Байден в чотири рази збільшив квоту прийому біженців в США
Євген Жуков | Олександр Голубов
4 травня 2021 р.
На думку Джо Байдена, історично низький рівень квоти на прийом біженців не відповідає цінностям США. Глава Білого дому підвищив його до 62,5 тисячі осіб на 2021 рік.
Реклама
Президент США Джо Байден підвищив квоту прийому країною біженців в цьому році з 15 тисяч до 62,5 тисячі осіб. До цього у країні зберігався історично найнижчий ліміт на прийом біженців, встановлений адміністрацією попереднього глави Білого дому Дональда Трампа, Він, на думку Байдена, "не відображає цінностей Америки як нації, яка вітає і підтримує біженців", йдеться в його заяві, оприлюдненій в понеділок, 3 травня.
Байден також висловив надію, що в наступному році США зможуть подвоїти оновлену квоту і прийняти 125 тисяч біженців. Про намір збільшити квоту прийому біженців в 2021 фінансовому році американський президент заявив ще в лютому, невдовзі після того, як почав виконувати обов'язки глави держави.
Однак вже в квітні Байден оголосив, що, з огляду на "кризу з молодими людьми на кордоні", він вирішив тимчасово зберегти ліміт на старому рівні. Цей крок викликав шквал критики як з боку правозахисників, так і членів Демократичної партії, до якої належить і сам президент.
Після того як Байден оголосив про створення робочої групи з возз'єднання сімей мігрантів, розлучених на кордоні з Мексикою, влада США зіткнулися з напливом мігрантів, що сподівалися на пом'якшення міграційної політики Вашингтона.
Тільки в березні при спробі незаконного перетину американського кордону були затримані 172 тисячі осіб - максимум за останні 15 років. Центри тимчасового утримання неповнолітніх мігрантів, які прямують в США, переповнені.
Кому насправді ускладнить життя стіна Трампа? (24.04.2017)
02:20
Анти-Трамп: перші кроки і головні виклики Джо Байдена
Новому президентові США від попередника залишилася тяжка спадщина. Як Джо Байден відповість на виклики, перед якими постала країна? Якими були його перші кроки?
Фото: Doug Mills/UPI/Imago Images
Нові виклики, старі теми
46-му президентові США дісталась тяжка спадщина. За чотири роки адміністрація Дональда Трампа спалила чимало мостів, руйнуючи стратегічні альянси та відносини, що вибудовувалися роками. Експерти вважають, що головною зовнішньополітичною зброєю нового президента стане двосторонній та багатосторонній діалог. Але перед США стоять і серйозні внутрішньополітичні виклики.
Фото: Evan Vucci/AP Photo/picture alliance
100 мільйонів за 100 днів
Сотні тисяч нових випадків інфікування щодня, тисячі померлих від COVID-19 - пандемія коронавірусної хвороби безжальна до американців. Перед обранням Байден обіцяв, що за перші 100 днів його президентства щеплення зроблять 100 мільйонам людей, майже третині населення США. Серед інших заходів: обов'язкове носіння масок у громадських місцях, збільшення кількості тестів, нові правила в'їзду в країну.
Фото: Mark Lenninhan/AFP/Getty Images
Повернення до Всесвітньої організації охорони здоров'я
Щойно Байден поселився у Білий дім, він одразу підписав указ про повернення США до Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Про розрив відносин з ВООЗ у травні 2020 року заявив Дональд Трамп, звинувативши організацію в підконтрольності Китаю. США вже оголосили про приєднання до COVAX. Це ініціатива ВООЗ, за допомогою якої вакцинами від коронавірусу забезпечуються слабко розвинені країни.
Фото: Getty Images/AFP/G. Odhiambo
Головне завдання - боротьба зі зміною клімату
Байден також скасував рішення Трампа про вихід США з Паризької угоди щодо клімату. За словами президента, на боротьбі зі зміною клімату буде зосереджена головна увага зовнішньої політики та політики безпеки його адміністрації. Він також підписав указ, згідно з яким американський уряд припиняє видавати ліцензії на буріння нових нафтових та газових свердловин на федеральних землях.
Фото: AP
Кінець Стіні
Байден зупинив розпочате Трампом зведення антимігрантської стіни на кордоні з Мексикою. Як наголошується на сайті Білого дому, 46-й президент США реформує "давно зломлену і хаотичну" імміграційну систему. Головна передумова його стратегії в цьому питанні - переконання, що Америка стане безпечнішою й потужнішою завдяки справедливій імміграційній системі.
Фото: picture-alliance/ZUMA Wire/C. Brown
Євросоюз готовий до нових відносин
Трамп вбачав у Євросоюзі економічного суперника і, за оцінками експертів, активно намагався розколоти його. Після перемоги Байдена у Брюсселі полегшено зітхнули. "Після довгих чотирьох років у Європи знову з'явиться друг у Білому домі", - заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) і додала, що ЄС готовий відновити зв'язки зі США, аби "надихнути новим життям наш альянс".
Фото: Imago/Ralph Peters
Головна зовнішньополітична проблема - Китай
Згідно із соцопитуваннями, більшість американців негативно ставляться до Китаю. Новий держсекретар Ентоні Блінкен уже назвав КНР головною зовнішньополітичною проблемою США на найближчі роки. В одному з інтерв'ю Байден заявив, що провів з головою КНР Сі Цзіньпіном більше часу, ніж будь-який інший політик у світі. "Цей хлопець не має жодної демократичної кістки в тілі", - зауважив Джо Байден.
Фото: picture-alliance/dpa/G. Jinfh
Відносини з Росією будуть складними
Під час першої розмови з Володимиром Путіним Байден дав зрозуміти, що серйозного покращення у відносинах очікувати не доводиться. Як заявили в Білому домі, Байден висловив занепокоєння діями російської влади, включно з повідомленнями про те, що Росія призначала нагороди за вбивство американських солдатів в Афганістані, а також втручанням Кремля у вибори в США й отруєнням Навального.
Фото: Maxim Shipenkov/EPA/picture alliance
Знавець і друг України
Під час президентства Барака Обами Байден відповідав за Україну та неодноразово її відвідував. Він уже тоді був прихильником надання Києву летальної зброї. І хоч старт продажам дали за Дональда Трампа, за Байдена вони триватимуть. Це вже підтвердив новий держсекретар США Ентоні Блінкен. Загалом експерти не очікують значних змін у політиці Вашингтона щодо Києва, яка й без того є дружньою.
Фото: Reuters
Поганий ґешефт для Європи
Джо Байден називає газопровід "Північний потік-2" "поганим ґешефтом для Європи". Як заявили у Білому домі, адміністрація проводить оцінку санкцій, запроваджених Трампом проти газопроводу, і консультується з європейськими партнерами. Держсекретар США Ентоні Блінкен пояснив, що Вашингтон спробує переконати європейців припинити підтримку проєкту, інакше США використають усі доступні засоби тиску.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Wüstneck
Перезапуск СНО-3
Байден виконав одну з передвиборчих обіцянок: у розмові з Володимиром Путіним сторони домовились продовжити Договір про стратегічні наступальні озброєння. На сьогоднішній день це єдина домовленість про контроль за ядерним озброєнням. Трамп не хотів продовжувати договір, звинувачуючи Кремль у порушенні його умов та закликаючи залучити до нової угоди Китай.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Zinken
Ядерна домовленість з Іраном
США мають намір повернутися і до роботи в межах Спільного всеосяжного плану дій з іранської ядерної програми, за умови, що Тегеран відмовиться від збагачення урану за межею, встановленою домовленістю 2015 року. У травні 2018 року Трамп оголосив про вихід з угоди. Він назвав Іран головною державою-спонсором тероризму і пригрозив запровадити санкції "найвищого рівня".
Фото: picture-alliance/dpa
Посольство США залишиться в Єрусалимі
Нова адміністрація має намір залишити американське посольство в Ізраїлі у Єрусалимі. Новий держсекретар США Блінкен на слуханнях у Сенаті заявив, що Ізраїль залишається найважливішим союзником Америки у близькосхідному регіоні й Вашингтон підтримуватиме його й надалі. За словами Блінкена, США визнають Єрусалим столицею Ізраїлю. Посольство перенесли в Єрусалим за рішенням Трампа у травні 2018 року.
Фото: picture-alliance/Maxppp/Kyodo
Санкції переглянуть. Але не всі
Джанет Єллен, яка стала першою в історії жінкою на посаді міністра фінансів США, під час слухань у Конгресі заявила, що нова адміністрація перегляне режим санкцій, аби використовувати їх "стратегічно й належним чином". Це не стосується обмежень, запроваджених проти "російських гравців за територіальну агресію у Східній Україні та в Криму".