Навесні цього року Україна підписала з США угоду про спільний видобуток корисних копалин, яка передбачає створення інвестиційного фонду відбудови. Її візувала тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко, зауваживши, що "документ може забезпечити успіх для обох наших країн - України та Сполучених Штатів".

Тепер уже в якості прем'єр-міністерки Юлія Свириденко заявила, що доручила мінекономіки та державній службі геології та надр провести комплексний аудит усіх надрокористувачів, які отримали дозволи на стратегічно важливих родовищах корисних копалин. За її словами, це - виконання положень Американсько-української угоди про створення інвестиційного фонду відбудови.

"Плануємо перевірити, хто реально працює, а хто тримає ліцензії без видобутку. Такі об'єкти або мають давати результат, або повернуться на аукціон для добросовісних інвесторів. Наші природні ресурси повинні працювати на економіку України", - зауважила Юлія Свириденко у Telegram.

Читайте також: Фонд надії чи пастка інвестицій: що несе угода зі США?

Україна та США шукають перспективні проєкти з видобутку корисних копалин

У коментарі DW міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев підтвердив, що є "сплячі ліцензії", які не працюють на українську економіку і уряд хоче їх перевірити. "В угоді зі США написано, що фонд отримає від України половину доходів від нових виданих ліцензій цього року, а також тих ліцензій, які не використовувались останні 5-10 років. І нам потрібно ідентифікувати цей перелік ліцензій і вставити його в додатки до угоди. Сполучені Штати зацікавлені, щоб фонд наповнювався і ми зацікавлені, тому що ліцензії можуть отримувати нові компанії і будуть інвестиції з фонду і зі США ", - пояснює Соболев.

За словами міністра, зараз Україна та США шукають формат для реалізації 3-4 перспективних проєктів, в які інвестиційний фонд відбудови "може вкладатися". Також міністр повідомив, що у вересні в Україну приїде американська місія, яка спілкуватиметься про це з українським бізнесом. Окрім цього, Олексій Соболев наголосив, що в кінці року уряд має презентувати програму з розвитку геологічної розвідки. "У нас геологорозвідка ще часів СРСР. Нам потрібні оновлені дані, щоб виставляти ділянки на аукціон з більш точними даними та із застосуванням сучасних методів", - сказав міністр у розмові з DW.

Надра України потребують більше прозорості й контролю

Експерти звертають увагу на те, що підписання зі США угоди про спільний видобуток корисних копалин привернуло інтерес до України потенційних інвесторів з усього світу. Але спочатку, як наголосила засновниця та директорка компанії "Софтмайн" докторка геологічних наук Наталія Баряцька, потрібно зробити доступ до цього ринку більш прозорим та доступним. "Ця угода може стимулювати не лише американських, а й інших інвесторів. Однак, крім угоди, важливими є інші чинники: боротьба з корупцією, вдосконалення законодавства та регуляторних умов. Без сприятливого середовища інвестори не захочуть заходити в країну. Хоча певні поліпшення вже є, наприклад, аукціони стають більш прозорими, з'являються цифрові послуги", - прокоментувала DW Наталя Баряцька.

Але, за її словами, попри те, що уряд зараз зосередив увагу на критичних корисних копалинах, в яких зацікавлені США, в Україні досі не існує прозорої методики для їх визначення. Хоча місяць тому Кабмін ухвалив постанову, яка містить перелік корисних копалин та компонентів як стратегічного, так і критичного значення, втім критерії, за якими це визначалося, невідомі. "І от надрокористувачі гадають чи матимуть можливість співпрацювати з американським фондом? А це залежить, чи є корисна копалина у переліку критичних. При цьому перелік цей - досить непрозора річ на сьогодні. Тобто тут має бути більше прозорості, об'єктивності і менше можливостей для ручних маніпуляцій", - каже Баряцька. 

Чи буде перегляд спецдозволів після аудиту?

За її словами, нинішній аудит покликаний виявити, які з виданих ліцензій на видобуток корисних копалин не працюють. Швидше за все, каже Баряцька, перевірятимуть виконання програми робіт, яка є додатком до угоди, що, своєю чергою, є невід'ємною частиною спецдозволу на користування надрами. Експертка не виключає, що за результатами аудиту можливий перегляд цих спецдозволів і деякі з них можуть забрати у надрокористувача. "Якщо надрокористувач не виконує умови угоди про умови користування надрами, то держава має право призупинити або анулювати її в залежності від порушення", - пояснює Баряцька.

Експерт з питань надрокористування, засновник інформаційного агентства Nadra.info Володимир Бойко не виключає, що  після аудиту держава може ініціювати перегляд виданих спецдозволів на користування надрами. Для цього є кілька шляхів. Якщо перевірка підтвердить, що надрокористувач порушив законодавство або не виконав програму робіт зі своєї вини, Державна служба геології та надр може звернутися до суду з вимогою анулювати спецдозвіл. Надрокористувач може і сам відмовитися від ліцензії, якщо розуміє, що не зможе реалізувати проєкт.

Також експерт не виключає, що держава може вдатися до практики, яка вже застосовувалася у 2021 році. Тоді Рада національної безпеки і оборони (РНБО) анулювала деякі спецдозволи своїм рішенням. Втім, Бойко вважає, що такий "ручний" режим управління галуззю не сприяє інвестиційному клімату, оскільки демонструє всім інвесторам, що їх ліцензії можуть відібрати без рішення суду.

Земельне питання - головна перепона для надрокористувачів

Опитані DW експерти наголошують, що справді є "примарні" надрокористувачі, які отримували ліцензії на видобуток, але нічого не роблять після цього. Але є й інша сторона медалі. Як пояснив Бойко, причини бездіяльності компаній можуть бути різними: від спекулятивних намірів до об'єктивних перешкод. За його словами, деякі так звані "інвестори" отримували спецдозволи, не маючи при цьому ні коштів, ні реальних намірів працювати на родовищі, а лише для того, щоб потім залучити партнерів чи перепродати компанію з дозволом.

"Деякі такі родовища справді роками простоюють, - каже Бойко. - Але є й інша категорія спецдозволів, коли компанія стикається з конкретними проблемами, чи не найголовніша з яких - земельні питання". За словами експерта, саме невирішені питання із землею є найбільш часоємкою проблемою для будь-якого гірничого проєкту в Україні. Він наводить приклад, коли надрокористувач отримав спецдозвіл в 2009 році, але не міг приступити до роботи на землях лісового фонду. Лише нещодавно, через 16 років Кабінет Міністрів змінив цільове призначення цієї ділянки, що дає змогу компанії розпочати діяльність.

Бойко наводить ще один приклад затримки видобувного проєкту через земельне питання. Так, дочірня компанія канадської компанії Black Iron отримала в Україні дозвіл на видобування залізних руд ще в 2007 році, але досі не працює на родовищі, оскільки першу ділянку землі в користування отримала - лише на початку цього року.

Почати аудит надрокористувачів з державних компаній

Бойко погоджується, що аудит надрокористувачів потрібен, аби виокремити ліцензії, які повинні будуть наповнювати Інвестиційний фонд відбудови. Водночас, стверджує він, держава і без спеціального аудиту бачить, хто і як користується надрами, а хто нічого не робить - адже всі надрокористувачі зобов'язані регулярно звітувати Держгеонадрам.

Бойко радить почати перевірку з державних надрокористувачів, які мають спецдозволи на розробку родовищ, але часто не проводять відповідних робіт. "Є стратегічні ділянки надр із покладами титанових руд, золота та інших, підконтрольні державним компаніям, які фактично мають ознаки сплячих. Тож аудит варто було б почати з перевірки спецдозволів, які держава видала своїм державним компаніям. В якому стані ці об'єкти? Що з ними? На кому відповідальність за те, що на підконтрольних державі родовищах, наприклад, титанових руд, з 2013 року немає видобутку?" - каже Володимир Бойко.

Втім, офіційної інформації про те, як саме проводитиметься аудит, кого саме з надрокористувачів перевірятимуть та за якими критеріями, поки що не оприлюднено.