Лідер Лейбористської партії Кір Стармер, можливо, не найяскравіший політик, але це, схоже, не відштовхнуло виборців у Великобританії, які вирішили покласти край 14-річному правлінню консерваторів. Лейбористська партія з величезною перевагою перемогла на виборах до Палати громад, що відбулися 4 липня. Наступного дня Стармер очолив уряд Сполученого Королівства. І все це попри вельми мізерну інформацію про те, як він збирається виконувати свої передвиборчі обіцянки - домогтися стійкого зростання і врятувати британську економіку, яка все ще відчуває негативні наслідки Brexit.

61-річний Кір Стармер, який виступав проти виходу Великобританії з Європейського Союзу, більшу частину передвиборчої кампанії наполегливо відмовчувався з приводу того, чи переглядатиме він це рішення, ухвалене на референдумі 2016 року. Однак у підсумку виключив повернення Лондона до ЄС. "Є багато речей, про які він не згадав і які потребують вирішення", - зазначив в інтерв'ю DW Дімітрі Зенгеліс, економіст і експерт з Brexit у Лондонській школі економіки (LSE). За його оцінкою, новому прем'єру буде набагато складніше домогтися зростання британської економіки, якщо Сполучене Королівство залишиться поза Євросоюзом і його єдиним ринком.

Загалом Стармер уникав дискусій про наслідки Brexit, щоб отримати голоси консервативних виборців, роздратованих консерваторами через низку криз. Довгі черги при отриманні базових медичних послуг і висока вартість життя - на перших місцях у цьому списку.

"Зануривши країну в економічну кризу, консерватори вручили Стармеру вазу періоду династії Мін. Усе, що йому потрібно було зробити, - це благополучно перенести її на інший бік льодового катка", - так образно резюмував підсумки кампанії Майк Голсуорсі, голова лобістської групи European Movement UK, яка виступає за поліпшення зв'язків з ЄС.

"Саме тому він не став порушувати тему Brexit", - додав Голсуорсі, маючи на увазі те, що Стармер уже лідирував в опитуваннях, тож не хотів порушувати тему, яка могла б спричинити зворотний ефект і знизити шанси лейбористів. Однак Голсуорсі вважає, що тиск з боку бізнесу, відомих економістів і тих, хто голосував проти виходу Лондона з ЄС, може зрештою переконати його зайнятися цією проблемою.

"Лейбористи, можливо, і встановили "червоні лінії", - припустив очільник European Movement UK, кажучи про пряму відмову від входження країни до єдиного ринку ЄС. - Але ці лінії будуть зазнавати тиску з боку різних груп, оскільки люди вимагатимуть відповідей і вищого рівня життя".

Чи змусять Стармера прийти до рішення про перегляд Brexit?

Багато хто вважає, що зближення з ЄС необхідне Великобританії для поліпшення стану її економіки. Хоча існують різні оцінки масштабів шкоди, завданої їй Brexit, ніхто не сперечається, що він призвів до збільшення паперової роботи і витрат британських підприємств, а також скоротив обсяг торгівлі між Лондоном і його найбільшим торговим партнером. За даними британського Національного інституту економічних і соціальних досліджень, після виходу з Євросоюзу ВВП країни скоротився на два-три відсотки, і очікується, що до 2035 року цей показник досягне п'яти-шести відсотків.

Дослідження Cambridge Econometrics, проведене на замовлення мера Лондона Садіка Хана, теж лейбориста, показало, що до 2035 року Brexit призведе до скорочення інвестицій у Великобританії на третину, а це своєю чергою спричинить скорочення трьох мільйонів робочих місць.

За даними аудиторської компанії Menzies, кожна п'ята британська компанія хоче, щоб новий уряд повернув країну на єдиний європейський ринок. Британська торгова палата стверджує, що керівники двох третин фірм, які торгували з ЄС торік, визнали пов'язані з цим процедури обтяжливими, а майже половина опитаних топменеджерів не згодна з тим, що Brexit допоміг розвитку їхніх компаній. Навпаки, 41 відсоток заявив, що вихід із ЄС ускладнив процес купівлі та продажу товарів у партнерів з Євросоюзу.

"Вихід з ЄС зробив дорожчим і забюрократизованим продаж наших товарів і послуг через Ла-Манш, - заявив гендиректор Британської торговельної палати Шеваун Хевіленд на щорічній конференції цієї лобістської організації, що представляє інтереси тисяч підприємств. - Ми повинні припинити проявляти надмірну обережність і почати говорити все, як є".

Але, судячи з того, що британська громадськість дуже чутлива до питань міграції та компетенції Європейського суду в Люксембурзі, Стармер, прогнозують спостерігачі, навряд чи проявлятиме авантюризм у даному випадку і займеться більш виграшними для нього темами, ніж можлива відмова від Brexit. Ананд Менон, професор європейської політики в Королівському коледжі Лондона і директор аналітичного центру "Сполучене Королівство в мінливій Європі" (UK in a Changing Europe), вважає, що "не буде жодного кардинального перегляду" наявних відносин. 

Чого ж хоче Стармер і що він може отримати?

Лейбористська партія має намір поліпшити угоду про торгівлю та співробітництво між ЄС і Великобританією, підписану наприкінці 2020 року тодішнім прем'єр-міністром Борисом Джонсоном. Серед змін, яких вона прагне, - зміни у сфері ветеринарного контролю, спрямовані на скорочення паперової роботи та прикордонних перевірок продуктів тваринного походження, а також взаємне визнання дипломів.

Програмні документи лейбористів також містять заклик до укладення нового оборонного пакту між Лондоном і Брюсселем з прицілом на зміцнення колективної безпеки, а також Європейського оборонного фонду (EDF). "Якщо Великобританія укладе з Євросоюзом ширшу угоду в галузі оборони та безпеки, то можна буде домогтися й повноправної участі в ініціативах ЄС з оборонних закупівель у рамках EDF", - зазначається в нещодавньому документі Інституту глобальних змін імені Тоні Блера.

Але не всі вірять, що Брюссель погодиться на це. Що стосується економічного боку діяльності у сфері оборони, то Ананд Менон не впевнений, що ЄС погодиться на таку співпрацю. Крім того, консервативний уряд, що йде у відставку, торік уже викликав обурену реакцію Брюсселя, коли спробував підписати з деякими європейськими країнами двосторонні угоди щодо спрощення умов надання дозволу на проживання, навчання та роботу для молоді. У квітні нинішнього року Єврокомісія висловила протест проти диференційованого ставлення Лондона в цій сфері до різних країн-членів і запропонувала свій варіант відповідної програми.

Мелані Фоґельбах (Melanie Vogelbach), голова відділу міжнародної економічної політики Торгово-промислової палати Німеччини, вважає, що ЄС і Великобританія повинні співпрацювати, оскільки "розбіжності між британською нормативною базою та законодавством ЄС" і далі створюватимуть нові торговельні бар'єри. Але коли справа доходить до товарів з оборотом на великі суми, Брюссель не готовий на серйозні поступки. "Лондон не може користуватися перевагами спільного ринку, якщо він не бере в ньому участі, - пояснив DW на умовах анонімності представник промислової компанії в одній з країн ЄС. - Це може створити поганий прецедент, а в об'єднанні з 27 країн ми не можемо собі цього дозволити".

Майк Голсуорсі з European Movement UK сподівається, що з часом громадська думка може змінитися. Це дало б Кіру Стармеру можливість поступово скасувати Brexit, якщо він того забажає. Однак безвідносно до намірів Стармера у міру того, як протекціонізм у взаємній торгівлі набирає обертів, ЄС може не піти на це. Аналітики впевнені, що Брюссель не має великого бажання розпочинати складний шлях можливого повернення Великобританії до складу ЄС.