На знаменитому оперному фестивалі, що проходить з 25 липня по 1 вересня у німецькому Байройті, заявлено п'ять гучних прем'єр. Очікуються нові постановки "Трістана та Ізольди" та оперного циклу "Перстень Нібелунга".
Сцена з опери "Трістан та Ізольда"Фото: Enrico Nawrath/Bayreuther Festspiele
Реклама
Цього року на найзнаменитішому фестивалі в Байройті вирішили вражати і дивувати: заявлено не лише велику програму з восьми опер а (причому цілих п'ять із них - прем'єри), а й зіркові гості, головна серед яких - ексканцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel). Крім основних заходів, заплановані виставки і навіть open air. Цей фестиваль очікується по-ваґнерівськи потужним та вражаючим.
10 найкрасивіших старовинних театрів Німеччини
Європейський маршрут історичних театрів проходить кількома країнами. DW представляє десять старовинних театрів Німеччини - видатних зразків архітектури та сценічного мистецтва.
У мальовничому містечку Бад-Лаухштедт Йоган Вольфґанґ Ґете у 1802 році побудував театр у відповідності до своїх уявлень. Будівля театру була оснащена найсучаснішою на той час сценічною технікою, яка дозволяла змінювати декорації та рівні сцени під час спектаклю. Сьогодні в театрі можна подивитися драматичні вистави, оперу та балет.
Фото: DW
Путбус на Рюґені
"Своє" місто Путбус нащадок давнього князівського роду Вільгельм Мальте І звелів побудувати на північнонімецькому острові Рюген. Як і має бути в кожному порядному місті, 1821 року у острівній резиденції відкрився театр. 1998 року, після багаторічного маштабного ремонту, будівля засяяла по-новому. Відтоді більше 300 вистав щорічно тішать душі театралів.
Фото: picture alliance/Arco Images GmbH
Театр в стилі рококо
Палацовий театр у стилі рококо, побудований у 1752 році в Шветцинґені, - найдавніший з багатоярусних театрів Європи, що збереглися до сьогодні. Театр вирізняється чудовою акустикою та унікальною сценою. Коли її задня стіна розчиняється - перед глядачами "оживає" декорація - панорама розкішного парку. Найважливіша подія року в театрі - осінній фестиваль Моцарта.
Фото: Tobias Schwerdt
Палацовий театр у Людвіґсбурзі
Театр у Людвіґсбурзі побудували у резиденції герцогів (згодом королів) Вюртембергських. За наказом короля Фрідріха І у 1812 році глядацьку залу театру оформили в стилі класицизму. До наших днів майже цілком збереглися оздоблення та сценічна техніка старовинної будівлі, так само як і розкішна люстра, яка піднімається перед спектаклями, щоб не заважати глядачам верхніх ярусів.
Фото: STAATLICHE SCHLÖSSER UND GÄRTEN
На честь видатного актора
Наймасштабніший палацовий комплекс епохи раннього бароко у Німеччині - Фріденштайн у місті Ґота відіграв вирішальну роль в історії театрального мистецтва. Тут розташовано найстаріший бароковий театр світу, названий на честь видатного німецького актора Конрада Екгофа. Його відкрили у 1681 році.
Фото: picture alliance/ZB/M. Reichel
Зала на 190 глядачів
У своїй літній резиденції Нойбранденбург побудував театр і герцог Мекленбурзький Адольф Фрідріх ІV. У 1797 році двері фахверкової будівлі відчинилися. Найстаріший драматичний театр Мекленбурга дивом пережив бомбардування і пожежі Другої світової війни. На початку 1990-х років його відреставрували, і сьогодні сюди знову приходять глядачі. Правда, зала вміщує не більше 190 відвідувачів.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Metzner
Театральний музей у Мейнінгені
Саксонського герцога Ґеорґа ІІ назвали "театральним герцогом". Мейнінгенським театром займався він особисто, і саме під його керівництвом спектаклі припинили бути бенефісом зірок та примадон. У театрі створили чудовий ансамбль, відпрацьовували масові сцени, усе у виставах відповідало єдиному задуму. 280 оригінальних декорацій ілюструють розвиток театрального мистецтва.
Фото: picture alliance/B. Schleep
Аматорський театр у Кохберзі
Аматорський театр - частина архітектурного ансамблю палацу Кохберг із пишним парком навколо. Маєток неподалік від Веймара за часів Ґете належав Шарлотті фон Штайн, яка і організувала тут театр. Будівля зведена у 1800 році розрахована лише на 75 глядачів. І зараз, після її реставрації, влітку тут дають вистави для туристів.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Schutt
Театр Ваґнера у Байройті
Байройтський фестивальний театр - імовірно, найвідоміший театр Німеччини. Його побудували у 1872-76 роках під керівництвом самого Ріхарда Ваґнера. Під його ім’ям тут щорічно проходить фестиваль, репертуар якого складають опери видатного німецького композитора.
Фото: picture-alliance/akg
Ляльковий театр у Кельні
Актори цього театру в Кельні - ляльки - символ "типових" городян давніх часів. Серед них - власне пустун Хеннесхен, його подружка Бербельхен, простак Тюннес і пройдисвіт Шель. Театр "для глядачів великих та малих, а також для всієї родини" засновано 1802 року, він і по сьогодні робить аншлаги.
Торік через пандемію довелося скоротити не лише програму, а й кількість глядачів. Але сьогодні голова фестивалю Катаріна Ваґнер (Katharina Wagner) задоволена гарною заповнюваністю: "На жаль, через пандемію багато оперних будинків втратили аудиторію, - каже вона в інтерв'ю агентству dpa. - Ми дуже раді, що нині практично всі квитки на фестиваль розпродані" .
На оперне свято у Байройті традиційно з'їжджається політичний німецький бомонд. Цього року свою присутність вже підтвердили колишня канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) із чоловіком Йоахімом Зауером (Joachim Sauer), міністерка з питань культури та ЗМІ Німеччини Клаудіа Рот (Claudia Roth), міністерка освіти та наукових досліджень Німеччини Беттіна Штарк-Ватцінґер (Bettina Stark-Watzinger), прем'єр-міністр Баварії та голова голова опозиційної партії Християнсько-соціальний союз (ХСС) Маркус Зедер (Markus Söder), телеведучий Томас Ґоттшальк (Thomas Gottschalk). А ось канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) до Байройту не приїде.
П'ять прем'єр та три реконструкції
Для 16-годинного циклу "Перстень Нібелунга", прем'єра якого відбулася 1876 року, Ріхард Ваґнер (Richard Wagner) побудував фестивальний театр відповідно до власних архітектурних ідей.
Акустика цього театру всесвітньо відома й досі. Крім "Трістана та Ізольди" та циклу "Перстень Нібелунґа" Ваґнер, що складається з чотирьох епічних опер ("Золото Рейну", "Валькірія", "Зіґфрід" і "Загибель богів"), також будуть знову виконані опери "Лоенґрін" та "Тангейзер".
Прозвучить у Байройті і "Летючий голландець", прем'єра якого відбулася торік під керівництвом українки Оксани Линів - першої жінки-диригентки Байройтського фестивалю. Таким чином із десяти опер Ваґнера, які композитор дозволив виконувати у Фестивальному домі (Festspielhaus), буде виконано вісім.
Заміна диригентів через пандемію
Але пандемія коронавірусу затьмарила фестиваль і цього року. Кілька днів тому через важкий перебіг хвороби був змушений піти у відставку фінський диригент Пієтарі Інкінен (Pietari Inkinen), який репетирував "Перстень" з оркестром. Його замінить Корнеліус Майстер (Cornelius Meister), генеральний музичний директор Штутгартської державної опери. Цього сезону він репетирував "Трістана та Ізольду" з оркестром фестивалю, який тепер перейде під управління Маркуса Пошнера (Markus Poschner), керівника Брукнерівського оркестру в австрійському Лінці.
"Це надзвичайна ситуація", - сказав Майстер німецькому агентству dpa. На щастя, він уже неодноразово диригував оркестром при виконанні "Персня Нібелунга" і чудово ладнає з командою, тож, за його словами, почувається "дуже комфортно, як удома". У 2023 році диригент знову візьметься за постановку "Трістана та Ізольди" у Байройті.
Реклама
"Трістан та Ізольда" - любов до смерті
У любовній драмі лицар Трістан має привезти до свого дядька наречену, королівську дочку Ізольду. Але, випивши чарівне зілля, Трістан та Ізольда закохуються одне в одного, що призводить до трагічного фіналу.
Режисер Роланд ШвабФото: Rolf Vennenbernd/dpa/picture alliance
2015 року цю драму в досить похмурій манері поставила сама Катаріна Ваґнер. Цього року музичний режисер Роланд Шваб (Roland Schwab) хоче представити оперу як "ідеальну постановку про кохання". Навіть якщо Трістан та Ізольда наприкінці загинуть, має залишитися іскра надії.
"Ми живемо в такий гнітючий час, що я хочу взяти на себе сміливість і створити любовну утопію. Це буде гімном усьому прекрасному", - сказав Шваб в інтерв'ю медіакорпорації Bayerischer Rundfunk.
"Перстень Нібелунга" як серіал Netflix
Нову постановку циклу з чотирьох опер "Персня Нібелунґа" чекали ще торік, але через пандемію її довелося відкласти. 2021 року в Байройті прозвучала центральна опера тетралогії, "Валькірія", якою диригував молодий фінський маестро П'єтарі Інкінен. Цього року на фестивалі пролунають усі чотири частини циклу.
Молодий австрійський режисер Валентин Шварц порівнює нову постановку із серіалом Netflix. Йдеться не про естетику телесеріалу, а про "інтенсивність перегляду", пояснює він. Ваґнер задумав свій твір, заснований на німецьких сагах, як масштабну драму про владу, жадібність, заздрість та інтриги серед богів і людей.
"Це сімейний епос майже грецького розмаху", - каже Шварц, і можливість побачити протягом одного тижня всі чотири опери, це, за словами режисера, нагадує "перегляд всіх серій сімейної епопеї, де глядач супроводжує персонажів протягом багатьох років".
Режисер Валентин ШварцФото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Музика Ваґнера - від реклами пива до хеві-метал
Вперше в рамках "Фестивального open air" протягом двох вечорів у Байройті буде представлено безкоштовну програму-сюрприз за участю музикантів з оперних постановок, присвячену не лише творчості Ваґнера.
У Музеї Ваґнера з 23 липня працюватиме виставка "VolksWagner. Популяризація - апропріація - кітч", присвячена використанню спадщини Ваґнера у сучасній поп-культурі та маркетингу або, як мовиться в описі виставки, між "рекламою пива, хеві-метал та шлюбним вівтарем".
Для новачків у світі опери музей Ваґнера розробив спеціальні екскурсії під гаслом "Фестиваль для початківців". "У мене виникло враження, що дедалі більше публіки приїжджає до Байройту вперше", - каже в інтерв'ю DW директор музею Свен Фрідріх (Sven Friedrich). На його погляд, для новачка фестиваль і музика Ваґнера можуть здатися лякаючими.
"Я вирішив, що просто розповім нашим гостям про саму ідею фестивалю і про те, як проходить фестивальний день", - розповідає Фрідріх. Цікаво, що раніше від відвідувачів найчастіше звучали практичні питання, такі як дрес-код чи тривалість перерв. Публіку також цікавила присутність знаменитостей. "Мене зазвичай запитують, чи приїде Меркель", - сміється директор музею Ваґнера. Цьогоріч відповідь позитивна.
10 найкрасивіших старовинних театрів Німеччини
Європейський маршрут історичних театрів проходить кількома країнами. DW представляє десять старовинних театрів Німеччини - видатних зразків архітектури та сценічного мистецтва.
У мальовничому містечку Бад-Лаухштедт Йоган Вольфґанґ Ґете у 1802 році побудував театр у відповідності до своїх уявлень. Будівля театру була оснащена найсучаснішою на той час сценічною технікою, яка дозволяла змінювати декорації та рівні сцени під час спектаклю. Сьогодні в театрі можна подивитися драматичні вистави, оперу та балет.
Фото: DW
Путбус на Рюґені
"Своє" місто Путбус нащадок давнього князівського роду Вільгельм Мальте І звелів побудувати на північнонімецькому острові Рюген. Як і має бути в кожному порядному місті, 1821 року у острівній резиденції відкрився театр. 1998 року, після багаторічного маштабного ремонту, будівля засяяла по-новому. Відтоді більше 300 вистав щорічно тішать душі театралів.
Фото: picture alliance/Arco Images GmbH
Театр в стилі рококо
Палацовий театр у стилі рококо, побудований у 1752 році в Шветцинґені, - найдавніший з багатоярусних театрів Європи, що збереглися до сьогодні. Театр вирізняється чудовою акустикою та унікальною сценою. Коли її задня стіна розчиняється - перед глядачами "оживає" декорація - панорама розкішного парку. Найважливіша подія року в театрі - осінній фестиваль Моцарта.
Фото: Tobias Schwerdt
Палацовий театр у Людвіґсбурзі
Театр у Людвіґсбурзі побудували у резиденції герцогів (згодом королів) Вюртембергських. За наказом короля Фрідріха І у 1812 році глядацьку залу театру оформили в стилі класицизму. До наших днів майже цілком збереглися оздоблення та сценічна техніка старовинної будівлі, так само як і розкішна люстра, яка піднімається перед спектаклями, щоб не заважати глядачам верхніх ярусів.
Фото: STAATLICHE SCHLÖSSER UND GÄRTEN
На честь видатного актора
Наймасштабніший палацовий комплекс епохи раннього бароко у Німеччині - Фріденштайн у місті Ґота відіграв вирішальну роль в історії театрального мистецтва. Тут розташовано найстаріший бароковий театр світу, названий на честь видатного німецького актора Конрада Екгофа. Його відкрили у 1681 році.
Фото: picture alliance/ZB/M. Reichel
Зала на 190 глядачів
У своїй літній резиденції Нойбранденбург побудував театр і герцог Мекленбурзький Адольф Фрідріх ІV. У 1797 році двері фахверкової будівлі відчинилися. Найстаріший драматичний театр Мекленбурга дивом пережив бомбардування і пожежі Другої світової війни. На початку 1990-х років його відреставрували, і сьогодні сюди знову приходять глядачі. Правда, зала вміщує не більше 190 відвідувачів.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Metzner
Театральний музей у Мейнінгені
Саксонського герцога Ґеорґа ІІ назвали "театральним герцогом". Мейнінгенським театром займався він особисто, і саме під його керівництвом спектаклі припинили бути бенефісом зірок та примадон. У театрі створили чудовий ансамбль, відпрацьовували масові сцени, усе у виставах відповідало єдиному задуму. 280 оригінальних декорацій ілюструють розвиток театрального мистецтва.
Фото: picture alliance/B. Schleep
Аматорський театр у Кохберзі
Аматорський театр - частина архітектурного ансамблю палацу Кохберг із пишним парком навколо. Маєток неподалік від Веймара за часів Ґете належав Шарлотті фон Штайн, яка і організувала тут театр. Будівля зведена у 1800 році розрахована лише на 75 глядачів. І зараз, після її реставрації, влітку тут дають вистави для туристів.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Schutt
Театр Ваґнера у Байройті
Байройтський фестивальний театр - імовірно, найвідоміший театр Німеччини. Його побудували у 1872-76 роках під керівництвом самого Ріхарда Ваґнера. Під його ім’ям тут щорічно проходить фестиваль, репертуар якого складають опери видатного німецького композитора.
Фото: picture-alliance/akg
Ляльковий театр у Кельні
Актори цього театру в Кельні - ляльки - символ "типових" городян давніх часів. Серед них - власне пустун Хеннесхен, його подружка Бербельхен, простак Тюннес і пройдисвіт Шель. Театр "для глядачів великих та малих, а також для всієї родини" засновано 1802 року, він і по сьогодні робить аншлаги.
