Гібридна війна Росії проти Німеччини - гаряча тема цієї осені. Після дедалі частіших польотів, імовірно, російських безпілотників над об'єктами критичної інфраструктури, про неї говорять політики, обговорюють у Бундестазі і на ток-шоу. На піку інтересу видавництво C.H. Beck провело в Берліні презентацію книги "Тиха війна. Як автократи атакують Німеччину" ("Der stille Krieg. Wie Autokraten Deutschland angreifen"), що вийшла друком у вересні. Автори - журналісти газети Frankfurter Allgemeine Маркус Венер (Markus Wehner) та Райнгард Бінґенер (Reinhard Bingener), які написали бестселер "Московські зв'язки" про те, як за соціал-демократів Німеччина потрапила в газову залежність від Москви. Їхня нова робота теж увійшла до переліку бестселерів.

У чому суть гібридної війни

Поговорити про диверсії та інші прояви гібридної війни видавництво запросило 7 жовтня до невеликої, з червоними плюшевими кріслами, зали у берлінському театрі Pfefferberg. На сцені торшер та полиці з книгами доповнювали атмосферу домашнього затишку. "Схоже на житло гобіта", - сказала своєму сусідові одна відвідувачка. Порівняння підійшло б загалом і для Німеччини, яка звикла до комфорту і тепер адаптується до нової реальності. Канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), якого процитувала ведуча, характеризує її так: "Ми не у стані війни, але вже і не у мирі".

Автори спочатку пропонували назвати книгу "Інфільтрація" ("Unterwanderung"), але видавництву це видалося "надто бульварним", зізнався його представник. "Тиха війна" відображає суть гібридного протистояння, воно йде потай, кажуть автори. Одна з ключових особливостей - складність однозначно довести, хто саме за ним стоїть. Саме тому судових розглядів мало.

Книга присвячена не тільки Росії, але, наприклад, Китаю та Туреччині, але говорили в основному про дії Москви. "Росія хоче, щоб її помітили, але не впізнали", - вважає Маркус Венер. Як приклад у бесіді з кореспондентом DW він навів хакерську атаку на Бундестаг у 2015 році та отруєння колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля у Великій Британії у 2018 році. В обох випадках слід Москви був очевидним та навмисним, вважає він.

"Німеччина захищена недостатньо"

Загалом у книзі зібрані та систематизовані відомі за останні роки прояви гібридної війни, наприклад, гучна історія з "дівчинкою Лізою", коли на початку 2016 року в Німеччині пройшли масові акції вихідців із СРСР через помилкові повідомлення про причетність мігрантів до зникнення підлітка. Ще один яскравий приклад - вибухи пакетів німецької компанії DHL у 2024 році у різних країнах, зокрема в аеропорту Лейпцига. Цей випадок вразив його тим, що для диверсій по всій Європі використовувалася ціла мережа "одноразових агентів", як називають завербованих диверсантів, говорить Райгнард Бінґенер.

Німеччина дедалі більше розуміє, з чим має справу, проблеми є з повільною, як вважають автори, реакцією державних органів. "Найнебезпечніше - наша критична інфраструктура, системи енерго- та водопостачання, частково захищені недостатньо, - каже Маркус Венер. - Може статися так, що значна частина країни буде паралізована". За його словами, у такому разі дезінформація може вплинути на суспільство. У цьому - одна із головних ідей книги. Автори вважають небезпечними не так самі інциденти, коли "щось горить чи вибухає", а реакцію на це громадян. Венер і Бінґенер упевнені, що йде "війна за голови", її мета у залякуванні та "підриві довіри до держави".

Про те, як це може бути, розповів під час обговорення чоловік середнього віку, який представився вчителем однієї з берлінських шкіл. За його словами, не лише чимала частина його учнів, а й частина педагогів повторюють наративи російської пропаганди та тих політичних сил у Німеччині, які виступають проти підтримки України у її протистоянні нападу Росії. У залі почувся шепіт обурення, а ведуча напівжартома сказала, що не питатиме про те, яка це школа. Загалом було відчуття, що ніхто з присутніх не здивувався. Дослідження показують, що серед німецької молоді, яка отримує інформацію здебільшого із соцмереж, сильний вплив пропаганди з РФ.

Чому Німеччина не відповідає на диверсії дзеркально

Одне із спірних питань, що виникли в ході обговорення з публікою, пролунало так: як реагувати на прояви гібридної війни - лише захищатися чи відповідати дзеркально? Іншими словами, чи може Німеччина, наприклад, у відповідь на диверсії на своїй території відповідати тим же чи, як сформулював Райнгард Бінґенер, у якийсь момент зробити так, що "рух Транссибірською магістраллю буде лише по одній колії"? "Чому ні?" - спитав один із слухачів у залі.

Відповідь дала третя учасниця дискусії, заступниця голови Бундестагу, депутатка від правлячої консервативної партії ХСС та експертка із внутрішньої політики Андреа Ліндгольц (Andrea Lindholz). "Німеччина - правова держава і дотримується правил", - сказала політикиня, давши зрозуміти, що варіант "диверсій у відповідь" у Берліні не розглядають.

Маркус Венер вважає, що відповідь у будь-якому разі має бути "зваженою", але в кіберпросторі "мінімальною" реакцією на напади хакерів могли б стати блокування серверів,з яких здійснюються атаки. Поки Німеччина не задіює так звані hackbacks, тобто атаки хакерів у відповідь на такі ж дії в кіберпросторі.

Венер і Бінґенер не вважають, що часткова неготовність Німеччини до гібридної війни - привід "бачити все у чорному світлі". Автори книги прогнозують, що ситуація не зміниться, але ФРН має в своєму розпорядженні потенціал, щоб захистити себе, і рухається в цьому напрямку, набираючи темп.