солідарність, - каже Амджахад. - Але, звичайно ж, ми й самі повинні проявляти солідарність, коли нападкам піддаються релігійні установи інших конфесій. Солідарність не є дорогою з одностороннім рухом".

Культуру пам'яті в Німеччині розуміють не всі

У довгостроковій перспективі важливо звернути увагу ще на один вкрай важливий аспект, вказує Оркіде Езгімен (Orkide Ezgimen) із "Кройцберзької ініціативи проти антисемітизму" - організації в Берліні, що займається проблемами біженців. Одним із наративів у німецькому суспільстві є історична відповідальність Німеччини за Голокост, і це "абсолютно правильно". Проблема в тому, каже співрозмовниця DW, що "німецьким політикам поки не вдалося залучити до діалогу на цю тему всі верстви суспільства".

Читайте також: У Німеччині відзначають 1700-річчя єврейського життя

"Багато людей, у яких зовсім інша сімейна історія та інше походження, стикаються в Німеччині з культурою пам'яті, яка ґрунтується на стражданнях інших. І часом у біженців із зон воєнних дій складається враження, що до їхнього досвіду і страждань ставляться менш серйозно. І це швидко призводить до боротьби за визнання", - пояснює Езгімен.

Але зараз, у короткостроковій перспективі, необхідно зробити все можливе, щоб конфлікт на Близькому Сході не призвів до некерованих наслідків у Німеччині, говорить активіст Рашид Амджахад. "Якщо демонстрації проходитимуть перед синагогами, це дуже небезпечно, - застерігає він. - У такому разі територіальний конфлікт може швидко перетворитися на релігійний. І тоді його буде вкрай складно подолати".