Приймальний термінал "Північного потоку-2" в німецькому Любміні готовий з осені 2021 року. Проте "Газпрому" ще треба довести відповідність газопроводу антимонопольним законам ЄС, інакше не можна буде його експлуатувати. У ФРН та Євросоюзі на сертифікацію відводяться багато місяців. Ухвалення рішення стане для ринку газу подією року, але відбудеться воно не раніше, ніж у другій половині літа.

Євросоюз увійшов у 2022 рік з мінімальними запасами газу й рекордними цінами на нього. Особливо низьким рівень закачування виявився в газосховищах російської держкомпанії "Газпром" у Німеччині, Австрії та Нідерландах. У найбільшому німецькому ПСГ Rehden (на фото) він упав восени нижче п'яти відсотків. Інтрига року полягає в тому, чи повториться торішня ситуація - і як до цього поставляться в ЄС.

Доволі символічна для сьогоднішньої Німеччини картина: місто Гамм, на задньому плані - вугільна електростанція, що закрилась, на передньому - газова, яка працює. Уряд ФРН має намір терміново розгорнути по всій країні будівництво ТЕС на газі, щоб вони підстрахували відновлювальну енергетику в умовах відмови від атома й вугілля. Тож постачальники газу мають хороші перспективи на головному ринку ЄС.

Норвегія забезпечує ФРН газом вже понад 40 років, і найбільше від стрибка цін на газ у Європі виграла норвезька держкомпанія Equinor. Вона максимально збільшила постачання на спотовий ринок ЄС. У тому числі з найбільшої в світі газової платформи Troll A. Видобуток і транспортну інфраструктуру на цьому гігантському нафтогазовому родовищі в Північному морі розширили й модернізували восени 2021 року.

Дорожнеча газу в Європі призвела до переорієнтації глобальних потоків скрапленого природного газу (СПГ). Для цілого ряду виробників, у тому числі американських, стало вигідніше постачати його до Європи, а не до Азії, де ціни довго були значно вищими. На знімку черговий танкер заходить до порту нідерландського Роттердама. Збільшення частки СПГ на ринку ЄС є одним з основних трендів 2022 року.

До кінця 2022 року в Польщі закінчується довгостроковий контракт з "Газпромом", і вона не збирається його продовжувати, оскільки ті самі 10 мільярдів кубометрів на рік планує надалі отримувати по газогону Baltic Pipe. Він споруджується за підтримки ЄС для постачання через Данію газу з Норвегії. Найскладніша частина проєкту - прокладання труб дном Балтійського моря - завершилася в кінці 2021 року.

Реджеп Таїп Ердоган побажав удачі буровому судну Fatih, і його геологорозвідувальні роботи у Чорному морі у 2020-му та 2021 роках увінчалися успіхом. Туреччина повідомила про виявлення великих родовищ газу, а її президент обіцяв розпочати їх експлуатацію вже у 2023 році. Наскільки реалістичні плани швидко знизити залежність від постачання з Росії та Азербайджану, стане зрозумілим упродовж року.

Через пандемію та комерційні прорахунки затягнувся проєкт ICGB: інтерконектор, що з'єднує Болгарію з Грецією та газопроводом TAP, хотіли ввести в дію ще до кінця 2020 року. Тепер у Софії сподіваються, що він запрацює на початку нового опалювального сезону, щоб можна було нарешті отримувати в повному обсязі законтрактований в Азербайджану газ і менше залежати від "Турецького потоку" "Газпрому".

У січні 2020 року лідери Кіпру, Греції та Ізраїлю вирішили будувати підводний газопровід EastMed для постачання до ЄС газу з морських родовищ Східного Середземномор'я. У січні 2022 року США перестали підтримувати цей проєкт, та й у ЄС, де теж хочуть форсувати розвиток "зеленої" енергетики, засумнівалися в його доцільності. Подальша доля проєкту - ще одна газова інтрига року.