Міністри закордонних справ трьох країн Дмитро Кулеба, Давід Залкаліані та Ауреліу Чокой наприкінці червня представили ініціативу "Асоційованого тріо" у Брюсселі верховному представнику ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозепу Боррелю. Європейський посадовець ідею привітав, але не виказав дуже великого ентузіазму щодо неї.

Україна, Грузія та Молдова починають регіональну співпрацю

Усі три країни надають перевагу двосторонньому формату відносин з Євросоюзом, заснованому на угодах про асоціацію, які кожна з них підписала з ЄС. Натомість для Брюсселя не менш важливим є й багатосторонній формат, тобто співпраця у рамках "Східного партнерства" (СхП). Ця ініціатива спрямована на поглиблення відносин з шістьма країнами: Україною, Грузією, Молдовою, Азербайджаном, Білоруссю та Вірменією.

У Брюсселі завжди прагнули до появи нового виміру - а саме регіональної співпраці між самими країнами СхП. Одне з пояснень для цього історичне. Для ЄС регіональне співробітництво має особливе значення, адже саме з нього свого часу постали європейські спільноти, які згодом перетворилися на ЄС.

І "Асоційоване тріо" стало першою такою регіональною ініціативою в рамках СхП. Цьому в Брюсселі однозначно радіють. "Надзвичайно важливим аспектом "Східного партнерства" є побудова зв'язків не лише між ЄС і нашими країнами-партнерами, але також і між ними самими. І це добре", - зауважив Боррель на зустрічі з міністрами "тріо".

ЄС підтримує "Асоційоване тріо" як частину "Східного партнерства"

Інші ж заяви глави європейської дипломатії були дуже обережними. "Я маю привітати тіснішу координацію між Грузією, Молдовою та Україною, а також їхній запит на посилену співпрацю з Євросоюзом", - зазначив Боррель.

На додатковий запит DW про ставлення до "тріо" речниця ЄС із зовнішньополітичних питань Набіла Массралі зауважила: "Ми вітаємо ініціативу та співпрацюємо у рамках "Східного партнерства", пам'ятаючи про принципи інклюзивності та диференціації, а також двосторонніх відносин з кожним з партнерів".

Чи становить "Асоційоване тріо" небезпеку для "Східного партнерства"?

"Асоційоване тріо" не є першою ініціативою, яка би виділила Україну, Грузію та Молдову в окрему групу. Коли "Східне партнерство" запускали у 2009 році, відносини ЄС із країнами регіону були приблизно на одному рівні, хіба що за винятком Білорусі. Однак відтоді все змінилося. Україна, Грузія та Молдова підписали угоди про асоціацію, мають зони вільної торгівлі з ЄС, а їхні громадяни користуються безвізом. Інші ж три країни набагато слабше розвинули свої відносини з ЄС. З Вірменією діє нова угода про всеохопне та розширене партнерство. З Азербайджаном ідуть переговори про схожий документ, але без помітних результатів. Білорусь же залишається єдиною країною регіону, у якої немає рамкової угоди з ЄС, а тепер вона взагалі заявила про призупинення членства у "Східному партнерстві".

Читайте також: Білорусь призупиняє членство у "Східному партнерстві": які наслідки?

Це й стало причиною появи ініціатив виділити три асоційовані країни СхП в окрему групу. Досі, щоправда, такі ініціативи походили лише з ЄС. Наприклад, у 2017 році Європарламент запропонував створити "Східне партнерство плюс". Але це не знайшло підтримки на саміті СхП.

Одна з причин цього бюрократична. Адже співпраця Брюсселя з більшістю сусідніх країн згрупована у дві категорії: політику розширення та політику сусідства. До першої групи входять шість країн Західних Балкан і Туреччина. Офіційний ЄС визнає перспективу їхнього членства. А ось "Східне партнерство" є частиною політики сусідства, тому й не містить обіцянки потенційного членства. Це не означає, що Україна або ж Грузія не мають права подати заявку на членство. Однак офіційна позиція ЄС полягає в тому, що це питання поки не на часі.

Читайте також: "Східне партнерство": трамплін чи глухий кут на шляху України до членства в ЄС

Є й політична причина, чому в Брюсселі не хочуть розвалу СхП. Адже там сподіваються, що успіхи усієї ініціативи та переваги, якими користуються три асоційовані країни, спонукають решту з них - Вірменію, Азербайджан і Білорусь - активніше співпрацювати з ЄС. Крім того, є низка практичних проєктів, наприклад, у сфері інфраструктури, які спрямовані на всі шість країн СхП.

Чому Україна має скепсис до "Східного партнерства"?

У Києві, Тбілісі та Кишиневі настрої в ЄС розуміють. Тому й наголосили в меморандумі про створення "Асоційованого тріо", що є відданими подальшому розвитку СхП. "Безумовно, вся ця ініціатива втратить сенс, якщо Євросоюз не бачитиме нас як тріо", - відповів Кулеба на запитання кореспондента DW. Він наголосив, що "конкретні ідеї", які три країни представили, Брюссель не відхилив, а натомість узяв у роботу. Серед таких конкретних ідей "флагманським проєктом" міністр назвав розвиток транспортного коридору між Азією та Європою, який би проходив територіями країн "тріо".

Дмитро Кулеба бачить майбутнє "тріо" як координацію між асоційованими країнами, так і як взаємодію у форматі "3+1". І все ж міністр додає: "Ідеальний спосіб взаємодії України та ЄС - двосторонній трек, коли у Євросоюзу буде чітка стратегія щодо України, в кінці якої буде членство України в ЄС". У Києві ніколи й не приховували свого скепсису до СхП, адже воно не передбачає членства у Євросоюзі.

У своїй колонці для брюссельського видання Euractiv три міністри так розставили пріоритети у своїх цілях, які вони переслідують за допомогою ініціативи "Асоційованого тріо": "прагнення стати членами Євросоюзу", "відданість подальшому прогресу в імплементації угод про асоціацію з ЄС" та пошук "нової динаміки в стратегічному розвитку "Східного партнерства".

Читайте також: 10 років "Східного партнерства": що ця програма дала Україні та ЄС

"Асоційоване тріо" - революційна ініціатива, але її успіх не гарантовано

Експертка брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол доволі стримано сприйняла "Асоційоване тріо", хоча й назвала у коментарі для DW цю ініціативу "цікавою". Пол погоджується, що як перша спроба регіональної співпраці в рамках СхП ця ініціатива є певною "революцією". Однак вона також вказує на те, що для Євросоюзу важливо, щоб ця ініціатива не поклала кінець "Східному партнерству".

Чи допоможе ця ініціатива прискорити євроінтеграцію трьох країн, як вони того хочуть? На це запитання Аманда Пол відповідає так: "Побачимо. Теоретично може. Але в підсумку це залежатиме від того, як ці три країни проводитимуть реформи. Вони мають великі домашні завдання, які їм треба виконати".

А ось керівник брюссельського бюро Фонду Конрада Аденауера Гарді Острі (Hardy Ostry) вважає, що "тріо" передусім відкрило "шлях до активнішої фази "Східного партнерства". Про це він заявив на круглому столі з трьома міністрами, організованому його фондом 24 червня.