Коли в середині березня міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) їздила до Молдови, ситуація з українськими біженцями в цій країні справила на неї, мабуть, сильне враження. За гарячими слідами тієї поїздки вона ініціювала створення "повітряного мосту", яким прямо з Кишинева в різні німецькі міста почали доставляти українських жінок і дітей, які рятуються від війни.

А у вівторок, 5 квітня, у Берліні з ініціативи Бербок та за сприяння її колег із Франції та Румунії відбулася конференція, у роботі якої взяли участь представники дев'ятьох міжнародних організацій та 36 країн, готових надати Молдові термінову фінансову та гуманітарну допомогу, причому не лише для прийому українських біженців. Йдеться про те, щоб побудувати між Молдовою та країнами Заходу "міст солідарності", сказала Бербок, відкриваючи зустріч.

Понад 3 відсотки населення Молдови - біженці з України

До Берліна приїхала і прем'єр-міністерка Молдови Наталія Гаврилиця. В інтерв'ю DW вона розповіла, що з початку військових дій в Україні молдавський кордон перетнули близько 400 тисяч українців, які рятуються від війни та її жахливих наслідків. Більшість із них вирушили далі на Захід, але не всі.

"Приблизно 100 тисяч біженців вирішили залишитися в Молдові, - заявила Гаврилиця. - Це дуже велике число, враховуючи той факт, що населення нашої країни становить лише 2,7 мільйона осіб. Тобто понад три відсотки населення Молдови зараз - українські біженці. Це в здебільшого матері з дітьми. Половина всіх біженців - діти".

Для порівняння: у Німеччині з населенням 83 мільйони людей досі зареєстровано близько 300 тисяч українських біженців. У Польщі з населенням 38 мільйонів - 2,5 мільйона біженців з України.

За словами прем'єр-міністерки, з усіх сусідніх з Україною країн Молдова опинилася в найуразливішому та найризикованішому становищі. І це не лише соціальні та економічні наслідки війни безпосередньо біля молдавського кордону. Слід пам'ятати ще й Придністров'я, де розквартировані російські війська. "Але ж у нас немає жодної "парасольки безпеки", - каже Наталя Гаврилиця. - Сильно постраждала зовнішня торгівля, 15 відсотків якої припадали на Україну, Росію та Білорусь, а Одеса була і для Молдови найважливішим зовнішньоторговельним портом".

Читайте також: Як Молдова зустрічає біженців з України

Країни-донори виділять Кишиневу майже 700 мільйонів євро

Наслідки війни, розв'язаної Росією проти України, особливо позначаються на Молдові. Ціни на газ за останні півроку зросли увосьмеро, інфляція сягнула 18 відсотків. Якщо торік в країні було економічне зростання, то цього року очікується рецесія.

"Ця країна особливо вразлива, оскільки майже на 100 відсотків залежить від постачання російського газу", - нагадує міністерка ФРН з питань економічного співробітництва та розвитку Свенья Шульце (Svenja Schulze), яка вирішила на 5 мільйонів - до 40 мільйонів євро - наростити допомогу Молдові за лінією свого відомства. Ще 50 мільйонів як незв'язаний кредит німецький уряд виділяє Кишиневу за розпорядженням канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz).

А проміжний підсумок конференції країн-донорів у МЗС ФРН - 695 мільйонів євро, які найближчим часом перерахують Кишиневу. У тому числі - кредити та 108 мільйонів прямих дотацій до державного бюджету Молдови.

Читайте також: Українські біженці у Румунії: "Хочу, щоби Путін сів до в'язниці"

Допомога Заходу Молдові за п'ятьма напрямками

"Молдова не самотня, - сказала на пресконференції Анналена Бербок, звертаючись до Наталі Гаврилиці. - Ми бачимо, перед яким викликом ви опинилися, ми - на вашому боці, і ми діємо превентивно". Німеччина та її партнери готові надати Молдові допомогу у п'ятьох сферах. Одна - це прийом та розміщення українських біженців, включаючи трансфер частини з них до інших європейських країн та надання гуманітарної допомоги на суму 71 мільйон євро. Друга - підтримка Молдови в тому, що стосується енергопостачання у тих сферах, в яких країна особливо вразлива через газову залежність.

Третій напрямок - сприяння прискоренню реформ у Молдові у судовій сфері, боротьбі з корупцією та заохоченні економічного розвитку. По-четверте, продовжувала перераховувати Бербок, ми допоможемо налагодити прикордонний менеджмент. І, по-п'яте, "зміцнимо витривалість Молдови у фінансовій сфері", для чого, власне, і зібрані на конференції донорів ті самі 695 мільйонів євро.

Подякувавши Анналені Бербок та іншим учасникам конференції країн-донорів, Наталія Гаврилиця нагадала про те, що Молдова подала заявку на вступ до Євросоюзу. "Ми хочемо бути частиною вільного світу, для нас це природний крок, ми хочемо бути членом Європейського Союзу, оскільки ми віримо у поступальний розвиток на основі демократії та правової державності, - заявила вона. - Ми знаємо, що тільки таким шляхом ми зможемо дотриматися обіцянок, даних нашому населенню, та забезпечити підвищення рівня життя у країні".