Німеччина, Великобританія та Франція у спільній заяві, оприлюдненій у четвер, 9 червня, закликали Іран відновити повноцінну співпрацю з МАГАТЕ та реалізувати всі заходи з моніторингу та перевірки ядерної програми.

Як наголошується документі, з березня 2022 року готова життєздатна угода, "що повернула б Іран до дотримання своїх зобов'язань за Спільним всеосяжним планом дій (СВПД), а США - до угоди". "Нам шкода, що Іран не скористався дипломатичною можливістю укласти цю угоду. Наполегливо закликаємо його зробити це зараз. Ми готові укласти угоду", - наголошують Берлін, Париж та Лондон.

Читайте також: Новий президент Ірану назвав умову повернення до атомних переговорів

"Закликаємо Іран відновити застосування Додаткового протоколу та всіх пов'язаних із СВПД заходів моніторингу та перевірки, припинити ядерну ескалацію і терміново ухвалити угоду з відновлення СВПД, що лежить на столі, поки це ще можливо", - йдеться далі в документі.

США про ядерну угоду з Іраном

Водночас 9 червня держсекретар США Ентоні Блінкен зазначив, що Тегеран не зміг належним чином відреагувати на занепокоєння МАГАТЕ у зв'язку з ядерною програмою Ірану. На думку керівника Держдепу, дії Ірану лише ускладнюють відновлення СВПД. При цьому Блінкен підкреслив, що США залишаються прихильними відновленню СВПД і готові "чинити тиск на Тегеран, щоб змусити його вибрати шлях дипломатії та деескалації".

Резолюція МАГАТЕ щодо Ірану

8 червня Рада керуючих МАГАТЕ схвалила резолюцію, що критикує Тегеран у зв'язку з недостатнім розкриттям інформації про його ядерну програму. 30 членів Ради підтримали резолюцію, Росія та Китай проголосували проти неї. Індія, Лівія та Пакистан утрималися.

Після цього гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомив, що іранська влада розпочинає демонтаж 27 камер агентства, що застосовуються для моніторингу іранських ядерних об'єктів.

Ядерна угода з Іраном

Спільний всеосяжний план дій, який у 2015 році підписали Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Великобританія, передбачав виконання Тегераном низки кроків щодо обмеження його ядерної програми в обмін на скасування санкцій, запроваджених раніше США та ЄС. Вашингтон в односторонньому порядку вийшов з угоди у травні 2018 року, після чого Тегеран відмовився виконувати частину зобов'язань у рамках СВПД. США у відповідь посилили обмежувальні заходи проти Тегерана.

Переговори щодо повернення до виконання умов СВПД розпочалися у Відні в квітні, але зайшли в глухий кут після того, як президентом Ірану став Ібрагім Раісі - прихильник жорсткої лінії у відносинах із Заходом. Тим часом Тегеран продовжує збільшувати запаси урану, збагаченого до рівнів, які перевищують узгоджений СВПД.