Міжнародні експерти закликають родичів українських дітей, яких російська влада викрала й утримує на окупованих територіях України чи у РФ, здати зразки ДНК для того, щоб особу дитини можна було б визначити навіть через декілька років. "Ми заохочуємо батьків та близьких (примусово депортованих українських дітей. - Ред.) здавати зразки ДНК для створення бази даних, за допомогою якої буде можливо ідентифікувати дітей, які не зможуть ідентифікувати себе самі", - сказав Меттью Голлідей, директор програм у Європі Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (ICMP). Він взяв участь у круглому столі "Вкрадене майбутнє: боротьба за повернення українських дітей, викрадених Росією", що пройшов у Європейському центрі політики у Брюсселі у понеділок, 20 жовтня.

Збирати ДНК потрібно вже зараз

Депортація дітей - один з найтривожніших аспектів війни Росії проти України, зокрема з огляду на те, що у довгостроковій перспективі виникне проблема, як ідентифікувати тих дітей, котрі мало що пам'ятають про себе, зазначив Меттью Голлідей. "Як через п'ять-шість років ідентифікувати дитину, яка була депортована, усиновлена, а її особисті дані змінені? Відповідь - ДНК. Хоча це і не універсальне рішення, але воно може істотно допомогти", - вважає експерт. Наразі українська влада не має доступу до дітей, які були депортовані, проте на випадок, якщо така можливість з'явиться у майбутньому, "надзвичайно важливо вже зараз зібрати зразки ДНК" їхніх родичів, переконаний Голлідей.

Читайте також: Італія долучиться до повернення в Україну викрадених Росією дітей

Згідно з даними платформи Bring Kids Back, на сьогодні українська влада підрахувала близько 20 тисяч випадків примусового переміщення українських дітей до Росії. Проте правозахисники переконані, що кількість викрадених дітей набагато більша і може становити до 200 тисяч.

Колишній омбудсмен України з прав дитини Микола Кулеба, який зараз очолює організацію Save Ukraine, котра займається пошуком і поверненням українських дітей, зазначає, що "для російського режиму важливо індоктринувати цих дітей, щоб повністю позбавити їх української ідентичності". За його словами, українських дітей незаконно всиновлюють, часто змінюючи їхні особисті дані, вони вчаться в російських школах, де їх карають, якщо вони заговорять українською, вони отримують російські документи і перебувають під впливом російської пропаганди. "90 відсотків дітей, які були вивезені в Росію, зникають із соціальних мереж, важко знайти їхні номери телефонів чи будь-яку інформацію, щоб налагодити з ними комунікацію, бо в школах їх вчать, що якщо вони будуть спілкуватися з українцями, їх каратимуть", - розповідає Микола Кулеба.

Червоний Хрест та ЮНІСЕФ мають застосувати свої мандати

Співзасновниця благодійної нідерландської організації Orphans Feeding Foundation Маріам Ламбер, котра від початку російського широкомасштабного вторгнення займається пошуком, поверненням та реінтеграцією депортованих українських дітей, повідомила про появу "дуже тривожної тенденції", про яку розповідають родини, котрі живуть на окупованих Росією територіях. "Коли підлітки від 13 до 17 років шукають способів виїхати на контрольовану Україною територію, їх кидають у в'язницю за звинуваченням за статтею про підготовку терористичного акту", - повідомила активістка.

Читайте також: Міжнародного тиску на РФ для повернення українських дітей недостатньо

У питанні пошуку вивезених дітей "час - найбільший ворог", бо вже за декілька років багато дітей "забудуть навіть імена своїх батьків", визнає Маріам Ламбер. На її думку, для пришвидшення процесу повернення українських дітей необхідно координувати дію всіх його учасників і шукати "креативні рішення". "Я бачу багато різних ініціатив на рівні організацій та окремих людей, проте нам важливо мати спільну стратегію", - наголосила вона.

Повернути вдається лише невелику кількість дітей

Організації Save Ukraine вдалося повернути з Росії 300 українських дітей віком від 10 до 17 років. Натомість "молодших знайти і повернути додому значно важче", визнає Микола Кулеба. У своїй роботі Save Ukraine та платформа Bring Kids Back "застосовують змішані стратегії", оскільки через офіційні ініціативи, навіть із залученням посередників, таких як Ватикан чи Катар, "вдалося повернути небагато дітей". "Важко шукати спільні рішення з путінською адміністрацією. Бо вони намагаються маніпулювати та блокувати будь-які спроби повернення дітей", - каже Кулеба.

Читайте також: 11-річний Ілля з Маріуполя: втеча з пекла війни та депортації

Попри міжнародні зобов'язання та постійні заклики української сторони Росія замовчує інформацію про місцезнаходження примусово депортованих українських громадян, зокрема дітей, що робить процес їхнього повернення дуже складним. На думку Миколи Кулеби, Міжнародний Комітет Червоного Хреста та ЮНІСЕФ "повинні вимагати від Росії надати їм інформацію про українські родини та дітей на окупованих територіях і в РФ". "Бо нам потрібен доступ до них, щоб оцінити їхнє становище і з'ясувати, якої підтримки вони потребують", - сказав Кулеба, наголосивши, що ці організації "мають мандат" для таких дій.